Український націоналізм у сучасному ідеологічному протистоянні. Такою стала тема VIII Бандерівських читань, що зібрали декілька десятків істориків, політологів, економістів, філософів та політиків.
Уперше Бандерівські читання провели під час Революції Гідности. Відтоді захід відбувається щорічно. Організовує читання Недержавний аналітичний центр «Українські студії стратегічних досліджень».
Цьогоріч захід відбувся за підтримки Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану. Саме з його приміщення читання транслювалися наживо. Як зазначають організатори, місце є символічним, адже саме тут під час Революції Гідності розташовувався Штаб національного спротиву.
Відкриваючи подію, її ініціатор, директор НАЦ «УССД» Юрій Сиротюк зазначив, що на читаннях буде можливість вибудувати практичні механізми протистояння нації політичним конструктам, що «заперечують нашу свободу та наше розуміння свободи».
«Тут ми зможемо переконатися, що сучасний український націоналізм – це не догматичне повторення тез, а майданчик, що продукує чини. Світ потребує Великої України, а не ніякої! Нація стає великою в боротьбі не у виживанні, а у накиданні своїх цінностей», – наголосив Юрій Сиротюк.
Учасників події привітали: Голова ВО «Свобода» Олег Тягнибок, Голова ОУН(б) Стефан Романів з Австралії, лідер руху «Традиція і порядок» Богдан Ходаківський, співголова Руху Салідарнасці “Разам” (Білорусь) Альона Талстая, а також міські голови Тернополя, Івано-Франківська та Хмельницького Сергій Надал, Руслан Марцінків та Олександр Симчишин відповідно.
«Досвід багатьох років підтвердив, що націоналізм – практична ідеологія. Адже націоналісти при владі продемонстрували величезні успіхи – зокрема, міські голови-свободівці, яких було переобрано на наступну каденцію», – зазначив у вітальному слові Олег Тягнибок. Він також звернувся до учасників із закликом напрацювати нові ідеї та поради. Наголошує: ці ідеї в подальшому буде втілено в життя на політичному рівні.
Уже традиційно захід розпочали публічною лекцією про Провідника Організації Українських Націоналістів Степана Бандеру. Цьогоріч її прочитав Віктор Рог – історик, головний редактор газети «Шлях перемоги».
Незримо присутній на Бандерівських читаннях Степан Бандера був і наприкінці заходу, коли презентували перевидання збірника його статей «Перспективи Української революції». У презентації взяли участь – директор НАЦ «УССД» Юрій Сиротюк, який зініціював проєкт та зорганізував людей довкола нього. Серед учасників представлення були: директор із розвитку видавництва «Наш Формат», яке надрукувало книгу, Сергій Куцан, редактор проєкту Микола Посівнич та один із меценатів перевидання Євген Філь.
Основну ж частину Бандерівських читань склали тематичні доповіді від провідних фахівців у різноманітних царинах. Вони окреслили напрямки, де сучасний націоналізм має ідеологічні виклики і можливості.
В окремий тематичний напрямок можна об’єднати доповіді щодо “м’якої сили” імперіалізму/космополітизму: від транснаціональних фондів до Російської православної церкви. Так, історик та публіцист Ростислав Мартинюк запропонував непересічну візію поширення свого духовного лідерства України, яким вона буде стурбована після дезінтеграції Російської Федерації.
«Маємо непомічені два церковних ювілеї, які пояснюють українське лідерство на теренах Євразії. 300 літ Духовному регламенту Російської імперії, що заторкнув не один соціополітичний шар. Було ліквідовано патріаршество Москви і створено відомство православного сповідання. Почалася епоха абсолютизму, специфічну модель якого створив єпископ Гетьманщини. Другий важливий ювілей – це 100 років проголошення автокефалії в Софії Київській. На перший погляд ця дата сприймається як виконання вузького етнічного завданя. Проте вона вплинула на богословські та політичні процеси міжвоєнної Європи та Азії. Насамперед, означила охоплення української церковної юрисдикції усієї нашої Ойкумени.
