Ексклюзивний огляд тенденцій світової економіки для НАЦ УССД підготував Олександр Чупак, студент бізнес-адміністрування Селкірк коледжу (Канада), аудитор Grant Thornton. Вагомі події економічного життя спостерігаютсья в США, Туреччині та Китаї.
Минулого тижня був представлений кандидат на посаду очільника Світового банку – Девід Малпасс. Традиційно голову Світового банку обирає уряд США (тоді як голову МВФ – Європейський союз). Так і сталося цього разу – кандидат є одним із близьких соратників президента Дональда Трампа. Малпасс – фахівець у галузі міжнародних фінансів, до цього часу очолював комітет закордонних справ Скарбниці США. Відомий своїм скептичним ставленням до зростання ролі міжнародних фінансових інститутів, а також висловлюваннями щодо загрози посилення впливу Китаю.
Поява людини з команди Трампа на чолі Світового банку віщує зміну політики інституту – ймовірно, будуть зменшені обсяги фінансування інфраструктурних проектів, які впроваджуються Китаєм в Африці та Азії. Також можливі зміни у відносинах з Росією. Натомість українському уряду варто негайно налагоджувати стосунки з новим керівництвом СБ – це може бути хорошою можливістю не лише для отримання додаткового фінансування інфраструктури, а й поліпшення відносин з адміністрацією президента США.
Економічні негаразди тривають у Туреччині: у січні інфляція сягнула 20,4%. Повені на сільськогосподарському півдні країни призвели до подорожчання продовольства на 31% – найвищий стрибок з 2004 року. Через інфляцію центральний банк не йде на зниження базової відсоткової ставки, що суттєво стримує кредитування й, відповідно, рівень економічної активності. На щастя для Анкари, прогнозується падіння темпів зростання цін до кінця року.
Є побоювання, що через невтішний стан економіки Туреччини Ердоган може поглибити співпрацю з Росією. Наразі очевидними є суперечності між турками та США щодо ситуації в Сирії, насамперед щодо відведення останніми своїх військ та курдського питання Загалом це не сприяє покращенню економічних відносин між країнами. Сподіваємося на активізацію українських дипломатів та їхній вплив на політичну орієнтацію одного з двох (поряд із США) стратегічних партнерів України.
Неприємності для китайського уряду: одразу 28 великих приватних компаній опинилися на межі банкрутства через борги інших фірм, гарантами яких вони виступали. Зокрема, в переліку присутні 2 з 500 найбільших компаній Китаю. Більшість фірм ведуть діяльність у провінції Шаньдун – центрі нафтової промисловості. Ймовірно, для уникнення банкрутства їм буде надана допомога з державного бюджету.
Ситуація демонструє високу вразливість китайського приватного сектора до фінансових негараздів. Це є поганим сигналом для Китаю, особливо в розрізі торговельного протистояння зі США. Очікуємо заходів щодо фінансового оздоровлення економіки країни, адже члени політбюро в Пекіні розуміють – за рахунок постійної державної підтримки їм не збудувати найпотужнішу економіку світу.
Leave a Reply