Хід війни
Отже, підсумки десяти днів нашої священної війни за свободу.
Вже більше 10 днів продовжується російсько-українська війна. З точки зору воєнної стратегії продовжується оборонна операція ЗСУ проти московської агресії
За ці дні війська РФ змогли на оперативному рівні досить глибоко вклинитись в українську територію. Але ресурси недостатні, віддалені та витягнуті комунікації (їжа, паливо) призупиняють темпи наступу, та обмежують можливості протидії українській армії. Також агресори нездатні повною мірою контролювати територію в тилу на новозахоплених теренах (на півночі Чернігівщини, на північному сході Луганщини – Новопсков, Марківка, в Таврії). Українське населення затримує техніку, виходить на вулиці. Стрільба по мирних жителях лише посилює опір.
Загалом успішно триває формування та застосування територіальної оборони для підкріплення тилів ЗСУ, хоча є певні організаційні проблеми.
Продовжуються невдалі спроби замкнути кільце довкола Києва та Харкова, однак агресору не вдалось оточити столицю з заходу та півдня. Тривають бої на північно-західному напрямі (Ірпінь-Буча-Гостомель). Триває бомбардування та обстріл Харкова, Чернігова, Маріуполя для залякування населення. Нестача балістичних ракет змушує переходити до широкого використання авіації, що стикається з проблемами (лише за 5 березня знищено 9 гелікоптерів та літаків).
Інтенсивність
Повномасштабна війна між Україною та Росією (що використовує логістичні можливості Білорусі)
Кількість загиблих
Втрати агресора за українськими даними на ранок 1 березня перевищують 11 000 загиблих та поранених.
Переговори між сторонами
Агресор намагався першим ініціювати переговори, оскільки не вдається досягти поставлених завдань. Пройшло два раунди переговорів в Гомелі без суттєвих результатів, наступний очікується 7 березня. Єдине погоджене рішення про гуманітарні коридори для евакуації цивільних не було реалізовано через обстріли з боку агресора.
До переговорного процесу активно підключається президенти Франції Емануель Макрон, Туреччини Реджеп Ердоган та Ізраїля Нафталі Беннет. Поки що Путін продовжує говорити про зупинення дій з боку української армії, однак втрати та відсутність ресурсів у агресора впливатимуть на позицію Москви.
Туреччина має найбільший потенціал стати посередником на власній території (зрозуміло, що в Білорусі неможливі переговори на найвищому рівні). Анкара поки що уникає найбільш жорстких санкцій і проводить мирну риторику, але на ділі активно допомагає Києву, постачаючи Байрактари та інше озброєння.
Гуманітарні наслідки
Агресор відверто порушує правила ведення війни, прикривається українським та білим прапорами, намагається зібрати нібито для евакуації мирних громадян, аби під їхнім прикриттям проводити танкові колони. Зокрема зафіксовані порушення домовленостей про гуманітарний коридор в Маріуполі, розстріли цивільних на виїзді з Ірпіня. Загалом кілька сотень мирних жителів загинуло з 24 лютого.
Близько 1, 5 млн. біженців покинули Україну в західному напрямі.
Контроль за територією
На 6 березня війська агресора присутні на півдні Херсонської та Запорізької областей, сході Миколаївської, півночі Чернігівщини та Сумщини, Київщини та Харківщини. Продовжуються спроби наступу на Донбасі, однак навіть в Луганській області окупанти не контролюють тилові міста та села. Наростає боротьба агресора з українським народом, про що свідчать мітинги 5-6 березня, особливов Мелітополі, Херсоні, Бердянську, Новій Каховці.
В перспективі визовлення всіх територій визначатиметься лише одним фактором – куди дійдуть ЗСУ, і якого удару завдадуть ворогу.
Вплив на глобальні процеси
Москва фактично програла інформаційну війну в Україні та у світі. На власній території РФ поки що більшість населення підтримує агресію завдяки тотальній цензурі в ЗМІ. Однак українська інформаційна діяльність у соцмережах дає результат. Особливо критична для Москви ситуація на Далекому Сході (Владивосток, Якутія, Бурятія), назрівають проблеми в поволзьких республіках. Проблемну ситуацію ілюструє відключення Роскомнадзором фейсбуку і твітера, обмеження діяльності навіть позірно антивладних ЗМІ.
РФ починає спроби знайти альтернативні ринки для торгівлі в Азії та Латинській Америці, але навіть при доступі до них їхні товари не зможуть конкурувати, особливо на фоні відсутності доступу до західних технологій. Економічне падіння в РФ посилює несприйняття панівного курсу всередині еліти.
Тенденції
Загалом в останні дні фіксуємо певне зменшення інтенсивності через нестачу ворожих ресурсів. Через невдачу перших планів йдуть пошуки альтернативних варіантів, які посилять позиції Москви на майбутніх переговорах. З 3-4 березня це була стратегія взяття під контроль атомних станцій – Запорізької (що вдалось) та Південноукраїнської (поки неуспішно, розбиті угрупування в районі Вознесенська і Баштанки, також не змогли оточити Миколаїв). Можлива спроба точкового ударі зі сторони Білорусі з метою захоплення контролю над Рівненською атомною станцією (45 км від кордону). Це дозволить послабити енергетичну систему, як шантажувати світ та Україну, так і сформувати причину відступу московських військ (мовляв для порятунку від ядерної катастрофи). Також можливе розташування на майбутнє воєнних баз під прикриттям інфраструктури атомних електростанцій.
Україна потребує продовження стримування і контратак на особливо загрозливих напрямках, поки не будуть задіяні резерви –б ригади з інших напрямків, які зараз поповнюються резервістами та мобілізованими, та/або прикривають інші критичні напрямки (кордон з Білоруссю на волинському напрямку, Одеську область).
Особливо важливо – недопустити оточення найбільш боєздатних сил ЗСУ в Донецькій та Луганській областях.
США та НАТО неготові безпосередньо втручатись. Однак наростає підтримка України серед населення західних держав, що спонукатиме до більш активної фінансової пдітримки та воєнно-технічних поставок.
Прогноз
Прогноз – до7-10днів активних дій. Далі або перемир’я, або спроба РФ закріпитись на частково контрольованих територіях і перейти у стан позиційної війни,з перманентними авіаударами та бомбардуваннями (хоча менш інтенсивними),аби продовжувати розхитувати українську державність. Оскільки підтримки від населення немає, окупант може розраховувати на економічну катастрофу та нарощення антивладних настроїв. Поки це не вдається.
Юрій Сиротюк, директор НАЦ «Українські студії стратегічних досліджень»
Юрій Олійник, керівник дослідницьких програм НАЦ «Українські студії стратегічних досліджень», кандидат політичних наук
Leave a Reply