Треті бандерівські читання (із серії «Літопис БЧ»)
Друга половина 2014-2015 роки стали часом «контрреволюції негідників».
Поки активна частина Майдану билася на фронті щоб зберегти державу, в тилу відбувався олігархічний реванш.
Друзі Медведчука посіли владні крісла, до воєнної трагедії Іловайська додався Іловайськ дипломатичний – Перша та Друга Мінська капітуляція.
Держава знову рухалася окремо і часто проти інтересів української нації.
Якою саме має бути майбутнє української держави говорили на ІІІ бандерівських читаннях.
Символічно, що вони пройшли у приміщенні, в якому колись засідала Центральна Рада.
3 лютого 2016 року в Київському міському будинку вчителя відбулися ІII Бандерівські читання, приурочені 75-й річниці Акта відновлення української державності та 25-й річниці Незалежності України на тему: «Візія Української держави в ідеології українського націоналізму».
Органзіаторами цієї науково-ідеологічної акції стали Науково-дослідний інститут українознавства, Недержавний аналітичний центр “Українські студії стратегічних досліджень”, за участі Українського інституту національної пам’яті.
Участь у читаннях взяли понад 350 осіб, з них понад 50 як доповідачі та учасники дискусії.
Серед них 11 докторів наук, 13 кандидатів наук, викладачі, аспіранти, інтелектуали, що представляли провідні університети, науково-дослідні інститути та дослідницькі центри з 12 областей України (Києва, Донецької області, Київської області, Запоріжжя, Харкова, Дніпропетровська, Полтави, Черкас, Львова, Дрогобича, Івано-Франківська, Чернівців та Ужгорода), представники державних виконавчих органів влади, Верховної Ради України, органів місцевого самоврядування, політичних партій та громадських організацій.
Організатори ІІІ Бандерівських читань запропонували учасникам формат двох логічно взаємопов’язаних дискусійних панелей.
Перша із них – «Досвід боротьби українських націоналістів за державність у ХХ столітті: ідеї та практики» була покликана підвести підсумки внеску українського націоналізму у боротьбу за Українську державу на визвольному етапі, а друга – «Українська держава ІІІ тисячоліття: візія націоналістів» – сформувати бачення її форми на етапі державного закріплення.
ІІІ Бандерівські читання перетворилися на інтелектуально-світоглядовий форум провідних українських науковців, аналітиків, що не лише підсумовує здобутки українських націоналістів (у теоретичній та практичній площині) у боротьбі за українську державність, а й формує обриси візії майбутнього Української держави, яка зуміє зберегти внутрішню ідентичність та зовнішню суб’єктність, збудувати такий лад, який забезпечить повновладдя української нації, національну та соціальну справедливість.
Директор Науково-дослідного інституту українознавства, к.і.н. Богдан Галайко відмітив назрілу необхідність зібрання: «Бандерівські читання – це чи не єдиний майданчик для якісної інтелектуальної дискусії дослідників, прихильників чи теоретиків українського націоналізму сьогодні. Це місце для спілкування, обміну думками різних особистостей, осіб, які представляють різні громадсько-політичні об’єднання, наукові чи дослідницькі інституції, мистецькі середовища. Але єднає нас ідея і чин попередників, їхня самовіддача, жертовність заради добробуту нації та держави. Перед нами сьогодні постають нові виклики. Тому, як і наші попередники, маємо напрацьовувати сьогодні в нових реаліях якісний матеріал, який би міг і мав лягти в основу розбудови української національної держави».
Ініціатор уже третіх Бандерівських читань директор НАЦ «УССД», депутат Київської міської ради, Юрій Сиротюк відмітив вагомість теоретичного обґрунтування, інтелектуальної зброї українських націоналістів. Необхідним для цього є вийти з політичної площини та об’єднати представників різних націоналістичних середовищ, аби сформувати, – бачення, як має розвиватися національна, а не безлика Українська держава.
Слова підтримки організаторам заходу висловили: Андрій Гевко, заступник міністра освіти і науки України, Тарас Гребеняк озвучив привітання від голови ОУН(б) Стефана Романіва, Володимир Тиліщак, заступник голови Українського інституту національної пам’яті, Богдан Червак, перший заступник голови Держкомтелерадіо, Олег Тягнибок, голова ВО «Свобода», Степан Брацюнь, голова Конгресу українських націоналістів, Андрій Іллєнко, народний депутат України, представник Австралії Ярослав Дума – тереновий провідник ОУН Австралії.
На історичних передумовах та внеску ідеологічно-програмових засад українського націоналізму у боротьбі за державу зосередив увагу сучасний ідеолог націоналізму Олександр Сич, голова Івано-Франківської обласної ради. Розвінчуванню міфів щодо Акту відновлення державності 30 червня 1941 року присвятив свій виступ Іван Патриляк, декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Концепції української державності в програмових документах ОУН присвятив виступ Віктор Рог, головний редактор газети “Шлях перемоги”. До обговорення долучилися також історики, політологи та філософи з Києва, Львова, Запоріжжя, Дрогобича, Мелітополя, Івано-Франківська.
Ситуація ставить питання якою має бути українськи держава ХХ століття. Становлення державності триває, військова ситуація, економічні та політичні проблеми, необхідність нейтралізації загроз «русского мира» потребують напрацювання якісного матеріалу при побудові держави, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування. Для цього важливо почути думку теоретиків та практиків українського націоналізму ХХ століття та сучасників, щоб об’єднати та популяризувати ідеї правого руху.
Під час другої частини дискусії експерти учасники обговорювали проблеми: як реалізувати проект національної держави; як зберегти і утвердити суб’єктність України та ідентичність української нації; яким має бути геополітичне позиціонування української держави; якими є оптимальні моделі державного устрою; якою б мала бути соціальна та культурна політика держави; якою повинна бути політика використання природних ресурсів.
Під час Бандерівських читань лунали патріотичні пісні у виконанні кобзарів – Тараса Компаніченка та Тараса Силенка, відбулася презентація колекції особистих речей Ярослава Стецька та виставка скульптурних портретів Степана Бандери.
Ну й звісно десь за вікнами був знавіснілий скавуляж українофобів…
Бандерівські читання – живий організм, який росте й розвивається. Кожну подію творимо великою родиною. А потім спостерігаємо як члени бандерівської сім’ї еволюціонують і створюють власні мережі впливу.
Leave a Reply