З часу проголошення Незалежності СБУ залишилася єдиною спецслужбою, яка взагалі не реформувалася. Пропонуємо оцінку головних проблем українських спецслужб і найнагальніші кроки з їх виправлення.
Фактично за особовим складом, специфікою діяльності СБУ і досі залишається структурною копією КДБ, навіть нумерацію документів продовжено з часів КДБ. За час незалежності СБУ ще й піддалася професійній корозії внаслідок масової практики непотизму та корупції, що значно послабило професіоналізм структури.
Складається деструктивна ситуація з фактичною автономією регіональних органів, що формуються у тісному зв’язку з місцевими псевдоелітами. Так, перед нами приклад сумної ситуації з Кримом та Донбасом, де значна кількість співробітників СБУ (в Криму до 90%) перейшла на сторону ворога, зокрема так званою ЛНР керує колишній офіцер СБУ Леонід Пасічник.
Відтак Служба виявилася неготовою адекватно відповідати на наявні загрози в умовах війни.
Попри найбільший в Європі кількісний склад цієї спецслужби (понад 30 тисяч осіб, для прикладу чисельний склад британських спецслужб МІ-5 та МІ-6 сукупно у п’ять разів менші), на початку російсько-української війни лише 385 її представників займалися військовою контррозвідкою. Однак у вільній від війни Польщі в аналогічній спецслужбі військовою контррозвідкою займаються понад 2,5 тисяч осіб. Водночас у США в ЦРУ працює до 21 тисячі людей, а у ФБР більше 35 тисяч. У нашого головного ворога Росії – близько 100 тисяч у ФСБ (точна інформація засекречена). Тому питання є не до чисельного складу наших спеціальних служб, а до ефективності їх роботи.
Отож СБУ потребує негайного та докорінного очищення та реформування. Тим паче цього вимагають партнери з НАТО та ЄС для дотримання певних критеріїв побудови сфери безпеки.
Завданням номер один і далі залишається очищення СБУ від ворожої агентури, проведення люстрації, переатестації, перевірки на поліграфі (детекторі брехні) всіх співробітників. Також доцільно очистити структуру від усіх осіб, що працювали в структурі КДБ (їх можна використовувати виключно як радників та консультантів без доступу до оперативних документів), та звільнити осіб, що мають родичів першої та другої черги (братів, батьків, дітей, двоюрідних родичів) в органах державної влади і структурах сектору безпеки й оборони країни-агресора РФ та її союзників.
По-друге, СБУ в умовах війни має оптимізувати свою діяльність, відмовитися від невластивих спецслужбі функцій та зосередитися на головних завданнях:
– контррозвідка (і військові контррозвідка, протидія розвідувально-підривній діяльності);
– Захист національної державності (конституційних засад);
– Протидія тероризму;
– Захист державної таємниці.
По-третє, слід значно обмежити роль Служби безпеки як органу правопорядку і позбавити її невластивих функцій. Необхідно провести чітке розмежування функцій з іншими органами відповідного профілю до всього безпекового сектору. Чітко визначити підслідність СБУ (виключно контррозвідка), припинити практику альтернативної підслідності. Повністю відмовитись від функцій досудових розслідувань. Сконцентрувати діяльність СБУ на отриманні інформації, її аналізі та дії на випередження.
По-четверте, слід передати розслідування корупційних та економічних злочинів до відповідних органів правопорядку, обмежитися в цій сфері виключно контррозвідувальним захистом діяльності підприємств критичної інфраструктури. Нині саме цей напрямок залишається найбільш корупціогенним для СБУ.
По-п’яте, треба провести оптимізацію структури та її видатків. Необхідна часткова демілітаризація служби. Слід припинити совєцьку практику делегування представників СБУ чи не в усі публічні органи влади, що дозволить значно оптимізувати структуру регіональних підрозділів. Прибрати військовий статус у підрозділів, що не несуть військових функцій та працюють в допоміжних підрозділах. Здійснити розподіл за принципом:
– оперативний склад (військовослужбовці),
– аналітики (державні службовці),
– допоміжний склад (наймані працівники).
Частину допоміжних функцій можна передати за європейським досвідом на аутсорсинг.
По-шосте, кошти, спрямовані на Службу, слід розподіляти відповідно до визначених РНБОУ загроз і завдань, прописаних для СБУ. Підхід, що ґрунтується на національних загрозах, повинен стати основою для розподілу бюджету СБУ.
По-сьоме, варто змінити систему добору та навчання кадрів. Запровадити антикорупційні процедури набору кадрів, унеможливити практику непотизму. Слід реформувати систему підготовки кадрів за кращими світовими зразками. У світі немає окремих академій спецслужб із п’ятирічним терміном навчання. Освітня система має відбивати потреби СБУ і надавати спеціальну кваліфікацію.
По-восьме, маємо виконувати вимоги європейських та євроатлантичних партнерів щодо спрямованості СБУ на захист права людини та підтримку демократичного контролю, деполітизувати СБУ та унеможливити її використання в якості інструменту політичної боротьби. Необхідно запровадити дієвий парламентський контроль.
По-дев’яте, слід підвищити відкритість у стратегії публічної комунікації.
ЮРІЙ СИРОТЮК, директор недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень»
ЮРІЙ ОЛІЙНИК, експерт недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень»
Leave a Reply