Ексклюзивний огляд тенденцій світової економіки для НАЦ УССД підготував Олександр Чупак, випускник бізнес-адміністрування Селкірк коледжу (Канада), аудитор Grant Thornton. Найактуальніші питання – перевиборчі дискусії в США, змагання за контроль над МВФ, пенсійна реофрма Бразилії та напруга на Далекому Сході.
Демократична партія Сполучених Штатів почала активну фазу підготовки до виборів президента 2020 року. Минулого тижня відбулися дві сесії дебатів, у яких взяли участь усі 25 охочих позмагатися з Дональдом Трампом у жовтні наступного року. Зокрема, у другій сесії взяли участь троє найрейтинговіших кандидатів: Джо Байден, Берні Сандерс і Камала Гарріс.
У ході дебатів претендентам ставили питання щодо їхніх дій у разі обрання на посаду президента. Так, найрейтинговіша трійка разом з іншими ствердно відповіла на такі питання:
- чи підтримуєте ви надання державою медичного забезпечення нелегальним мігрантам, що перебувають на території США;
- чи обіцяєте ви ліквідувати імміграційну й митну поліцію (Immigration and Customs Enforcement);
- чи гарантуєте умови для створення державної системи медичного страхування.
Таким чином, лідери Демократів підтвердили тезу про рух партії до соціалізму та політики відкритих кордонів. Вони хочуть збільшувати роль держави в економіці шляхом упровадження нових соціальних програм. Однак часто об’єктами цих програм є не громадяни США, а мігранти, часто нелегальні (за дивним збігом обставин переважна більшість кольорових мігрантів, що мають право голосу та серед яких найбільше нелегальних, підтримує саме Демократичну партію). Характерно, що на дебатах не піднімалося питання про знаходження коштів на фінансування зазначених видатків.
Головним переможцем дебатів називають Дональда Трампа, адже його політика низьких податків та зменшення ролі держави в економіці традиційно має підтримку широких кіл американців. Очевидно, перемога лівих не піде на користь і Україні: з одного боку, незрозумілим є їхнє ставлення до Росії, а з іншого – вони намагатимуться просувати лівий порядок денний за кордоном, зокрема змушуючи партнерів витрачати значні кошти на так звану боротьбу зі зміною клімату.
У Бахрейні відбулася конференція, на якій радник Президента США і зять Дональда Трампа Джаред Кушнер представив план із відбудови Палестини і прилеглих територій. Джаред був призначений радником щодо Близького Сходу в 2017 році й відтоді працював над пропозиціями про налагодження ізраїльсько-палестинських відносин. Запропонований план передбачає 50 мільярдів доларів інвестицій для відновлення й розбудови палестинської інфраструктури, сільського господарства, туризму і вдосконалення системи державного управління.
Критики плану наголошують на його відірваності від реалій. Зокрема в ньому не згадано про статус територій, окупованих Ізраїлем. Через це на конференції не з’явилися представники уряду Палестини: Президент Махмуд Аббас назвав план ганебним. З іншого боку, справжньою метою конференції називають намагання зблизити між собою союзників США: Ізраїль і арабські держави, зокрема Саудівську Аравію.
У жовтні одночасно можуть змінитися очільники двох міжнародних фінансових інститутів – Міжнародного Валютного Фонду та Європейського Центрального Банку. Термін голови ЄЦБ Маріо Драґі добігає кінця 31 жовтня. Водночас Крістін Лаґард, керівник МВФ, була номінована на місце наступника Драґі. Якщо її кандидатуру затвердять, МВФ буде змушений проводити дострокові вибори голови, що раніше були заплановані на липень 2021 року (кінець другого п’ятирічного терміну Лаґард).
Традиційно ЄС і США ділять головування у двох найбільших фінансових інститутах: МВФ очолює європеєць, а Світовий Банк – американець. Однак США мають значний вплив на діяльність МВФ: маючи найбільшу частку голосів (16,5%) і підтримку союзників, Штати можуть ветувати більшість рішень.
Парламент Бразилії більшістю голосів підтримав реформу пенсійної системи. Після кількох місяців обговорень і розгляду поправок було вирішено зупинитися на варіанті, що дозволить заощадити близько 900 мільярдів реалів (240 мільярдів доларів) протягом 10 років. Також законодавчо встановлюється пенсійний вік (65 років для чоловіків і 62 роки для жінок), і збільшується обсяг обов’язкових пенсійних внесків.
Пенсійна реформа була одним із фундаментальних пунктів передвиборчої програми обраного восени минулого року президента Жаїра Болсонару. Надміру високі витрати на пенсійне забезпечення є тягарем, що гальмує економічний розвиток Бразилії та створює умови для існування корупційних схем. Питання зміни пенсійної системи є надзвичайно болючим для бразильських політиків, адже зменшення соціального забезпечення завжди негативно сприймається пересічними виборцями. Через опір депутатів Конгресу Бразилії голосування за реформу відбулося на кілька місяців пізніше від запланованого часу. Пропонована сума заощаджень у кінцевому варіанті документа зменшена на 10%, що викликало незадоволення міністра фінансів Паулу Ґедеша.
Українські урядовці мають ретельно відстежувати хід реформування пенсійної системи Бразилії, зокрема результати заміни солідарної системи пенсійних внесків (коли активні працівники утримують пенсіонерів) на накопичувальну (кожний заощаджує на майбутню пенсію сам). Накопичувальна система досі не впроваджена в Україні через значний дефіцит пенсійного фонду, і саме прагнення подолати постійний дефіцит породило необхідність реформи в Бразилії.
З’явилася напруга в торговельних відносинах між Японією та Південною Кореєю. Японці заявили, що корейці не виконували вимоги щодо використання імпортованих з Японії мікрочіпів та дисплеїв для смартфонів, а тому запланували ввести торговельні обмеження. Якщо обмеження будуть упроваджені, під загрозою може опинитися глобальна система постачання деталей для смартфонів. Це змусить виробників почати процес переорієнтації на інших постачальників, що на певний час зменшить їхні доходи. Нині тривають перемовини щодо залагодження ситуації.
Також минулого тижня Японія звинуватила Південну Корею в ухиленні від повноцінної імплементації режиму санкцій проти Північної Кореї. Дві країни є найважливішими союзниками США в регіоні, тому варто очікувати дій з боку Вашингтону щодо припинення конфлікту.
Зміни економіко-політичного курсу відбудуться в Греції. На виборах до парламенту перемогла правоцентристська Нова Демократична партія, що формуватиме уряд на зміну соціалістичній “Сірізі”. Кірякос Міцотакіс, який стане новим прем’єр-міністром замість Алексіса Ципраса, обіцяє зниження податків і поліпшення бізнес-клімату. Греція досі потерпає від наслідків жорсткої економічної кризи і несе тягар великих боргових зобов’язань. Очевидно, нова влада намагатиметься відійти від режиму жорсткої економії, поступово зменшуючи податкове навантаження, що має бути компенсовано зростанням економіки. Сподіваємося, українська дипломатія швидко знайде спільну мову з новим головою уряду: із Ципрасом Київ мав хороші стосунки.
Leave a Reply