Катерина Шимкевич, кандидатка історичних наук, експерт Аналітичного центру балканських досліджень
Виборчі процеси у західнобалканських країнах завжди мають елементи непередбачуваності. Утім, з правила завжди є винятки. Позачергові парламентські вибори у Косово та чергові парламентські вибори у Болгарії обіцяли бути без сюрпризів вже на старті виборчих кампаній у грудні 2020 року. Результати нещодавніх переговорів це підтвердили. Інтрига зберігається щодо виборів у Албанії, які мають пройти наприкінці квітня цього року.
Повернення Альбіна Курті
2020 політичний рік для Косова став досить складним та суперечливим через постійну зміну урядів та відставку президента Хашима Тачі, якому судді Спеціальних палат у Гаазі висунули обвинувачення у скоєнні воєнних злочинів. У лютому 2020 року партії-переможиці “Самовизначення” (26% голосів) та “Демократична ліга Косова” (25% голосів) сформували урядову коаліцію, обравши прем’єр-міністром Альбіна Курті. Досягти домовленостей вдалося в останній момент, бо тодішній президент Хашим Тачі мав право у разі необрання до 3 лютого 2020 року нового уряду та його очільника оголосити проведення дострокових виборів до парламенту.
Курті протримався на посаді до 25 березня, коли депутати висловили недовіру його урядові (82 з 120 голосів). Відсторонення Альбіна Курті відбулося через звільнення прем’єром Агіма Велію, який перебував на посаді міністра внутрішніх справ. Велію та президент Тачі виступали за запровадження надзвичайного стану через коронавірусну пандемію, у той час, як уряд та сам Курті стверджували, що тримають ситуацію під контролем.
Фактичне відсторонення Курті відбулося 3 червня, оскільки до того депутати не могли сформувати новий уряд та обрати прем’єра. Новий уряд очолив Авдулла Хоті. Одразу після його призначення на посаду Курті звернувся до Конституційного суду з вимогою визнати призначення нового прем’єра незаконним. Скаргу судді задовольнили наприкінці грудня 2020 р. на підставі того, що один із депутатів Етем Арефі, який голосував за призначення Хоті, мав термін ув’язнення за корупцію та не мав права претендувати на депутатський мандат.
Дострокові вибори у Косово відбулися 14 лютого 2021 лютого. На них, як і демонстрували опитування, перемогла партія “Самовизначення”, лідером якої є Альбін Курті. У своїй передвиборчій програмі він обіцяв боротися із корупцією та не допускати ніяких переділів територій Косова задля нормалізації відносин із Сербією. Окрім того, він обіцяв сприяти верховенству права, освіти, економіки та розвивати добросусідські відносини із країнами Балкан.
За результатами виборів партія “Самовизначення” набрала 49,95% голосів виборців, забезпечивши собі у парламенті 58 депутатських мандатів. На другому місці опинилася “Демократичная партія Косова” із 16,90% голосів (це 19 мандатів). Третє місце за кількістю голосів дісталося “Демократичній лізі Косова” – 12,65% (15 мандатів). На четвертому місці опинилася партія “Альянс за майбутнє Косова”, яка набрала 7,08% голосів виборців. Це вдруге за історію незалежності Косова, коли була обрана так звана партія війни, сформована у 2001 р. з шести дрібних партій. Лідером політичної сили є Рамуш Харадинай, який декілька разів обіймав посаду прем’єра-міністра.
У своїх передвиборчих виступах перед достроковими парламентськими перегонами Харадинай закликав ЄС “одуматися” і прискорити інтеграцію Косова. Харадинай обіцяв, що у разі обрання його президентом Косова, він виступатиме за референдум про об’єднання з Албанією.
22 березня депутати парламенту затвердили на посаді прем’єра Альбіна Курті, за якого проголосували 67 депутатів з 120, які входять до Асамблеї. Свої голоси за Курті віддали представники його партії та частина депутатів від партій національних меншин, які мають 20 місць у парламенті. 10 місць дісталися сербам, ще 10 туркам, ромам та іншим нацменшинам. Проти призначення Курті прем’єром голосували депутати партій, куди входили етнічні албанці. Лідер “Самовизначення” неодноразово заявляв, що не буде формувати із ними коаліцію через їхню приналежність до корумпованих режимів.
