НАЦ «УССД» продовжує щорічний проєкт із моніторингу воєнної активності у світі.
До вашої уваги «Індекс війни-2024».
У 2024 році головною подією у глобальному масштабі продовжила бути російсько-українська війна, що за інтенсивністю технічних засобів стала однією з наймасштабніших після Корейської війни, а також наймасштабнішим конфліктом Європи з 1945 року.
- Серйозні наслідки для світу та близькосхідного регіону має палестино-ізраїльська війна, яка розпочалася терористичною атакою Хамас на Ізраїль, а потім переросла в воєнну операцію Ізраїля в Секторі Гази, а згодом перекинулась на Ліван і призвела до обміну повітряних ударів між Іраном та Ізраїлем. В кінці року швидке падіння режиму Башара Асада в Сирії призвело до кардинальної перебудови балансу сил в регіоні та падіння впливу росії.
- Росте напруга в Тихоокеанському регіоні. Традиційно складною є ситуація навколо Тайваню в контексті регулярних військово-морських навчань Китаю. Особливе занепокоєння викликає демонстрація військової загрози та заяви про готовність КНДР до війни, що супроводжується прямою участю Пхеньяна в російсько-українській війні
- На території менш розвинутих держав і далі тривають багаторічні конфлікти, хоча значна їх частина зменшує інтенсивність у рамках переговорного процесу (наприклад, в Ефіопії). Водночас розгортається потенційно масштабний конфлікт між ДР Конго та Руандою.
- Атаки єменських хуситів на цивільні судна у Червоному морі продовжують загрожувати безпеці глобальних ланцюгів поставок.
- Традиційно напруженою залишається ситуація в Західній Африці, де росія посилює нестабільність і підтримує воєнні перевороти.
- Сила і далі залишається основним аргументом вирішення міжнародних суперечок Характерною рисою стало відновлення конвенційних засобів ведення війни, з фронтовим зіткненням численних армій. З іншого боку, очевидним стало значення технічного рівня, передусім у сфері точності та швидкості передачі даних.
- російсько-українська війна – це частина глобального зіткнення, «тихої третьої світової війни», що розгортається з 2011 року на багатьох театрах воєнних дій. Це війна без оголошення, із залученням усіх компонентів «війни четвертого покоління», що раз-по-раз проривається назовні через відкриті воєнні конфлікти.
- Поряд із проксі-протистоянням США і КНР активно в силову конкуренцію втручаються регіональні лідери – Іран, Туреччина.
Посилюється вплив мережевих воєнізованих формувань та виникнення інструменту квазідержав. Ці квазідержави заповнюють лакуни «мертвих зон», які утворюються поза межами впливу національних держав, регіональних лідерів та внаслідок стратегічного протистояння наддержав. На повну потужність залучені приватні армії. - Прямі військові втручання, паралельно з широким використанням невійськових інструментів тиску та примусу, посилюють тренд на використання сили як способу досягнення політичних цілей
Методика визначення індексу війни – розгляд наявних у світі конфліктів, що активно проявляються за період дослідження через низку індикаторів, що окреслюють сутність, протікання конфлікту, його значення для регіональної та глобальної безпеки, класифікацію їх за рівнем напруги, від найбільш гарячих до протистоянь мінімального рівня.
Війна: світові війни (здебільшого між кількома коаліціями), регіональні війни, локальні війни, міждержавні війни (у тому числі у фазі низької інтенсивності), війни між державою та коаліцією, іноземна інтервенція, громадянська війна (різного рівня інтенсивності, включно із зовнішнім втручанням).
УКРАЇНА
ІЗРАЇЛЬ
СИРІЯ
ЄМЕН
ПІВДЕННИЙ СУДАН
СУДАН
ЕФІОПІЯ
ЦАР
Прикордонне зіткнення (обмежений збройний інцидент)
ВІРМЕНІЯ – АЗЕРБАЙДЖАН
КИРГИЗСТАН – ТАДЖИКИСТАН
Локальний конфлікт
АФГАНІСТАН, ЛІВІЯ, М‘ЯНМА, МАЛІ, БУРКІНА-ФАСО, ДР КОНГО,СОМАЛІ, НІГЕРІЯ, МОЗАМБІК , ЧАД, КАМЕРУН, ЗАХІДНА САХАРА, НІГЕР, СЕНЕГАЛ, ЗАХІДНЕ ПАПУА (ІНДОНЕЗІЯ), БЕЛУДЖИСТАН, ПАКИСТАН Й ІРАН
Теракт (або партизанська акція в іншій оптиці)
ТАЇЛАНД
Внутрішньополітична криза – напруга, політична криза (з можливістю ескалації, зовнішнього втручання)
ЛАТИНСЬКА АМЕРИКА
БАНГЛАДЕШ
БАЛКАНИ
ІРАК
ІРАН
Дипломатичне протистояння – торговельні війни, дипломатичні конфлікти
ГАЯНА – ВЕНЕСУЕЛА
ГРЕЦІЯ – ТУРЕЧЧИНА
КОРЕЙСЬКИЙ ПІВОСТРІВ
ТАЙВАНЬ
- Видання підготували:
- Юрій Сиротюк, директор Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень», народний депутат України VII скликання, головний сержант роти вогневої підтримки 5-ої окремої штурмової Київської бригади Збройних Сил України
- Юрій Олійник, кандидат політичних наук, керівник дослідницьких програм Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень», військовослужбовець Збройних сил України
- Участь у зборі інформації брали:
- Андрій Рудик, доктор філософії у галузі соціальних та поведінкових наук, офіцер Збройних Сил України
- Іван Киричевський, експерт інформаційно-консалтингової агенції Defense Express
- Марта Олійник-Дьомочко, кандидат політичних наук, дослідниця-африканістка, Фундація Global Ukraine
- Богдан Черкас, кандидат політичних наук, асистент кафедри регіонознавства Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка
- Катерина Шимкевич, кандидат історичних наук, експерт Аналітичного центру балканських досліджень
- Олександр Чупак, керівник економічних програм Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень»
- Анатолій Демещук, кандидат історичних наук, експерт Аналітичного центру балканських досліджень
Партнери проєкту:
Кафедра регіонознавства Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка
Аналітичний центр балканських досліджень
Фундація GlobalUkraine
Leave a Reply