Недержавний аналітичний центр «Українські студії стратегічних досліджень» продовжує довготерміновий проєкт Моніторингу регіональних процесів у рф.
Мета дослідження – фіксація та визначення динаміки конфліктогенних та дезінтеграційних факторів, що сприятимуть деконструкції російської федерації та її зникнення як геополітичної реальності.
Об’єктом моніторингу є інформаційне поле російської федерації, аналізуються найбільш популярні новини за квартал різних регіонів росії, що дасть більш-менш чітке уявлення про внутрішні процеси, що протікають на території держави-агресора та дозволить провести моніторинг конфліктогенних регіональних процесів.
Моніторинг регіональних процесів у рф: весна 2026 року
У весняний період різні регіони росії стали різко відчувати як війна, яку вони принесли на українську землю повертається до їх дому бумерангом. В той же час нікуди не поділися старі проблеми – застаріла неякісна інфраструктура, слабкий рівень соціальної сфери, корумпована та неефективна імперська за своєю сутністю влада.
ЦЕНТРАЛЬНО-ЗАХІДНИЙ РЕГІОН
Московщина
Навесні 2026 року в центральних регіонах РФ посилилися деструктивні процеси, спричинені поєднанням наслідків війни, економічних проблем та посилення державного контролю. Найбільший суспільний резонанс викликали масовані атаки на Москву та критичну інфраструктуру, що підірвали відчуття безпеки навіть серед лояльної частини населення. Паралельно влада значно розширила практику блокування інтернету й цифрового контролю, що викликало невдоволення громадян та стало предметом критики навіть з боку системної опозиції.
Соціально-економічна ситуація продовжує погіршуватися. Удари по нафтопереробній інфраструктурі спричинили проблеми у паливному секторі, тоді як інтернет-обмеження завдають додаткових збитків економіці. Одночасно зростає навантаження на регіональні бюджети та ускладнюється виконання соціальних зобов’язань.
У криміногенній сфері фіксується посилення контролю за обігом зброї та збільшення кількості силових перевірок. Водночас дедалі помітнішими стають проблеми, пов’язані з мобілізаційними заходами та забезпеченням учасників війни пільгами.
Загалом весняний період засвідчив подальше зростання суспільного невдоволення, поступове розмивання довіри до федеральної влади та посилення залежності режиму від репресивних механізмів управління.
Брянщина
Протягом весни 2026 року в Брянській області посилилися соціально-економічні та безпекові проблеми, характерні для прикордонних регіонів РФ. Влада продовжила курс на мілітаризацію суспільства, надаючи пріоритетні освітні пільги дітям учасників війни проти України, зокрема під час вступу до кадетських навчальних закладів. Водночас дедалі помітнішими стають наслідки близькості до зони бойових дій: через регулярні атаки безпілотників під питанням опинилося проведення масових заходів до 9 травня, а питання безпеки населення набуває дедалі більшої актуальності.
Складною залишається ситуація в комунальній та інфраструктурній сферах. Весняні паводки призвели до підтоплення доріг і десятків присадибних ділянок, у низці населених пунктів виникли проблеми з транспортним сполученням. Паралельно в регіоні впроваджувалися планові відключення електроенергії, а контролюючі органи розпочали перевірки через підозри у завищенні тарифів на комунальні послуги.
Соціально-економічна ситуація характеризується подальшим зростанням цін на пальне, будівельні матеріали, техніку та продукти харчування. На цьому тлі посилюється боргове навантаження на населення: фіксується значна кількість виконавчих проваджень щодо аліментів та інших боргів. Влада декларує підтримку народжуваності через виплати за третю дитину, однак доступ до цих програм суттєво обмежений численними умовами.
