Вечір пам’яті Героя Небесної Сотні Дмитра Чернявського

13 березня 2014 року в Донецьку під час мітингу “За єдину Україну” проросійські бойовики смертельно поранили майданівця Дмитра Чернявського. 

У свої 22 роки Дмитро вже очолював пресслужбу Донецького міського осередку Всеукраїнського об’єднання “Свобода”, був громадським активістом. Брав участь у протестних акціях у Донецьку, кілька разів приїздив на київський та львівський Майдани. 

13 березня 2024 року в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану відбувся пам’ятний вечір присвячений десятим роковинам загибелі Героя Небесної Сотні Дмитра Чернявського.

На вечір завітало чимало донеччан та активістів донецького Євромайдану, які змушені були покинути рідне місто. Разом переглянули відеохроніку березневих акцій у Донецьку “За єдину Україну” в 2014 році зі спогадами активістів, які знали Дмитра Чернявського. 

“Для учасників Євромайдану в Донецьку, який розпочався восени 2013 року одночасно з протестом у столиці, акції Євромайдану фактично одразу продовжилися акціями за незалежну та єдину Україну навесні 2014 року. Уже на акції 5 березня було зрозуміло, що ситуація в місті стрімко погіршується: акція завершилася силовим протистоянням, були потерпілі. І все це врешті мало кульмінацію 13 березня – в день, коли загинув Дмитро. Ми хочемо розповісти про Дмитра справжнього, показати, якою він був людиною, як став патріотом, скільки зробив для своєї країни, попри недовгий вік”, – сказав Артур Шевцов, друг та соратник Дмитра Чернявського. 

“Дмитро Чернявський – це та людина, яку пам’ятатимуть, допоки буде Україна. І Донбас завжди асоціюватиметься з такими, як він, – із людьми, які своє життя віддали за Україну, а не із сепаратистами та бандитами. Дмитро – це перша жертва російсько-української війни на Донбасі. На той мітинг вийшли звичайні мешканці Донбасу, щоби довести: Донецьк – це Україна. Ми обов’язково повернемо Донецьк, бо вже пролито забагато крові за український Донбас, щоб його комусь віддавати”, – зазначив Юрій Сиротюк, директор аналітичного центру “Українські студії стратегічних досліджень”, молодший сержант, гранатометник 5-ї окремої штурмової бригади Збройних сил України.

До зустрічі долучився онлайн Ігор Корнацький, головний зберігач фондів Бахмутського краєзнавчого музею. Там створили експозицію, присвячену життю Дмитра Чернявського, з особистими речами, світлинами, газетними статтями та його вишитим портретом. Музей зберігає ці речі, однак поки що вони перебувають в евакуації разом з іншими експонатами, які змогли вивезти. Частину з них удалося побачити на фото під час презентації. 

“Для музею важливо згадувати нашого земляка Дмитра Чернявського та вшановувати його пам’ять. Ми збираємо матеріали про повномасштабну російсько-українську війну й події, які їй передували. Життєвий шлях Дмитра Чернявського є предметом дослідження музею. І ми раді, що ця тема завжди викликає інтерес та жваве обговорення в нашій музейній аудиторії, не зникає з порядку денного. Ми віримо, що втілимо ідею розширеної експозиції, присвяченої Дмитрові, там, де і планували, – в історичній будівлі Бахмутського краєзнавчого музею”, – розповів Ігор Корнацький

Із віршем-присвятою виступив Юрій Ноєвий, однопартієць Дмитра Чернявського. Він також сказав: “Дмитро завжди зважував свої рішення й завжди дотримував свого слова. Ми багато дискутували з ним на історичні та політичні теми, адже він добре знав історію. Загибель Дмитра та інших активістів під час тих подій – символ наших дій, щоб обстоювати українську ідею та силу”.

Своїми спогадами про акції протесту в Донецьку поділилися гості вечора.
Опісля хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять полеглих на Майдані та в російсько-українській війні героїв. 
 
На знак пам’яті про Дмитра Чернявського Тарас Компаніченко виконав пісню на слова вірша Василя Стуса “Боже, не літості – лютості”, а ще відому пісню “Дивлюсь я на небо”, створену на слова Михайла Петренка – поета зі Слов’янська. Заспівали й Валерій та Матвій Гладунці. 

За традицією, наприкінці вечора Дмитру Чернявському пролунало тричі: “Слава! Слава! Слава!”

Запис трансляції вечора можна переглянути на ютуб-каналі Музею Майдану та на ФБ сторінці Аналітичного центру “Українські студії стратегічних досліджень”

Ми в соцмережах:

Недержавний аналітичний центр «Українські студії стратегічних досліджень»  https://linktr.ee/nac.ussd

Leave a Reply

Your email address will not be published.