Хід російсько-української війни за 15 днів

Хід війни

Отже, підсумки півмісяця нашої священної війни за свободу.

Вже більше 15 днів продовжується російсько-українська війна. З точки зору воєнної стратегії продовжується оборонна операція ЗСУ проти московської агресії.

Московська армія суттєво уповільнила інтенсивність дій, нездатна суттєво зрушити фронт. Концентрація сил на різних напрямках приводить до розпорошення сил. Зокрема фактичним провалом завершились спроби десантної операції в Одесі, кораблі змушені піти назад до Криму.

За даними українського Генерального Штабу від початку гарячої фази конфлікту РФ використала 328 оперативно-тактичних ракет (зокрема 154 Іскандери, 97 Калібрів, 56 ракет класу X та 21 Точку У), частина яких була ліквідовано силами ППО. Очевидне вичерпання ресурсів найновіших ракетних озброєнь.

За останні 5 днів московські війська не змогли суттєво продовжити наступ. Водночас ведуться спроби розосередити угрупування по окремих селах, ведеться масштабний терор проти українських громадян. Особливо проблемна ситуація на Півдні – Херсонщині та Мелітопольщині, де ведуться спроби розганяти антимосковські мітинги та залякувати місцевих політиків та активістів.

 

У зв’язку з вичерпанням московських ресурсів активізуються плани Кремля залучити до війни союзників. Зокрема ведеться потужний тиск на Мінськ. 11 березня була здійснена провокація – білоруські літаки залетіли на українську територію на півночі Рівненщини, і потім вернулись назад, обстрілявши власні села в Столінському районі. Однак через попереднє попередження українського керівництва поки що провокація не знайшла продовження. Ймовірне підключення білоруської слабкої армії (за оцінками в районі 6 тисяч боєздатних сил) призведе лише до розхитування режиму Лукашенка.

 

Інтенсивність

Повномасштабна війна між Україною та Росією (що використовує логістичні можливості Білорусі)

 

Кількість загиблих

Втрати агресора за даними українського командування на 11 березня – більше 12 тисяч осіб, більше 50 тисяч поранених чи виведених з боєздатного стану.

 

Переговори між сторонами

Переговори Кулеби та Лаврова в Анталії 10 березня поки що не дали результатів. Фіксується чітка позиція Туреччини не лише бути посередником (з паралельним курсом воєнно-політичної підтримки Києва), а й запустити глобальну дискусію щодо слабкості міжнародних інституцій безпеки, в  тому числі ООН.

До переговорного процесу активно підключаються президент Франції Емануель Макрон, прем’єр-міністр Туреччини Реджеп Ердоган та Ізраїля Нафталі Беннет. Поки що Путін продовжує говорити про зупинення дій з боку української армії, однак втрати та відсутність ресурсів у агресора впливатимуть на позицію Москви. З боку Німеччини діє не лише канцлер Олаф Шольц, зафіксовані спроби залучити до переговорів ексканцлера Герхарда Шредера, який має давні контакти з Путіном.

 

Гуманітарні наслідки

Підтверджені цивільного населення за даними ООН – більше500 загиблих, більше 1000 поранених. Водночас лише у Маріуполі за даними міської влади загинуло більше 1300 осіб, точні цифри поки важко встановити. В основному під час обстрілів та бомбардувань Харкова, Чернігова та Маріуполя. Серед людей під обстрілами у загрозі перебувають іноземці, студенти, зокрема більше 80 громадян Туреччини у Маріуполі.

За даними ООН, більше1,5 млн. українців покинули країну, в основному до прилеглих держав ЄС.

 

Контроль за територією

На 11 березня війська агресора присутні на півдні Херсонської та Запорізької областей, сході Миколаївської, півночі Чернігівщини та Сумщини, Київщини та Харківщини. Продовжуються спроби наступу на Донбасі, однак навіть в Луганській області окупанти не контролюють тилові міста та села.

 

 Вплив на глобальні процеси

Помітне збільшення підтримки Києва у мусульманському світі, зокрема серед лідерів кавказької опозиції, в тому числі проповідників-салафітів.

Почастішали заяви з боку КНР з закликом до мирного вирішення конфлікту. Це викликано як демонстрацією неефективності дій армії РФ, яку Пекін розглядав як потенційного союзника, так і світовими антиросійськими настроями, що консолідують Захід. Окрім того, затяжна війна стимулюватиме глобальний ріст цін на продовольство, що не вигідно КНР.

 

Тенденції

Загалом очевидне поступове вичерпання задіяних ресурсів агресора, що підсилюється логістичними проблемами. Головні критичні напрямки – спроба оточити зону дій Операції об’єднаних сил в Луганській та Донецькій областях, рухаючисьзі сходу Харківської (лінія Балаклія-Ізюм-Лозова) та півдня Запорізької областей (лінія Пологи-Гуляйполе-Покровськ). Однак ворог зупинений на обох напрямах,хоча найбільш складна ситуація в Ізюмі (що піддавався бомбардуванням та обстрілам). Зібрана на північний захід від Києва група нездатна оточити чи штурмувати столицю, і де факто продовжує реалізовувати потенційну загрозу, відволікаючи боєздатні українські сили. Поряд з цим, продовжуються  спроби залякати мирне населення, а також зруйнувати економічну базу держави. Фіксуються спроби в обложених містах пошкодити життєвозабезпечувальну інфраструктуру (склади продовольства,  хлібзаводи, тепло- та електрокомунікації).

 

 Прогноз

Прогноз – Виснаженість московських сил змушує вибирати між спробами атаки без забезпечення тилів та облаштуванням занятих позицій. Прогнозуємо, що за наступні два тижні будуть спроби наступу, після невдачі яких Москва намагатиметься перейти до замороження за сценарієм 2015 року.

Юрій Олійник, керівник дослідницьких програм НАЦ «Українські студії стратегічних досліджень», кандидат політичних наук

 

Leave a Reply

Your email address will not be published.