16 жовтня 2025 року о 11.00 у приміщенні Українського кризового медіа-центру (Український дім) відбулась доповідь-дискусія на тему «Дагестан – перший на вихід».
Недержавний аналітичний центр «Українські студії стратегічних досліджень» (УССД) продовжує цикл заходів присвячених аналізу сучасного стану та відцентрових тенденцій в російських регіонах.
Другий з них присвячується Республіці Дагестан – регіону, де спостерігається найбільший рівень конфліктності та антимосковських силових виступів, посилений етнічною різноманітністю та релігійним фактором ісламу. Захід пройшов в рамках проєкту з моніторингу російських регіональних конфліктогенних та дезінтеграційних процесів.
Головний доповідач Юрій ОЛІЙНИК, кандидат політичних наук, директор Недержавного аналітичного центру “Українські студії стратегічних досліджень”, військовослужбовець ЗСУ, виступив з доповіддю-презентацією, окресливши поточну ситуацію в Дагестані та перспективи його виходу з-під орбіти впливу московської імперії.
На думку Олійника, історично землі Дагестану є інородним тілом у складі росії, що тримаються виключно завдяки тиску імперії. На початку 20 ст. народи Дагестану вже намагались творити окремішнє державне життя. Проблемою є етнічна строкатість Республіки, де проживають десятки народів, з яких найбільші – аварці, кумики, лезгини, даргінці, лакці, а на півночі ногайці. Це дозволяє росії сварити народи між собою, однак наростання конфліктів у економічно слаборозвиненому Дагестані змушує москву виділяти все більше ресурсів для збереження контролю.
Стрімко наростає релігійний фактор – прибічників салафітського напрямку ісламу піддають репресіям, однак офіційне духовне керівництво втрачає авторитет. Через загальні проблеми рф москва посилює репресії проти представників місцевої еліти, відбираючи у них бізнес та соціальний статус. Натомість зростає кількість силових зітктнень з окупантами.
Дагестан стає гарячою точкою, однак перспективи незалежності віддалені через фрагментованітсь населення та еліт. Водночас великий вплив на переформатування східного Кавказу будуть чинити зовнішні гравці – як Україна, так і мусульманські держави, передусім Туреччина і Азербайджан.
Опонентами доповіді виступили:
Різван КУБАКАЄВ – ногайський громадський та політичний діяч, голова Ногайського комітету (онлайн);
Олександр МУЗИЧКО – доктор історичних наук, професор Одеського національного університету імені І.І. Мечникова;
Микола ВОЛГОВ – дослідник Північно-Західного Кавказу, політтехнолог засновник та керівник АП «POLITCONSULTANT.org», учасник моніторингової групи НАЦ УССД.
Опоненти загалом пдітримали позицію доповідача, звернувши увагу на історичні передумови для відділення, загальне наростання напруги в Республіці, інтереси зовнішніх гравців і їх потенційний вплив на Дагестан.
Ігоор СТАМБОЛ, модератор заходу на завершення дискусії підсумував можливі інструменти, якими Україна може реалізувати свій стратегічний інтерес з загального послаблення російської імперії.
Leave a Reply