Партія Курті домовилася про коаліцію з іншими політичними силами, у тому числі з національним меншинами, аби мати більшість у законодавчому органі влади. До складу уряду увійшли представники партії “Самовизначення”, “Guxo!”, “Сербський список”, “Нова демократична ініціатива Косова”, “Турецька демократична партія Косова” та “Нова Демократична партія”.
Прикметно, що з 2008 р., коли Косово проголосило в односторонньому порядку незалежність від Сербії, жоден із парламентів не зміг проіснувати до кінця своєї каденції.
Відповідно до законодавства Косова парламент має у 30-денний термін не тільки обрати нового прем’єр-міністра, а й президента.
Альбін Курті, як і лідер партії “Альянс за майбутнє Косова” Рамуш Харадинай, хотіли зареєструватися кандидатами на цю посаду. Утім центральна виборча комісія відмовила їм у цьому через проблеми із законом.
У виборчому законодавстві самопроголошеної республіки зазначено, що депутати Асамблеї мають право обирати президента у два тури. Якщо жоден кандидат не набрав необхідну кількість голосів, то серед кандидатів, які мали найбільше голосів від депутатів, проводиться і третій тур голосування.
Два тури відбулися 3 та 4 квітня, які закінчилися перемогою Вйоси Османі, яка до того часу виконувала обов’язки президента республіки (після відставки Хашима Тачі) та була спікеркою Асамблеї. За Османі проголосували 71 депутат зі 120, 38 парламентарів (представники опозиційних політичних сил та партії етнічних сил) бойкотували вибори.
У першому турі жоден з кандидатів не набрав достатньої кількості голосів. Якби депутати і у неділю 4 квітня провалили голосування, то Косово очікували б нові дострокові вибори до парламенту.
Альбін Курті минулого року постійно конфліктував із президентом Хашимом Тачі щодо політики стосовно Сербії та антиковідних заходів, що ускладнювало ситуацію всередині самопроголошеної республіки. З новообраною президенткою Курті йшов в одній коаліції на дострокових виборах. Партія Вйоси Османі називається “Guxo!”, вона отримала 7 депутатських місць у парламенті. Представниця цієї політсили Доніка Гервалла-Шварц стала в другому кабінеті Курті міністром закордонних справ та другим віце-прем’єр-міністром.
Наразі між прем’єром та президенткою спостерігається одностайність, яку вдалося досягти через компроміси. Якщо у подальшому Курті та Османі зможуть домовлятися з ключових питань для вирішення проблем внутрішнього і зовнішнього життя Косова. Поки що складно передбачити поведінку Вйоси Османі на перемовинах у рамках діалогу Белград-Приштина, який поновився у червні минулого року під егідою ЄС. Позиція Альбіна Курті з цього питання досить чітка – ніяких обмінів територіями та поступок Сербії, від якої лідер “Самовизначення” ще під час першого свого прем’єрства вимагав визнати незалежність республіки.
Парламентська весна у Болгарії
Президент Болгарії Румен Радев у січні 2021 р. оголосив, що вибори відбудуться не 28 березня, а 4 квітня. Ця дата була обрана через те, щоб підготувати заходи безпеки через поширення коронавірусу. Перед виборами прем’єр-міністр Бойко Борисов повідомив виборцям, що не висуватиме свою кандидатуру на посаду очільника уряду, але його партія братиме участь у перегонах.
Таку заяву не можна назвати несподіваною, оскільки упродовж 2020 р. у Болгарії популярність уряду Борисова впала через незбалансовану політику щодо боротьби із ковідом, звинувачення у корупції та зв’язки з олігархами, шпигунські скандали, нездатність реформувати судову систему, бідність населення. Через це тисячі болгар декілька місяців поспіль влаштовували акції протесту, вимагаючи відставки уряду. Утім, Бойко Борисов заявив, що не залишить посаду до виборів. Аби заспокоїти населення прем’єр-міністр відправив декількох міністрів у відставку, але протести це не зупинило.