У суспільному житті простежується тенденція до розширення адміністративного контролю. Зростає кількість штрафів за побутові порушення, посилюються вимоги щодо утримання домашніх тварин, а також контроль за водіями. Додатковими викликами залишаються погіршення екологічної ситуації, високий рівень укусів тварин, ризики поширення сказу та складні умови для людей із сезонними алергіями. Загалом регіон демонструє поєднання економічних труднощів, інфраструктурних проблем та поступового посилення адміністративного тиску на населення.
Курщина
Протягом весни 2026 року Курська область продовжувала демонструвати ознаки системної деградації прикордонного регіону, що перебуває під постійним впливом війни та хронічного недофінансування цивільної сфери. Одним із найпоказовіших проявів стала аварійність базової інфраструктури: у Курському районі через фізичне зношення обвалилася 50-річна водонапірна вежа, що залишило населення без стабільного водопостачання та вкотре засвідчило критичний стан комунальних мереж.
Воєнний фактор дедалі сильніше впливає на систему освіти. Через нестабільну безпекову ситуацію федеральна влада була змушена суттєво спростити процедуру випускної атестації для школярів прикордонних територій. Саме Курська область отримала найбільший масштаб таких послаблень серед прикордонних регіонів, що фактично стало непрямим визнанням неможливості забезпечити нормальне функціонування освітньої системи в умовах постійних ризиків.
Паралельно в регіоні спостерігаються суперечливі економічні процеси. Незважаючи на близькість до зони бойових дій та міграційні втрати населення, Курськ став лідером у Росії за темпами зростання вартості вторинного житла. Така ситуація пояснюється скороченням пропозиції на ринку, концентрацією попиту на відносно безпечних об’єктах нерухомості та впливом бюджетних виплат, пов’язаних із війною.
Додатковим індикатором внутрішніх проблем залишається корупція в управлінських структурах. Арешт колишнього високопосадовця транспортної сфери Курської області за підозрою в отриманні великого хабаря підтвердив збереження системних корупційних практик серед регіональних еліт навіть в умовах воєнного часу.
Загалом ситуація в Курській області характеризується поєднанням інфраструктурного зношення, зростаючого впливу війни на повсякденне життя та накопичення управлінських проблем, що дедалі помітніше обмежують можливості регіону до стабільного розвитку.
Бєлгородщина
Протягом весни 2026 року Бєлгородська область продовжувала перебувати під значним впливом прикордонного статусу та наслідків війни. Безпекові заходи, зокрема обмеження роботи мобільного інтернету для протидії безпілотникам, почали створювати проблеми для цивільного населення, включаючи перебої в роботі окремих медичних сервісів. Одночасно місцева влада посилює підготовку до можливих надзвичайних ситуацій та перебоїв з енергопостачанням.
Криміногенна ситуація залишається складною. Регіон демонструє високі показники злочинів, пов’язаних із вибуховими речовинами та незаконним обігом зброї, а також помітне зростання підліткової злочинності. Накопичення безпекових ризиків супроводжується регулярними перевірками транспорту та посиленням контролю за населенням.
У комунальній сфері зберігаються ознаки системних проблем. Незадовільний стан міської інфраструктури, труднощі з благоустроєм та регулярні підтоплення окремих об’єктів свідчать про обмежені можливості місцевого управління. На цьому тлі відбуваються кадрові перестановки в органах влади та державних підприємствах, а відставки керівників Бєлгородської та Брянської областей можна розглядати як спробу федерального центру стабілізувати ситуацію в проблемних прикордонних регіонах.
Соціально-економічна ситуація характеризується подальшим зростанням цін і тарифів, погіршенням доступності комунальних послуг та залежністю окремих інфраструктурних проєктів від кредитного фінансування. Водночас частина бюджетних витрат спрямовується на другорядні проєкти, що викликає критику на тлі інфляції та падіння купівельної спроможності населення.
