Перспективи деколонізації Білорусі

Протистояння з московською імперією охоплює всі поневолені народи. І перш за все це стосується Білорусі, бо знищення окупаційного режиму в Мінську – безпекова необхідність для Києва. Водночас тисячі білорусів борються зі спільним ворогом, сформувавши окремі підрозділи в українській армії.

29 вересня 2022 року в онлайн форматі відбулося обговорення на тему: “Перспективи деколонізації Білорусі” в рамках програми Українських студій стратегічних досліджень “Глобальний обсерватор”.

Юрій Сиротюк, директор НАЦ “УССД” Українські студії стратегічних досліджень, солдат-гранатометник 5 окремого штурмового полку виділив основні проблемні питання щодо відношення до Білорусі, акцентуючи увагу на тому, що всі роки незалежності українська держава своїм союзником бачила не білоруську націю і не незалежну білоруську державу, а Лукашенка. З ним було зручно домовлятися, будувати сірі схеми постачання енергетики.

Однак варто пам’ятати, що  білоруси активно підтримували революції  2004, 2014, активно включились у війну.

«Ми не повинні уподібнювати білоруську націю та Лукашенка, диктатора і маріонетки москви бо нація потерпає від диктатури Лукашенка. Якщо росія намагається захопити Білорусь, і довести, що білоруси – це ті самі росіяни і експортує в Білорусію рабство, то ми зацікавлені в тому, щоб білоруси повернули свою ідентичність, сильну національну державу. Ми експортуємо свободу. Як в 17 столітті, коли українці за Богдана Хмельницького покозачували білорусів, а московити поневолювали», – сказав директор УССД.

Юрій Сиротюк наголосив, що нас чекає друга фаза білоруського фронту російсько-української війни. росія намагається усіма методами втягнути Білорусь у війну з Україною, поширити між нами ворожнечу.

«Зараз білоруси, які воюють за нашу і їхню свободу в російсько-українській війні, повинні чітко знати, що коли вони перенесуть свою національно-визвольну боротьбу на територію Білорусі проти диктатора Лукашенка і путінського режиму, українська держава допоможе білорусам збройно. Ми повинні допомогти білорусам відновити національну державу.

Наша національна безпека полягає у тому, щоб на північному кордоні України ми мали дружню національну білоруську державу, яка в союзі з балтійськими державами замкне російський імперіалізм на схід від наших кордонів», – позиція військового.  

У 2020 року в приміщенні Київської міської ради відбулась міжнародна експертна дискусія «ГІБРИДНА ВІЙНА РФ ПРОТИ БІЛОРУСІ»
Під час дискусії представники України та Білорусі обговорили сутність гібридної війни Російської Федерації проти Білорусі, загрозу для наших держав та регіону загалом. https://ussd.org.ua/2020/02/07/mizhnarodna-ekspertna-dyskusiya-gibrydna-vijna-rf-proty-bilorusi-2/

Юрій Олійник, керівник дослідницьких програм НАЦ “УССД”, кандидат політичних наук наголосив на важливості білоруського напрямку насамперед з безпекового питання, як бази вторгнення московських військ.

По-перше, досі окупанти широко використовують білоруські повітряні бази, наприклад аеродроми у Зябрівці чи Лунинці. Є остання інформація про плани розміщення близько 20 тисяч мобілізованих росіян у Білорусі.

По-друге, білоруси – найближчий нам народ зі схожою історичною долею та спадком існування в рамках центрально-Східної Європи, що протистояла азіатизованій московії.

Без Білорусі інтегративні процеси між Балтійським та  Чорним морями будуть незавершеними, з глибоко лакуною (як в економічному, так і політичному сенсі).

По-третє, білоруська нація сформувала власне культурне самоусвідомлення, про що свідчить революція 2020 року. Вона програла, але це тимчасове явище. І звільнення білорусів – необхідність для усіх її сусідів.  

Гліб Парфьонов, керівник департаменту безпекової політики Центру політичних студій “Доктрина” вважає, що передумов для звільнення Білорусі є більше, ніж для розпаду росії.

В Білорусі в разі визвольного походу ситуація зміниться. Населення після протестів 2020 пригнічене і якщо воно побачить вільне військове формування, яке бореться за білоруське майбутнє, то ситуація може змінитися кардинально.

Потрібно спершу працювати дипломатично за співдією з Заходом аби змусити схилити Білорусь хоча б до нейтралітету. Вже є свідчення таємних переговорів голови білоруського МЗС Макея з західними лідерами. Білоруси розуміють,  що війна програна росією, і санкції тягнуть економіку до дна, а дотації росії не вічні. Україна не може більше застосовувати таємних домовленостей кулуарних, лише жорсткі дії.

За кращого сценарію, Україні потрібно довести Білорусь до нейтралітету і змусити Лукашенка через Захід до зміни політичного життя в країні.

Однак існує зростання ризиків хвилі мобілізованих, що з весни підуть у наступ з території Білорусі, що означатиме оголошення війни з Білоруссю.