Ізоляція Лукашенка та повзуча експансія Кремля – коментар експерта

Ну і наступника посвітили перед камерами (того самого Колю, який з автоматом охороняв тата у серпні 2020). Але набагато цікавіші закриті моменти переговорів. Зараз не 2017 і навіть не початок 2020 року. Лукашенко може проявляти хаотичні рухи, але тенденції однозначні – сповзання під все більший контроль Москви над зовнішньою і внутрішньою політикою.

Після затримання літака з редактором Nexta Протасевичем одразу пролунали слова російської підтримки – якраз за тиждень до зустрічі диктаторів. А розкриття міфічної “спроби перевороту” на чолі з сивим лідером БНФ Григором Кастусєвим 17 квітня якось співпало зі зверненням Путіна до Держдуми 21 квітня, на якому той жорстко став на бік Лукашенка і в черговий раз згадав переворот проти Януковича. Здається, що і у першому, і у другому випадку Мінськ був не головним сценаристом подій.

Москва ізолює Лукашенка з кількох міркувань. По-перше, посилює воєнно-стратегічні позиції біля кордонів Польщі, України та держав Балтії. По-друге, демонструє, що в Європі є більш “відморожені” диктатори, для утихомирення яких не обійтись без Росії. Це вже аргументи перед літньою зустріччю з Байденом. Врешті, в умовах економічної кризи та внутрішнього незадоволення потрібен новий Кримнаш, яким може стати анексія Білорусі у формі реалізації планів Союзної держави.

Тому здоровий підхід сил, які зацікавлені у стримуванні експансії РФ, мав би полягати в ударі перш за все на Москву. Але для цього треба покінчити з монополією російського газу в Європі, що попри наступ американського зрідженого газу потребує ще як мінімум кількох років. Але чи буде політична воля у лідерів Європи та США?