Додатковими факторами напруженості залишаються екологічні та медичні виклики: сезонні алергії, випадки кліщових захворювань, моніторинг радіаційного фону та посилення протипожежних заходів. Паралельно розширюється практика адміністративних обмежень і штрафів, які дедалі глибше регулюють повсякденне життя громадян. Сукупність цих процесів формує атмосферу соціальної втоми та апатії, що проявляється у зниженні громадської активності та небажанні населення брати участь у суспільних ініціативах.
КАВКАЗ
Дагестан
Найбільшою проблемою регіону весною 2026 року стали катастрофічні паводки, що сколихнули регіон. Наслідком цих природних стихій стала навіть відставка глави республіки, щоправда після витримки тривалої паузи, аби цей провал не виглядав настільки очевидним. У кремлі продовжують вважати доречним тримати республіку в руках «парашутистів», тобто чиновників призначених з інших регіонів російської федерації. Також логічним продовженням кадрової політики москви є збільшення кількості фахівців, пов’язаних зі спецслужбами у державних установах регіонів.
У регіоні наростають конфлікти між центральною владою та регіональними елітами, а також між владою та так званими «ветеранами сво». Також очевидними є фактори зростання екстремізму та в цілому градусу напруження серед населення. Влада ігнорує нагальні проблеми людей, натомість посилюючи репресії. Усі ці фактори призводять до посилення радикалізації та напруженості серед суспільства.
Північно-Західний Кавказ
Весною 2026 року у звітному регіоні зросла кількість конфліктів. Фактично фіксується перехід від латентної нестабільності до множинної конфліктності. Проблеми регіону стають все системнішими, а спротив переходить від поодиноких спалахів непокори до мережевної активності із активним застосуванням соціальних мереж у своїй діяльності.
До традиційних проблем регіону та росії в цілому на кшталт корупції, зношеності інфраструктури та бажання влади замовчати усі проблеми часто шляхом відвертого терору проти своїх опонентів, цього року додалися пробелми з екологією на чорноморському узбережжі.
Системними в регіоні стали удари українських безпілотників по енергетичній та іншій інфраструктурі. Також нікуди не поділися пробелми із мігрантами та релігійні суперечності, які з давна притаманні в цьому окупованому росією регіоні і лише наростали поки влада замість їх вирішення, просто пригнічувала «симптоми» проблем, лише де-факто їх погіршуючи.
Але найгіршим фактором дезінтеграції суспільства стали провали кремля на фронтах агресивної війни проти України. Якщо раніше так звана «Велика вітчизняна війна» була об’єднуючим фактором, то тепер так звана «сво» стала фактором, що остаточно розбиває і так ненадійно наспіхом сформований владою поверхневий скелет регіонально соціуму.
ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНИЙ РЕГІОН
Оренбурзька область
Навесні цього року ситуація в області характеризувалася невеликим ускладненням. Це було пов’язано перш за все з потенційною загрозою поширення масованих атак українських БПЛА на регіон(атаки за цей період були невеликими, але відчутними). Першочерговою ціллю став Орський НПЗ. З огляду на поточну ситуацію в повітрі область може розглядатися як одна з місцин для евакуації певних виробництв, яка все одно не є повністю невразливою для українських дронів та ракет. Надмірна концентрація ППО на столичному регіоні може досить негативно відобразитись на провінціях, як ця. Тут російський простір може зіграти проти росії. Одним з безпосередніх ефектів стало неприємне скорочення масштабу заходів до Дня Перемоги(перепустки на парад в Оренбурзі, перенесення «Безсмертного полку» в інтернет-формат).
Гуманітарна та екологічна сфери відзначились скандалами із затриманням у зв’язку з хабарництвом екс-міністра природоохоронних територій області та примусом суду міської влади Оренбурга щодо вилову бродячих собак, а також необхідністю виділення додаткових федеральних коштів для ремонту доріг після паводку.