У разі швидкої дезінтеграції РФ, її поділу на 30-40 держав і кількох конфедерацій союзники запросять Україну як економічних гравців, оператора гуманітарно-церковних змін та експертів з московського питання. За нашого моделювання Томос можуть отримати православні церкви Кавказу, Ідель-Уралу, Інгерманландії, Карелії, Казахстану. Щоби втілити цю місію духовного лідерства – держава та інтелектуальні націоналістичні кола мають помітити два ювілеї, про які я сказав на початку. Поки що державі важко осягнути їх значення та запропонувати візію духовного розвитку України та поширення духовного лідерства на території Міжмор’я. А ми цілком можемо сформувати новий диптих – нову повістку Європи та Азії», – наголосив Ростислав Мартинюк.
Говорячи про нові виклики для націоналізму, низка доповідачів зачепила тему популізму, якою пронизана не лише українська, а й уся світова політика. Історик і політичний аналітик Андрій Холявка наголосив, що за останні 20 років кількість популістських урядів у світі зросла в 5 разів.
«Це планетарний феномен. Людство накриває популістська хвиля. Для цього є чотири передумови: глобалізація, самокапсуляція еліт, панівна неоліберальна економічна політика та поширення Інтернету. До популізму вдаються ліві, праві та центристські рухи. Найбільшого осуду ЗМІ піддають праві рухи. Меншим чином засуджують ліві сили. Натомість популізм центристських рухів взагалі не осуджується.
Якщо говорити про Україну, то популістські технології опанували насамперед олігархи та їхні ставленики. Найяскравішими прикладами є партія Ляшка та чинний український президент», – зауважив Андрій Холявка.
Водночас доповідач радить українському націоналістичному руху використати ці тенденції в частині вдосконалення політичних меседжів, їхнього спрощення для загальних мас та наближення до суспільства.
Про популізм як негативний інструмент в руках олігархату говорить і інший учасни читань, керівник програм НАЦ «УССД», кандидат політичних наук Юрій Олійник: «Олігархи, що є власниками чи акціонерами низки політичних партій, зацікавлені у стримуванні національного відродження. Вони творять атомізовану масу, аби нею було зручніше маніпулювати. Або ж обмежуються гаслами, що дискредитують правильні ідеї. Це все робиться задля збереження впливу на суспільство».
Водночас доктор історичних наук Василь Деревінський вважає, що задля міцності держави важливо зберегти національну гуманітарну освіту та протистояти її скороченню. Він наголошує, що саме з освіти починається формування національного світогляду.
«Освіта має давати не лише знання, але й концепти, – переконаний науковець. – Історія – сума знань, на основі якої можемо відбудовувати певні перспективи та запобігати маніпуляціям. Історія дає мудрість та усуває мозаїчність світогляду.
Історія не може роз’єднувати, історична правда дає сенси і дороговкази. Вона піддається гонінням через те, що люди живуть в полоні совєцьких ідеологем. Проти історії воюють сучасні ліві, ліволіберали та неоліберали. Історія не важлива? Гендер важливіший? Відбувається війна за сенси та історичний контент. Ідеологічні зовнішні та внутрішні втручання на національну історію підміняється оптимізацією.
Держави, які дбають про своє минуле, мають високий потенціал та стійкість. Тому завданням державної політики є активне втручання в формування державницького контенту, де історія має бути актуальним і вагомим складником».
Тему реабілітації ранньомодерних ідентичностей і геополітичні перспективи України у виступі охопив кандидат філософських наук, керівник аналітично-дослідницького центру “Політична теологія” Ігор Загребельний. Науковець переконує, що в міжнародній політиці Україна має орієнтуватися на Балто-Чорноморську вісь.
«У цьому наша держава з потенційними союзниками має орієнтуватися на три основні вектори: антимосковський міт, антизахідний міт та антипівденний, антисхідний або ж антимусульманський міт», – каже Загребельний.
Учасники читань також порушували теми багаторівневого громадянства, протистояння гібридному націоналізму, права народу на повстання, наступу неконтрольованого неоліберального хасу та низки інших.
Модерував подію кандидат історичних наук, начальник центрального відділу Українського інституту національної пам’яті Богдан Галайко.
Трансляція заходу велася на сторінці НАЦ «УССД» у Фейсбуці. Повний запис події можна переглянути за посиланням: https://www.facebook.com/nac.ussd/videos/1108269342979451/
Leave a Reply