Хтось чекав, що після умивання рук США від російсько-української війни нарешті опритомнить ЄС і найбільша економічна потуга світу візьме справу у свої руки.
Гучні заяви і назви. «Коаліція рішучих»…
Не сталося.
Хтось ввважав, що Трамп як лідер найбільшої воєнної потуги в світі (у якого навіть Міністерство оборони називається міністерством війни) вирішить українське питання в прямій розмові з Путіним в Анкориджі на Алясці 15 серпня 2025 року.
Не вирішив.
Тоді хтось увірував, що Сі на початку вересня опритомнить свого васала і заставить припинити війну.
Тим паче, що Китай як не дивно на відміну від багатьох стратегічних союзників принаймні публічно не піддає сумніву територіальну цілісність України.
Не заставив і не припинив.
Брюссель, Вашингтон і Пекін по черзі розписалися у своєму безсиллі вирішити як вони називають українську кризу.
Проблема в тому, що ми мали неправильну оптику.
Бо насправді ніхто не здатен зупинити Путіна (а це єдине вирішення російсько-української війни) окрім України.
Не Вашингтон, Брюссель чи Пекін є ключем до вирішення «українського питання, а Київ єдиний чинник і запобіжник вгамування російської агресії і не перекидання третьої світової війни на територію ЄС.
Ми виявилися не лише єдиними дорослими в кімнаті, але й єдиними, хто зустрічає агресора з мечем.
Така наша геополітична реальність і місія.
Самотність і Відповідальність.
Наша Доля.
Наш Шлях.
Результат якого залежить лише від нас…
Тому не чекайте вітру з поля.
Бийтеся…
Юрій Сиротюк, директор Недержавного аналітичного центру Українські студії стратегічних досліджень, головний сержант роти вогневої підтримки 5-ї ОШБр
Leave a Reply