Про свіжі події сьогодення, зокрема те. що зараз відбувається у геополітиці для Тижневика ВО “Свобода” – керівник економічних програм аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень» Олександр ЧУПАК.
– Олександре, чи маєте для себе пояснення, чому зараз відбуваються такі жахливі обстріли мирних міст? Кривий Ріг, Суми, Дніпро, Харків, Одеса. Ці обстріли – це якесь зашифроване послання від кремлівського ката чи «звичайний російський садизм»?
– Обстрілами та вбивствами цивільних українців росіяни переслідують дві цілі. По-перше, сигналізують адміністрації Трампа, що їх не цікавлять жодні мирні угоди не на їхніх умовах. Москва відверто ігнорує ініціативи Вашингтона щодо припинення ударів по енергетиці, кидаючи Трампу виклик, мовляв, «ти не маєш щодо нас жодних важелів впливу».
По-друге, путін понад усе прагне підірвати волю української нації до спротиву. Але якщо за три роки йому цього не вдалося, далі не вдасться й поготів.
– Чи помічаєте прогрес у розумінні Трампом війни в Україні? Бо українці переважно втрачають мову, коли очільник США говорить, що перемовини з росією йдуть дуже добре… Що це? Гра? Особлива політика? Хтось це взагалі розуміє?
– Складно вживати в одному реченні слова “Трамп” і “розуміння”. Президент США має свій вельми оригінальний погляд на речі, його поведінка переповнена авантюризмом і волюнтаризмом.
Відповідно, марно сподіватися, що Трамп спробує об’єктивно зрозуміти природу російсько-української війни. Він намагається виконати свою передвиборчу обіцянку – закінчити війну – відомими собі методами. Для цього він зайняв позицію перемовника, в якій потрібно підтримувати нейтральну риторику відносно сторін.
Але така ситуація не є для нас відверто програшною. З Трампом і його людьми потрібно говорити, шукаючи правильні підходи. Вже дуже скоро Трамп побачить, що путін не збирається йти на жодні домовленості, а то й відкрито знущається з нього. У такий момент нам потрібно бути напоготові, щоб вдало скористатися нагодою.
– Трамп, на Вашу думку, може «зіскочити» з української теми з огляду на те, що прогресу не видно? Чи – все надто далеко зайшло? Яка Ваша думка?
– Звісно, ми не знаємо, які ще геніальні думки з’являться в голові пана Трампа. Однак є щонайменше дві причини, через які американці не мають нас покинути.
По-перше, Вашингтон уже занадто багато інвестував в Україну. І розуміє, що у випадку нашої поразки йому доведеться інвестувати ще більше для захисту союзників по НАТО. Нехай російсько-українська війна вже є найбільшою в Європі з часів Другої світової; поразка України неминуче призведе до ще більшого конфлікту.
По-друге, Трамп не хоче, щоб його ім’я асоціювалося з воєнним приниженням на кшталт ганьби Байдена в Афганістані. А саме такою буде думка світової спільноти, якщо США нас покинуть.
– Чи запровадження Америкою неймовірних мит якимось чином торкнулося чи могло торкнутися України?
– Ми належимо до переліку держав, з якими американці мають профіцит торгівлі товарами. Для таких випадків Вашингтон застосував мінімальне мито – 10%. Це призведе до подорожчання українського експорту для американських споживачів і до падіння попиту на нашу продукцію.
Однак частка США у структурі нашого експорту становить лише 1,71% (дані 2023 року). Ми продаємо американцям менше, ніж, наприклад, Болгарії ($1,08 млрд), Словаччині ($1,09 млрд), Молдові ($1,13 млрд). Найбільшим нашим партнером є Польща – $4,83 млрд експорту.
Відповідно, Україна зазнає лише незначних втрат від американських мит.
– Чи бачте в нинішній геополітиці позитивні для України моменти? Що такого, що відбувається у світі, сьогодні вселяє Вам надію?
– Поточна ситуація абсолютно не є критичною. Ба більше, є багато позитивних процесів, що набирають силу.
Російська економіка в цьому році матиме серйозні проблеми. У їхньому центробанку вже заявили, що 2025 рік стане роком рецесії – від’ємного економічного зростання протягом щонайменше двох кварталів. До всього, на тлі тарифних воєн значно опустилися ціни на нафту.
До економічних проблем додається неспроможність досягти цілей на полі бою. Згадаймо, як наприкінці 2024-го різні іноземні аналітики говорили, що Покровськ буде окупований до нового року. Сьогодні ж ми навпаки відкидаємо ворога від його околиць.
Позитивні процеси відбуваються в Європі, де лідери великих країн нарешті наважуються на запуск серйозних програм переозброєння. Надзвичайно важливо, що після історії в Овальному кабінеті Україну підтримали абсолютно всі лідери великих країн ЄС, Британія і Норвегія.
Нехай четвертий рік великої війни починається для нас із серії нових випробувань, однак ми підходимо до них сильними й готовими значно краще, ніж будь-коли раніше.
Олександр ЧУПАК, керівник економічних програм аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень»
Leave a Reply