10-го жовтня Володимир Зеленський провів найтривалішу президентську прес-конференцію у світовій історії. Його позиції щодо економічного розвитку держави проаналізував для НАЦ УССД підготував Олександр Чупак, випускник Селкірк коледжу (Канада), аудитор Grant Thornton.
На жаль, журналісти поставили небагато питань щодо економіки, а більшість тих, на які відповідав Президент, були так чи інакше політично забарвлені (наприклад, доля Приватбанку, ринок землі, приватизація тощо). Однак потік слів Зеленського щонайменше дає нам змогу визначити загальну картину його поглядів на українську економіку, її подальший поступ і регулятивну роль держави.
Коли прозвучало питання про ринок землі, Президент одразу наголосив, що не підтримує проєкт закону, запропонований Кабінетом Міністрів. Зокрема, він виступив проти продажу земельних ділянок іноземним фізичним і юридичним особам (цікаво, що ідентичну позицію займає олігарх Ігор Коломойський). За його словами, протягом кількох років громадяни України повинні мати виключне право на купівлю землі. Також їм будуть надані пільги, наприклад, часткова компенсація відсоткових виплат за кредитами на купівлю ділянок. Продавати ж її іноземцям буде доцільно тоді, коли поліпшаться економічні умови в Україні й наші фермери набудуть конкурентоздатності. Зеленський пообіцяв, що до грудня законопроєкт буде доопрацьовано.
Імовірно, що в питаннях ринку землі Президент зважає на соціологічні опитування. Оскільки опитані переважно висловлюються проти запровадження ринку, Зеленський уже зараз обмежує спектр дії закону, що йде врозріз із початковими задумами уряду. Очевидно, Кабміну доведеться переглянути свої плани щодо бюджетних надходжень, які були б значно більшими у разі допуску до ринку іноземців. З іншого боку, немає сумнівів, що за умови відсутності надзвичайних обставин ринок землі почне діяти вже наступного року.
Від питання Приватбанку Зеленський одразу намагався максимально відмежуватися, наголошуючи, що це сфера відповідальності судів, Нацбанку й уряду. Проте він також натякнув, що не відкидає сценарію, коли доведеться домовлятися, особливо в разі програшу держави в судах. Зважаючи на це, колишні власники Приватбанку можуть бути задоволені й розраховувати якщо не на повернення активів, то хоча б на часткове відшкодування (ймовірність чого значно знизилася після програшу в лондонському суді).
Умінням домовлятися Зеленський похвалився на прикладі угоди з «ArcelorMittal Кривий Ріг». З липня підприємство мало проблеми через звинувачення в забрудненні навколишнього середовища, проти нього було відкрите кримінальне провадження і велося розслідування СБУ. Але після переговорів з представниками Офісу президента, «ArcelorMittal» в обмін на скасування кримінального переслідування зобов’язався дотримуватися екологічних стандартів, а також виділити 400 мільйонів гривень на будівництво онкологічного центру в Кривому Розі. Звичайно, побудова центру є надзвичайно важливою ініціативою, але водночас невідомо, яким чином проводитиметься подальший контроль за вдосконаленням екологічних стандартів підприємства.
Також Зеленський продемонстрував обізнаність щодо тарифів на альтернативну енергетику. Він знає, що вони значно вищі, ніж в ЄС, і планує обговорити цю проблему з підприємцями. Тим часом, профільний комітет Верховної Ради вже розглядає варіанти зміни «зеленого тарифу».
Серед економічної тематики порівняно багато уваги приділялося ФОПам, зокрема ставленню Зеленського до ініціатив депутата Гетьманцева й уряду щодо обмежень в їхній діяльності. Президент загалом підтримав нововведення, наголосивши, що використання спрощеної системи оподаткування для ухилення від сплати податків є неприпустимим.
Слова Зеленського про ФОПів не могли не посилити занепокоєність у середовищі малого і середнього бізнесу. Підприємцям не подобається, що виводити економіку з тіні нові депутати й чиновники взялися майже виключно каральними методами, не застосовуючи заохочувальних. Уже зараз персона голови фінансового комітету Данила Гетьманцева набуває стійких асоціацій із законодавцями часів Миколи Азарова. До речі, вже після прес-конференції в Офісі президента заявили, що ініціюватимуть введення дворічного мораторію на перевірку ФОПів.
Небагато сказав Зеленський про приватизацію державних підприємств. Зрозуміло, що він підтримує продаж державного майна у великих масштабах, і раніше вже доручав уряду скасувати перелік держпідприємств, що не підлягають приватизації. Схоже, новий міністр економіки Тимофій Милованов – яскравий прихильник розпродажу держмайна – отримає повну свободу для реалізації свого бачення.
Загалом оглядачі зазначають, що Президент значно поглибив свої знання і розуміння економічної ситуації в Україні, порівняно з першими виступами після обрання на посаду. З іншого боку, його думка формується під впливом певних представників його команди (Милованов, Гетьманцев), які часто мають неоднозначні погляди на реформування різних сфер національної економіки, а також такого сумнівного явища, як громадська думка. Можна зробити висновок, що Зеленський і його команда (у парламенті, офісі й уряді) не мають цілісного бачення розвитку української економіки. Імовірно, багато змін і нововведень, що нині приймаються, доведеться виправляти і вдосконалювати в недалекому майбутньому.
Leave a Reply