Влада рф в Оренбурзькій області продовжує політику підтримки війни проти України. Зокрема щодо реалізації шефства над окупованими територіями: Перевальським районом Луганської області(за старим поділом).В ході шефства з Оренбурзької області епізодично надсилається допомога на окуповану Луганщину: гуманітарна та військовим-окупантам. Натомість представники влади рф навозять та призначають своїх вихідців на нашу землю, освоюють кошти «на відновлення» цих територій(бойових дій крім точкових прильотів там нема з 2014). З цією ж метою запущено пасажирський потяг «Оренбург-Севастополь». Результат цього-постійне затримання осіб «за підривну діяльність»(зокрема, диверсії на об’єктах зв’язку , фінансуванням заборонених, переважно пов’язаних з Україною організацій, публікаціями критики влади в соцмережах. Через погіршення загальної економічної ситуації центральна влада просуває списувати області(як і більшості регіонів) значну частину федеральних боргів.
Башкортостан
Башкортостан лишається серед регіонів рф, мешканців яких страждають від війни проти України найбільше завдяки владі рф. Остання та її посіпаки в республіці нарощують мілітарізацію Башкортостану. Республіка залишається першою за рівнем втрат на війні проти України. 07.03.2026 перший віцепрем’єр рф Мантуров разом з Хабіровим відвідав виробництво БПЛА у Башкортостані, наприклад, на 2 підприємствах в Уфі, також вони взяли участь у відправці вантажу на війну проти України. Хабіров заявив, що Башкортостан входить в трійку регіонів рф за «рівнем дроніфікації». Після цього не дивні часті прильоти у Башкортостан із закриттям аеропортів, зокрема по нафтопереробних об’єктах в Уфі та нафтохімічному заводу у м. Стерлітамак. Також вибухнула велика нафторозподільча станція Нурліно у Башкортостані, є загиблі і поранені. Хабіров же про атаки БПЛА каже як про «рутинну схему». Натомість він з поплічниками приймає все нові пільги для військових кореспондентів, пропонує списати борги на рівні рф усім учасникам війни проти України та затверджує медаль «Від вдячного народу Башкортостану» за внесок у війну проти українців (вперше такою нагородили самих себе – прем’єра Башкортостану Назарова).
Хабіров тисне мілітарізацією на Башкортостан і в освіті. 14.04.2026 на форумі шкільної освіти Хабіров проголосив про масове долучення до неї ветеранів війни проти України. Виявлено примусове долучення для робіт на зс рф шкіл 77 регіонів рф, найбільше таких у Башкортостані. Водночас суд рф відмовив у помилуванні українцю, жертві війни рф Дмитру Гнатенку, що відбуває у 12 років в’язниці в Башкортостані за нібито співпрацю з СБУ.
Фінансів же на ведення війни проти України лишається все менше, що разюче помітно у Башкортостані. 08.05.2026 влада Башкортостану скоротила обсяг допомоги сім’ям військових загиблих зс рф з 500 до 100 руб. Хоча Назаров заявляв про нібито збільшення фінансування сімей воїнів зс рф проти України. Мерія Уфи зайняла 1,1 млдр руб в борг у приватного банку, Сбербанк через суд стягнув з неї борг за будівництво в 550 млн руб, але мерія запланувала виплату за вербовку контрактників на війну проти України. На таких же засадах певно Хабіров продовжив виплату за перший контракт в зс рф в 1 млн руб до 01.06.2026. Башкортостан знаходиться на 6 місці серед регіонів рф згідно заборгованості населення.
