Ексклюзивний огляд тенденцій світової економіки для НАЦ УССД підготував Олександр Чупак, студент бізнес-адміністрування Селкірк коледжу (Канада), аудитор Grant Thornton
Представники Міжнародного валютного фонду заявили, що зростання світової економіки уповільнюється вищими темпами, ніж очікувалося. Прогноз зростання на 2019 рік був переглянутий і змінений у гірший бік, передусім для розвинутих економік. На 2020 рік зростання світової економіки прогнозується на рівні 3,6%, і хоча цей темп не найгірший порівняно з декількома останніми роками, МВФ передбачає посилення ризику настання кризи. Зокрема, стимулом до цього можуть стати наслідки виходу Великої Британії з ЄС та уповільнення економічного зростання Китаю, що минулого року склало 6,6% – найнижчий показник з 1990 року.
Як бачимо, цією заявою МВФ закликає світ готуватися до найгіршого сценарію в середньостроковій перспективі (1-3 роки). Особливо активних заходів повинна вживати Україна, економіка якої залежна від світових цін на продовольство, металургію та інші види експорту, а також обтяжена війною. Характер імовірної кризи відрізнятиметься від Великої рецесії 2008-2009 років: замість фінансової очікується виробничо-промислова. Стійкість до криз цього виду забезпечує структурно сильна економіка з розвинутим внутрішнім ринком, чого Україна на сьогодні не має.
У понеділок ціни на нафту (суміші Brent) впали на 3%, що є найбільшим падінням за місяць. Причиною цього стало збільшення видобутку в США, де нафтовидобувні компанії запустили в роботу 10 нових свердловин. Однак загалом за січень ціни на нафту зросли приблизно на 12% внаслідок зменшення видобутку Росією та країнами ОПЕК.
США роблять відчайдушні спроби уповільнити темпи зростання цін і таким чином послабити позиції основних нафтовиробників. Проте їхньої частки у загальносвітовому видобутку недостатньо, щоб мати довгостроковий вплив. Очевидно, скоро ціна підніметься вище 60 доларів США за барель суміші Brent.
Європейські чиновники звернули увагу на Кіпр та Мальту – країни, що мають пільгові режими оподаткування та вважаються офшорами. Вони висловили побоювання, що через ці країни відбувається відмивання російських грошей, і центральні банки Мальти й Кіпру мають посилити регулювання й контроль за банківською системою. Наприклад, кіпрські банки часто згадуються у справі Пола Манафорта, а російський олігарх Віктор Вексельберг володіє 9% акцій Банку Кіпру – найбільшого банку острівної країни. Щодо Мальти ж підозри виникли у 2017, коли журналіст Дафне Ґалізія повідомила про відмивання там великих сум родиною президента Азербайджану і згодом була вбита вибухівкою в автомобілі. Частка депозитів нерезидентів у банках Мальти нині складає 45%. Наприклад, після скандалу з відмиванням російських грошей у Данське банку в Латвії, країна знизила частку таких депозитів від 40% до 20%.
Нагадаємо, особливим режимом оподаткування на Кіпрі мають змогу користуватися також і українські олігархи. Очевидно, чинна влада не має політичної волі для перекриття подібних схем, тому чекатимемо зміни ситуації після виборів.
Leave a Reply