На виборах, які пройшли 4 квітня, партія “ГЕРБ” (“Громадяни за європейський розвиток Болгарії”) прем’єр-міністра Борисова отримала 25,74% голосів. Політична сила йшла на вибори разом із партією “Союз демократичних сил”. На другому місці опинилася партія “Є такий народ” – 17,36%, на третьому – “Болгарська соціалістична партія – 14,75%. Також до парламенту Болгарії потрапили “Рух за права та свободи” (10,31%), коаліції “Демократична Болгарія” (9,29%) та “Вставай! Мафія геть!” (4,64%).
Партії “ВМРО – Болгарський національний рух” та “Болгарське національне об’єднання” набрали 3,58% та 2,90% відповідно, що не дозволило їм потрапити до Народних зборів (парламент Болгарії).
Ще до офіційного оголошення результатів виборів Борисов заявляв, що “ГЕРБ – СНС” перемогла. Тоді ж він закликав опозиційні сили приступити разом з його партією до формування урядової коаліції, яка мала стати урядом технократів. Новий уряд, на думку колишнього прем’єр-міністра, мав домовитися із ЄС про надання фінансової допомоги для відновлення економіки в умовах пандемії.
Болгарія наразі знаходиться перед достроковими виборами до парламенту, якщо “ГЕРБ – СНС” не створять коаліцію з іншими партіями. Опозиційні партії “Рух за права та свободи”, “Демократична Болгарія” та “Вставай! Геть мафію!” відмовилися від співпраці із політичною силою колишнього прем’єра. Якщо упродовж тижня після оголошення результатів “ГЕРБ – СНС” не створять коаліцію, то цим має займатися партія “Є такий народ” (відводиться теж тиждень на пошук урядових партнерів). Якщо і цього часу виявиться недостатньо, тоді “Болгарська соціалістична партія” за третій тиждень після оголошення результатів має спробувати знайти порозуміння з іншими політичними гравцями Народних зборів та створити коаліцію.
У разі відсутності урядової коаліції президент Румен Радев уповноважений призначити тимчасовий кабінет та оголосити проведення дострокових виборів.
15 квітня болгарські депутати обрали Іву Мітеву (від політсили “Є такий народ”) новою спікеркою парламенту, її шість заступників представляють усі політсили, які потрапили до Народних зборів. За кандидатуру Мітевою голосували усі партії, окрім “ГЕРБ”.
Політична ситуація у Косово та Болгарії наразі відзначається невизначеністю, що притамано і для інших країн регіону. Парламентські вибори не оновили склад політичних сил, які займалися вирішенням внутрішніх і зовнішніх проблем у 2020 – у перші місяці 2021 років. Це дозволяє говорити про певну стабільність у електоральних уподобаннях болгар та косоварів, і прогнозувати, що партії, обрані до парламентів Косова і Болгарії, не будуть проводити політику, протилежну попереднім урядам.
На момент написання статті новий уряд у Болгарії не сформований. 16 квітня депутати парламенту 45-го скликання відправили у відставку прем’єр-міністра Бойко Борисова. Напередодні він подав відповідну заяву спікерці Народних зборів Іві Мітевій.
19 квітня президент Румен Радев провів консультації з парламентськими групами “ГЕРБ-СДС”, “Є такий народ” та “БСП”. Намір провести переговори з зазначеними політичним силами болгарський президент висловив під час виступу у Народних зборах 15 квітня, під час якого звернувся до новообраних депутатів та партій. Тоді Радев відзначив, що нинішній склад Народних зборів відображає суспільні настрої після кілька місячних протестів у 2020 р.
Під час консультації з коаліцією “ГЕРБ-СДС” надав її членам мандат на формування уряду Утім, “ГЕРБ-СДС” не зможе це зробити, оскільки має всього 75 місць у парламенті. Цього не достатньо для того, щоб створити новий Кабінет міністрів та обрати прем’єра. Президент Болгарії закликав депутатів “ГЕРБ-СДС” співпрацювати з іншими парламентськими партіями, щоб забезпечити стабільність процесу формування.
До моменту обрання нового уряду Кабмін Бойко Борисова буде виконувати свої обов’язки. Коаліція “ГЕРБ-СДС” пропонуватиме на посаду очільника уряду 43-річного Даніеля Мітова, який в уряді Борисова був міністром закордонних справ. Подібний крок можна розглядати є спробою “ГЕРБ” провести негласний ребрендинг політсила та утриматися при владі.
Leave a Reply