Башкіри та інші поневолені рф протестують проти їх нищення. 17.04.2026 мешканці сіл Старобедеєво и Старобірючево Башкортостану записали звернення із закликом зробити між ними дорогу. Також вони акцентували, що 3% їх мешканців загинули на війні проти України. У Старобедєво абсолютна більшість населення – марі, у Старобірючево – башкіри. Психолог з Уфи Людмила Заніна опублікувала відеозвернення до путіна, у якому звинуватила його у втратах та демографічній кризі башкірів, прильотам по Башкортостану через війну, яка туди прийшла, загибелі українців та закликала здати посаду. Заніна заявила про погрози силовиків рф після публікації відео. Також за квітень-травень 2026 11 засуджених за участь у протестах в Баймаку добились пом’якшення вироків
Влада рф відповідає репресіями з 2 напрямків. Перший – зачистка усіх незадоволених, навіть потенційно. Відправлено до в’язниці мешканця села Куяново за нібито виправдання «українського терористичного формування», заклики до вбивства російських солдат та до ракетних ударів по Белгороду, Ростову-на-Дону, москві та санкт-петербургу. Закордоном влада рф невдало спробувала зробити замах на башкірського опозиціонера Руслана Габбасова. Також в Уфі влада рф протисла з фальсифікацією перейменування однієї з вулиць на честь ненависника башкірів Жириновського, першу спробу в грудні 2025 башкри зупинили. Влада Башкортостану запланувала перевести всіх на месенджер Max до кінця 2026 примусово.
Другий напрямок – залякувати вибірковими покаранням представників влади, аби тримати інших на гачку лояльності. 29.04.2026 було затримано мера Уфи Ратміра Мавлієва за звинуваченнями у незаконному заволодінні землею. Тво було призначено Сергія Кожевнікова. Мавлієва пов’язують з Хабіровим та керівництвом Татарстану. Це вже 4 наближена до Хабірова особа з верхівки Башкортостану, яку притисли за рік. За корупцію заарештували також 2 депутатів міської ради Уфи від «Справедливої росії».
Водночас навіть залежна від рф влада Башкортостану незадоволена рівнем національного безчестя, куди вони з рф опускають башкірів: віцепрем’єр Башкортостан Кільсенбаєв розкритикував підлеглих через відсутність оголошень башкірською мовою на вокзалі Уфи.
Удмуртія
Республіка Удмуртія відчуває тиск війни проти України й на собі. Дефіцит бюджету Удмуртії в 9,7 млдр руб. В тому числі через витрати на офіційно закріплене шефство окупованого Лутугинського району Луганської обл. України в 120,9 млн. Шефство передбачає витрати на нібито відновлення (хоча активних бойових дій крім точкових прильотів на території району нема з окупації у 2014) та завезення населення з Удмуртії. За весну 2026 в Удмуртії були неодноразові оголошення тривог та прильоти, зокрема у м. Глазов, на які влада реагувала слабо. Зате активно заманювала і тягнула на війну. Закрили кримінальні справи за вбивство проти 2 мешканців Іжевська, що пішли на війну проти України (1 вже знищили Сили оборони). Намагались примусити долучитись до зс рф пацієнта психлікарні (логічне місце для рекрутингу до них). Хто не мовчить проти засилля влади рф, вона відправляє під репресії. За весну в Удмуртії репресовано: 2 громадян за коментарі в соц мережах проти війни з Україною, одного за коментар проти держслужбовців рф, 1 мешканця за звинуваченням у спробі задушити військового комісара Юкаменського та Красногорського районі Республіки, оголошено в розшук Івана Єлісєєва (в еміграції), засновника руху “Удмуртія проти корупції”. Продовжується тиск силового апарату рф проти Андрія Єдигарьова, депутата міської ради Глазова від Справедливої росії. Єдигарьов співпрацював з Іллею Пономарьовим, критикував путіна та рф, за що його ув’язнили та звинувачують у тероризмі та спробі захоплення влади. Економічне становище Удмуртії сумне: вона на 4 місці згідно заборгованості громадян за останні 3 роки. Водночас голова Республіки Бречалов цинічно оголошує намір зробити з її столиці Іжевська москву на мінімалках.
Татарстан
Протягом весни 2026 року в Республіці Татарстан спостерігалося одночасне посилення цифрового контролю, економічних проблем та мілітаризації суспільства. Однією з ключових тенденцій стало розгортання елементів так званого «суверенного інтернету»: масові перебої мобільного зв’язку, розширення державних баз персональних даних, обмеження доступу до міжнародного трафіку та поступове витіснення незалежних каналів комунікації контрольованими державою платформами. Паралельно відбувається посилення контролю над молоддю через створення різноманітних цифрових та ідеологічних структур на базі навчальних закладів.
