В Судані відбувся військовий переворот. Омара аль Башира після 30-річного правління відсторонила армія. Чому ця подія означає відчутний удар по російських планах у регіоні, розповів для InfA експерт аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень» Юрій Олійник.
У Судані з грудня минулого року тривають маніфестації. В останні тижні народ прямо апелював до армії, вимагаючи у військових врятувати країну. Втекти диктатор не встиг, його взяли під охорону. Це для Башира один із наслідків програної війни, коли християнський Південний Судан здобув незалежність, – зауважує експерт.
«Важко сказати, чи стануться реальні зміни для самого Судану, чи це просто черговий цикл внутрішньополітичної нестабільності, адже такий самий переворот був 30 років тому і до влади тоді прийшли зовсім не нові кадри. Але для світової геополітики, особливо в середньостроковій перспективі, змінюється багато що. Передусім це стратегічний провал для Росії, яка надто багато поставила на Башира й розміщувала транзитні бази для присутності в сусідніх країнах – Лівії й Центральноафриканській республіці. Транзитом через Судан проходили і військові рейси до Венесуели. Тепер це стане проблемою. Недарма одразу ж після перевороту в Лівії активізувались проросійські сили генерала Хафтара – Кремль поспіхом шукає «запасний аеродром» для організації нового осередку на Африканському континенті.
Також не варто забувати, що Судан – одна з небагатьох держав Африки, що голосувала проти резолюцій ООН із засудженням анексії Криму. І зміна еліт у цій країні – втрата для Росії.
Башир був також і головним другом Китаю, який за нього регулярно заступався в ООН, рятуючи від обвинувачень, зокрема в геноциді 2000-х рр. Але стратегічні ставки Пекіну більш диверсифіковані – є сусідня Ефіопія, є Замбія. Та й вкладені китайські інвестиції вимагають від нової влади Судану рахуватися з інтересами Піднебесної та йти на переговори. А ось Росії варто очікувати прохолодного ставлення до себе і втрати позицій у регіоні».
Leave a Reply