Поки Китай намагається відновити зростання економіки, відповідальні за державну пропаганду в Пекіні працюють над новими гаслами, що мають поліпшити образ країни всередині й за кордоном. Нещодавно такі можна було почути від президента Сі Цзіньпіна, коли він проводив зустріч із підприємцями і керівниками корпорацій 21 липня. Як повідомляв державний часопис China Daily, президент «рішуче відкинув імовірність того, що Китай зачинятиме свої ворота для інших економік», незважаючи на значне падіння експортних ринків через пандемію.
«Китай на повну скористається потенціалом внутрішнього попиту, вдосконалить зв’язки між внутрішнім і міжнародними ринками і ефективніше використовуватиме свої ресурси для підтримки сталого розвитку», – сказав президент.
Ще до пандемії китайський уряд роками наголошував, що внутрішній попит і споживання повинні перейняти роль чільного фактору економічного зростання, відсунувши на другий план зовнішню торгівлю. Однак нині, в умовах занепаду всіх сфер економіки, в Пекіні говорять про поєднання експорту і власного попиту як рушіїв поступу.
Перш ніж перейти до аналізу намірів китайського уряду, розгляньмо українські плани відновлення економіки. Основним документом, що визначає характер коротко- і середньострокових відновлювальних заходів, є Програма діяльності Кабінету Міністрів України (https://www.kmu.gov.ua/diyalnist/programa-diyalnosti-uryadu): затверджена постановою Кабміну 4 червня, але досі не підтримана Верховною Радою (незважаючи на це, КМУ працює саме за нею). Глобальні цілі уряду щодо економіки описані у вступі й огляді основних пріоритетів діяльності. Далі вони деталізуються в розділах, де йдеться про завдання окремих міністерств.
Аналіз програми дає змогу зробити висновок, що вона є більше ідеологічним документом, а не практичним. Уряд ставить перед собою багато глобальних цілей, щодо яких не вказано ні інструментів, ні термінів реалізації. Програма не дає опису проблем, які можна і потрібно розв’язувати саме зараз; натомість подано ті проблеми, що або є значною мірою об’єктивними (пандемія), або не підлягають вирішенню в середньостроковій перспективі (війна з Росією). Залишається сподіватися, що підприємства і відомства мають свої окремі стратегії, які змальовують їм більш чітку картину подальших дій.
Подвійна циркуляція
«Китайська економіка подолає виклики тільки тоді, коли глобальний і внутрішній ринки діятимуть злагоджено», пише China Daily, називаючи нову стратегію «подвійною циркуляцією». Однак пункти самої стратегії сформульовані нечітко. Вони запевняють, що влада зробить усе можливе для досягнення сталого розвитку і реалізації реформ. Імовірно, ця стратегія ляже в основу ринкових реформ нового 14-річного плану 2021-2035, що має бути оприлюднений у жовтні.
Одним із пунктів є зменшення ролі державних підприємств у економіці. Однак реальність розходится з цим наміром навіть в заявах чиновників. 10 серпня голова Комітету з нагляду за державною власністю Хао Пен запевнив, що саме державні підприємства першими оговтаються від кризи і поведуть Китай до нового зростання. Він посилався на чинний трирічний план, згідно з яким ці підприємства мають стати гнучкішими, краще структурованими і залучити більше приватного капіталу. Інший чиновник у коментарі для Wall Street Journal сказав, що президент Сі Цзіньпін вбачає пріоритетним посилення і збільшення державного сектора.
Навряд чи формула подвійної циркуляції значно посприяє пожвавленню активності приватних фірм. Але вона може забезпечити досягнення короткострокових цілей. Наприклад, у липні експорт зріс на 7,2%, що перевищило прогноз. З іншого боку, імпорт упав на 1,4%; це підтверджує тезу про слабкий попит усередині Китаю.
За словами міністра торгівлі, в липні прямі іноземні інвестиції виросли на 15,8% порівняно з липнем минулого року. Проте зростання за 7 місяців цього року склало тільки 0,5%. Інвестиції ж за кордон впали на 2,1%. У другому кварталі 2020 Китаю вдалося досягти 3,2% зростання ВВП після 6,8% падіння в першому.
Нова реальність
Невтішні показники змушують китайських урядовців шукати різні способи виходу з кризи; разом із тим вони визнають, що найближчим часом не варто очікувати зростання інвестицій і доходу від торгівлі. «Китай намагатиметься поглиблювати співпрацю з іншими (крім США) економіками, але пандемія і підозріле ставлення заважатимуть їхнім зусиллям», – каже представник Інституту міжнародної економіки у Вашингтоні Гарі Гуфбавер. В сутності, подвійна циркуляція є намаганням перекинути ресурси всередину й одночасно закликати чинних і потенційних партнерів до співпраці.
Нині ми бачимо негативні наслідки політики швидкого розширення експорту, що домінувала в Китаї з кінця 1970-х. Вони полягають у надмірній залежності від зовнішньої торгівлі, вразливості до коливань глобальної кон’юнктури, прогалинах в економічній безпеці, потребі невпинно вдосконалювати технології. Зараз, після десятиліть концентрації ресурсів у одному напрямку, Китай не може ефективно перекинути їх на інший.
Економічні стратеги обговорюють безліч заходів для відновлення зростання, але вони досі не надали опису конкретних кроків. Лунають двозначні заяви про те, що зосередження на внутрішній циркуляції не суперечить планам Китаю щодо посилення зовнішніх зв’язків. Так, 9 серпня голова центрального банку Ї Ган заявив про підтримку курсу на збільшення доступу іноземних контрагентів до китайського фінансового ринку.
Простими словами, Китай намагатиметься створити умови для того, щоб надлишок експортних товарів можна було продати вдома. Чи можна зробити це за чинних умов без поліпшення рівня життя населення? Двозначні й нечіткі пункти нової стратегії зростання не дають відповіді.
Пропоновані китайцями заходи на сьогодні є неоднозначними й розмитими. Але їхня стратегія відрізняється від плану українського уряду тим, що вони подають вузьке коло напрямів, у яких збираються працювати: зовнішня торгівля і внутрішній попит. У Програмі КМУ вони теж згадуються, але тільки кількома словами серед десяти «ключових напрямків». Подібна розпорошеність може дозволити підтримати основи національної економіки, але вона не сприятиме досягненню швидкого відновлення і подальшого зростання.
Олександр Чупак, випускник Селкірк коледжу (Канада), аудитор Grant Thornton
Leave a Reply