На цьому тлі дедалі помітнішими стають ознаки економічного виснаження регіону. Попри статус одного з провідних промислових центрів РФ, Татарстан стикається зі скороченням виробництва, погіршенням ситуації на ринку праці та зростанням фінансових труднощів населення. Проблеми найбільших підприємств, зростання кількості банкрутств фізичних осіб, інфляція та подорожчання пального формують негативний соціальний фон. Одночасно фіксуються ознаки деградації окремих елементів цивільної інфраструктури, зокрема в комунальній та медичній сферах.
Війна дедалі сильніше впливає на внутрішнє життя республіки. Промислові, фінансові та людські ресурси переорієнтовуються на забезпечення військових потреб, тоді як цивільний сектор поступово втрачає пріоритетність. Навіть освітня сфера дедалі частіше залучається до виконання завдань, пов’язаних із підтримкою військових структур.
Загалом весна 2026 року продемонструвала подальше посилення залежності регіону від федеральної політики, зростання ролі репресивних та контрольних механізмів, а також поглиблення соціально-економічних проблем. Сукупність цих факторів сприяє накопиченню прихованого суспільного невдоволення, яке поки що не набуває відкритих форм, але поступово підриває довіру до державних інститутів та офіційних інформаційних наративів.
Челябінський регіон
Весна цього року для області відзначилася новою низкою процесів, пов язаних із топ-чиновниками (здебільшого це полягало у корупційних схемах із
різними бізнесами). Серед них-колишні віце-мер Челябінська, голова росспоживнагляду області, замначальник відділення судових приставів Челябінська. Серйозні зловживання були зафіксовані також в організації вивозу сміття та ремонту водоочисних споруд.
В області(як і в Уральському регіоні загалом) побільшало тривог, атак БПЛА зазнали ЧМК, аеродром «Шагол» та військове авіаційне училище. Звісно, це була «репетиція» більш масштабних нальотів. Влада та бізнес змушені призвичаюватись до «нормальності» таких небезпек: приводяться до ладу існуючі та будуються нові укриття та засоби оповіщення, а у страхові поліси закладається відшкодування наслідків повітряних ударів. Водночас, пов язані з цим масові відключення інтернету можуть призводити до збоїв у мережі та запізнілого оголошення тривоги. Дискомфорту додають збої в роботі онлайн-сервісів, зокрема платіжних. Також довелося скорочувати заходи до Дня Перемоги.
Влада регіону активно підтримує агресію проти України, виводячи військових на перший план суспільного життя. Область продовжує бути в топі за втратами на війні, що підтверджує високий попит на службу. Незмінною є сума допомоги за підписання контракту(3,1 млн рублів), Законодавчі збори погодили обов язкове квотування ветеранів на великих підприємствах, для прискореного забезпечення військових землею використовуються садові ділянки, готується перший випуск управлінців з ветеранським минулим за програмою «Герої Південного Уралу». Разом з тим розробляється програма із стимулювання більшої народжуваності. Регіон має шефство над низкою громад на окупованій Донеччині. Усе це потребує великих коштів, в результаті чого наразі область є на першому місці серед регіонів Уралу по держборгу, і на передостанньому по медіанній зарплаті. Але губернатор Текслер представив федеральну програму списання боргів адмінсуб єктам, в результаті чого планується списання більшої частини федерального боргу. Врешті, москва вкрай зацікавлена в області як одному з найбільших індустріальних центрів країни.
