Прогноз на 2026 рік від Юрія Сиротюка

405 року до нашої ери оборонець Афін Клеофонт домігся прийняття закону про смертну кару за розмови про мир.

Отож, добре що в Мар-а-Лаго подавали торт Трамп, а не розрізану «Україну».

А ще краще, що Путін перекреслює будь-які ілюзії миру.

Обіцяв свій прогноз на 2026 рік.

Викладу сценарій, який може призвести до позитивних результатів.

Отож, на столі опцій є продовження війни і досягнення результатів шляхом боротьби та спроби локалізувати і помʼякшити конфлікт шляхом ганебного миру з обмеженням суверенітету і підривом територіальної цілісності Української Держави.

Доброго миру досягнутого переговорами не можна чекати як мінімум у першому кварталі 2026 року.

Загалом має працювати формувала: хочемо миру – воюймо.

Тим паче Україна забезпечена фінансово і матеріально для ведення війни на 2026-2027 роки.

Для росії 2026 рік може стати роком незворотних негативних змін. 2027-ий колапсу.

Це не значить, що вони готові перестати воювати. Якраз навпаки, вони вже не мають шляху назад.

Щодо фінансів ще два роки в такому темпі однозначно максимально знекровлять росію.

Все своє пояснення безглуздого продовження кривавої війни не зміримою ціною людських життів, кремлівський карлик будує на просуванні вперед.

«Пріростаніє тєріторій» – вічна їжа імперій.

Нам потрібно скористатися з цієї ненажерливості.

Кожен метр територій має коштувати непомірну втрату ординців.

Треба спочатку максимально знекровити московитську армію.

Ми не маємо вступати в розмін людей, не потрібно чіплятися за сантиметри території, молох піррового наступу має призвести до ситуації, коли ми не зупинимо фронт, а обвалимо ворога, що не витримає перенапруги.

За цей час наше завдання зробити смертельною для ворога його тактику розміну людей на території і час.

Нас потрібна ефективна і справедлива мобілізація розрахована як мінімум до кінця 2027 року, що супроводжується адекватною адвокаційною та комунікаційною кампанією.

Люди на фронті потрібні не як мʼясо. А як стратегічний резерв для ривка, коли імперія надламається.

Збереження людей і максимально ефективне знищення ворога – має бути маркери оцінки діяльності командирів.

Люди на кінець четвертого року повномасштабки найцінніший ресурс.

Вже неодноразова писав, навіть в армії смертників – УПА, кожна втрата бійця ретельно розслідувалась, а за явної вини командира – останнього могли присудити до страти.

Мобілізація потрібна в найширшому сенсі.

Давайте вважати, що ми подолали 2/3 шляху, залишилася фінальна третина.

Гроші є. Ресурси є. Причому потрібно максимально здешевити війну і на кінець 2027 року вийти на результат мінімальної самодостатності в усьому.

Так ця остання третина потребує розумної ротаційної політики на фронті та суспільного консенсусу всередині країни з жорстким присіканням ворожих ІПСО.

Це будуть роки ключів чорних лебедів.

Головне, коли імперія похитнеться не зупинятися і добивати.

Думаю це розумна перспектива…

Тому вибори, референдуми, шашлики і Крим при реалізації такої стратегії можна планувати з весни 2028 року.

Бо на жаль, жодними договорами нам не отримати ні Азовського моря, Ні Кримських гір, ні чесних виборів…

Негативні сценарії можливо опишу пізніше…

Наразі все в наших руках.

В нашій передусім морально-психологічній та ідеологічній готовності продовжувати боротьбу на стільки, скільки буде треба…

Юрій Сиротюк, головний сержант роти безпілотних систем 5-ї ОШБр, почесний президент аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень» 

Leave a Reply

Your email address will not be published.