Ексклюзивний огляд тенденцій світової економіки для НАЦ УССД підготував Олександр Чупак, випускник бізнес-адміністрування Селкірк коледжу (Канада), аудитор Grant Thornton. Найактуальніші питання –зростання державного боргу великих гравців, загрози для української економіки, політика Трампа на далекосхідних ринках.
Цього тижня звернемо увагу на показники величини державного боргу краї світу. Нині спостерігається тенденція до зростання обсягу державних боргів розвинених країн. Для цього є кілька причин: необхідність витрачати більше на соціальні програми через старіння населення, намагання підвищити рівень доступності медичного забезпечення, загалом низькі відсоткові ставки, підвищення яких не очікується в середньостроковій перспективі тощо.
Так, у Сполучених Штатах відношення державного боргу (внутрішнього та зовнішнього) до ВВП становить 78%. За останні три роки цей показник зріс через зниження адміністрацією Трампа ставок податку на прибуток корпорацій, що також збільшило дефіцит бюджету до 4% від ВВП. Якщо надалі податки не підвищуватимуться, а державні витрати не зменшуватимуться, до 2029 року борг зросте до 92% ВВП. В Японії борг постійно зростає і нещодавно перевищив позначку 240% ВВП. Середнім показником Європейського Союзу є 82% ВВП (Велика Британія – 87%, Франція – 98%, Німеччина – 64%). При цьому, Маастрихтським договором визначено, що рівень державного боргу країн-членів ЄС не повинен перевищувати 60% ВВП.
Очевидно, розвиненим країнам сьогодні бракує фіскальної дисципліни. Це тісно пов’язано із процесом регулярної зміни влади, коли нові уряди впроваджують обіцяні перед виборами соціальні програми та змінюють усталені за кілька попередніх років підходи до регулювання економіки. Виокремлюють два суттєві макроекономічні ризики, пов’язані з неконтрольованим зростанням державного боргу. По-перше, це призводить до зниження ефективності розподілу фінансових ресурсів, адже нестачу можна компенсувати додатковими запозиченнями замість перерозподілу з інших секторів. Інвестиції, фінансовані борговими коштами, можуть бути ефективними за умов стабільності потреби у цих коштах. У реальності ця потреба постійно змінюється, особливо в галузі державних соціальних програм. По-друге, не виключена зміна макроекономічної ситуації загалом. Сьогодні зростання запозичень стимулюється низьким рівнем відсоткових ставок. Однак це може різко змінитися, як уже траплялося раніше. У разі зростання відсоткових ставок країни з великим борговим навантаженням відчують значний тиск на свої бюджети через збільшення ціни обслуговування боргів. Стане дуже дорого робити нові запозичення для обслуговування старих.
За підсумками 2018 року державний та гарантований державою борг України становив 62,7% ВВП. На кінець 2017 року показник дорівнював 71,8% ВВП, що засвідчує позитивну динаміку. За даними НБУ, Україна має сплатити 12 мільярдів доларів США зовнішнього боргу (включно з відсотками) у 2019-2020 роках. Хоч були заплановані нові запозичення, відношення боргу до ВВП мало б зменшуватися протягом наступних кількох років за умови відсутності макроекономічних потрясінь, особливо зважаючи на поступове відновлення економічного зростання. Це хороший сигнал, що разом із відносно стабільною протягом останніх чотирьох років гривнею свідчить про певну готовність України у сфері фіскально-бюджетної політики до імовірної світової кризи. Сподіваємося, що зміна складу органів виконавчої та законодавчої влади не стане для України таким макроекономічним потрясінням.
Тим часом Дональд Трамп минулого тижня оголосив надзвичайний стан через загрози у сфері інформаційних технологій. Він підписав указ, згідно з яким компаніям США забороняється використовувати програмне забезпечення іноземних виробників, які можуть нести загрозу національній безпеці. Очевидно, цей указ спрямований насамперед проти китайських фірм і має служити важелем впливу на переговорах, що поступово заходять у глухий кут. Найбільше від цього потерпає китайський технологічний гігант Huawei. Компанія, що на певному етапі мала контракти на побудову 5G мереж у багатьох країнах світу, зараз втрачає багато коштів через тиск з боку США, а також підозри у використанні свого програмного забезпечення з метою незаконного стеження і крадіжки інтелектуальної власності.
Цього тижня також розпочнуться торговельні перемовини США та Японії: 24 травня очільник американської Торговельної палати Роберт Лайтхайзер полетить до Токіо на зустріч з японським міністром економіки. В Японії вже відчувають негативні наслідки економічної війни США і Китаю, оскільки багато японських компаній мають виробничі потужності в Китаї й експортують звідти до США. Урядовці третьої економіки світу сподіваються, що угоди зі Штатами вдасться досягти без суперечок, адже їхні стосунки з Вашингтоном наразі значно тепліші, ніж у Китаю.
Leave a Reply