Органи держбезпеки області проводили затримання низки осіб за звинуваченням у диверсіях на залізниці, участі у «терористичних угрупованнях», інтернет-екстремізмі. Окремо влада лякала місцевих від публічних протестів проти державного блокування Телеграм
ДАЛЕКИЙ СХІД
Загальний рівень конфліктогенності в Сахалінській області та Камчатському краї протягом звітного періоду демонструє тенденцію до поступового зростання. Водночас більшість зафіксованих конфліктів залишаються на декларативному рівні та реалізуються переважно через соціальні мережі, коментарі до публікацій, локальні інформаційні кампанії та окремі звернення громадян до органів влади.
Найбільш проблемною сферою залишається соціально-економічний блок. Саме економічні труднощі формують підґрунтя для більшості інших конфліктів. Зростання цін на товари першої необхідності, висока вартість житла, збільшення тарифів, накопичення боргів підприємств і муніципалітетів, а також проблеми із виплатою заробітних плат негативно впливають на суспільні настрої. Особливо показовими є численні реакції населення на офіційну статистику та рейтинги, які суттєво відрізняються від суб’єктивного сприйняття якості життя місцевими мешканцями.
Другим за значенням фактором є гуманітарна сфера. Погіршення стану соціальної інфраструктури, проблеми освітніх закладів, закриття або загроза закриття окремих установ формують відчуття деградації державних сервісів. При цьому значна частина критики спрямовується не лише на місцевих чиновників, але й на регіональні органи влади загалом.
Етнічна проблематика продовжує залишатися джерелом напруження. Основними подразниками виступають питання міграції, міжкультурної взаємодії та розподілу ресурсів. У більшості випадків конфлікти не переходять у відкриту фазу, однак інформаційний фон свідчить про поступове накопичення взаємної недовіри між окремими групами населення.
Особливістю звітного періоду є посилення критики державних інформаційних кампаній та спроб адміністративного переведення населення на альтернативні цифрові платформи. Реакція громадян свідчить про низький рівень довіри до подібних ініціатив та бажання зберігати звичні канали комунікації.
У політичній сфері спостерігається подальше зниження авторитету регіональних управлінських структур. Характерною ознакою стає не стільки підтримка опозиційних сил, скільки поширення скептицизму щодо ефективності роботи посадових осіб. При цьому критика дедалі частіше набуває іронічного або саркастичного характеру, що свідчить про втрату населенням віри у можливість швидкого розв’язання накопичених проблем.
Загалом весняний період характеризується зростанням суспільного роздратування на тлі погіршення соціально-економічних показників та зниження довіри до офіційних інститутів. Водночас відсутні ознаки формування масового протестного руху або появи структур, здатних конвертувати суспільне невдоволення в організовану політичну активність. Домінуючою реакцією населення залишається пасивне невдоволення, яке проявляється переважно в інформаційному просторі.
ВИСНОВКИ
Ситуація в російській федерації та окремих її регіонах весною 2026 року починає набирати загрозливого для кремля характеру. У все більшу кількість російських регіонів наносять свої вітальні візити «добрі невідомі дрони». А частота їх ураження в деяких регіонах змушує місцеве населення сумувати за життям «до «СВО»». Ця лінія водорозділу між активістами «переможної війни» та обивателями, які хочуть повернення до «мирного життя» стає все виразнішою.
В цей час нікуди не ділися старі інфраструктурні проблеми, занедбання екології та загальний економічний спад в регіонах. Цього року все це посилюється новими факторами як в економіці та і в безпековій сфері.
Також на фоні зменшення можливостей для збагачення в умовах реальної економічної рецесії спостерігається зростання рівня конфліктогенності між регіональними та кремлівськими елітами, а також між ними обома та новими претендентами на «державне корито» з числа так званих «ветеранів СВО».
Автори:
Юрій Сиротюк
Юрій Олійник
Іван Янюк
Микола Волгов
Армаїс Оганян
Андрій Ковальов
Андрій Михайліченко
Олексій Ткаченко
Іван Гаценко
Ірина Євдоченко
Leave a Reply