Ексклюзивний огляд тенденцій світової економіки для НАЦ УССД підготував Олександр Чупак, випускник Селкірк коледжу (Канада), аудитор Grant Thornton. Представлені огляд економічних стосунків між США і Китаєм, повідомлення голови МВФ про загрозливий рівень світового боргу й економічні висновки за результатами з’їзду партії «Слуга народу».
Exclusive review of the global economy tendencies for NGC USSD is prepared by Oleksandr Chupak, Selkirk College (Canada) graduate and Grant Thornton auditor: US-China economic relationships, IMF Director’s world debt size warning, and economic outcomes of “Sluha Narodu” council.
Світові фінансові ринки напружено очікують оприлюднення умов торговельної угоди між США і Китаєм, що має бути підписана незабаром. Ще 31 жовтня ЗМІ, посилаючись на заяву Міністерства комерції КНР, повідомили про досягнення домовленостей щодо основних пунктів договору. Це також підтвердив Дональд Трамп у своєму виступі 12 листопада. Він розповів, що сторони близькі до підписання угоди: «Вони (Китай) дуже хочуть досягти згоди. Але зараз саме ми (США) вирішуємо, чи буде її досягнуто. Ми вже близько, але ця фаза переговорів із Китаєм завершиться тоді, коли умови будуть сприятливими для США, наших робітників і компаній». Після цього Трамп учергове пригрозив підняттям імпортних тарифів у разі краху перемовин.
Легко зрозуміти неспокій інвесторів, адже це далеко не перша за останній рік заява про близькість підписання угоди. Якщо інформація про успіх переговорів правдива, то очевидно, що США змогли змусити китайців піти на певні поступки. Можливо, це пов’язано з появою нових фактів про випадки крадіжок технологій китайськими компаніями: останнім прикладом стало зізнання в американському суді громадянина Китаю про крадіжку секретів компанії Phillips. Так чи інакше, підписання угоди стане великим полегшенням для світової економіки, що наближається до кризового періоду. Якщо ж цього не станеться, негативні очікування інвесторів пришвидшать прихід економічних негараздів.
Цікаву інформацію оприлюднила голова Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва. За її словами, сукупний світовий борг, державний і приватний, зріс до рекордних показників – 188 трильйонів доларів США (230% світового ВВП). Переважна частка боргу припадає на приватний сектор – майже дві третини. Однак тривожною є динаміка державного боргу: в розвинутих країнах його розмір сягнув максимального значення з часів Другої світової війни, а у тих, що розвиваються – з часу боргової кризи 1980-х. Георгієва закликала відповідальних за фінансову політику в різних країнах світу вдосконалити механізми регулювання фінансових інституцій з метою недопущення повторення подій світової фінансової кризи 2008 року, коли стався колапс фінансових ринків через нагромадження боргів, не підтриманих реальними активами. Вона також зауважила, що 43% країн, що розвиваються, нині перебувають у критичній борговій ситуації.
На щастя, Україна сьогодні долає боргову кризу, і її не можна віднести до економік з високим рівнем боргового ризику. Після руйнівних для національної економіки 2014-15 років, відбувається очікуване зростання, що дозволяє мінімізувати потребу в запозиченнях. З іншого боку, у 2020 близько четвертої частини витрат державного бюджету буде спрямовано на погашення і обслуговування державного боргу, що є нелегким тягарем для українських платників податків.
Минулого тижня в Києві відбувся з’їзд партії «Слуга народу». Економічні питання не стояли на порядку денному, але про них із представниками партії намагалися поспілкуватися журналісти. На жаль, ті в основному посилали останніх до Данила Гетманцева, ще раз підтверджуючи його величезний вплив на економічний напрямок роботи Верховної Ради. Щодо ринку землі висловилася депутат Василевська-Смаглюк: вона поскаржилася, що із законопроєкту вилучили норму щодо продажу землі іноземцям, тому не варто очікувати значних темпів зростання ВВП. Інші депутати висловили підтримку курсу децентралізації і сподівання, що приватизація держпідприємств буде проведена якнайшвидше.
Проте сенсацією з’їзду стала заява новообраного голови партії Олександра Корнієнка. У своїй промові він заявив, що партія має «шукати компроміс між ліберальними і соціалістичними ідеями». Цю думку вже після з’їзду підтримав голова фракції «Слуги народу» у Верховній Раді Давид Арахамія. Він сказав, що держава повинна бути активним учасником і регулятором соціальних процесів.
Зміна партійної риторики «Слуги народу» вражає: за півроку депутати пройшли шлях від правих вільноринкових поглядів до лівих соціалістичних. Очевидно, це продиктовано політичною доцільністю, потрібною для підтримання високого рейтингу політсили. На жаль, це є наслідком відсутності стійких ідеологічних принципів молодих можновладців. Хоча на соціалістичну спрямованість вказують і попередні ініціативи згаданого Гетманцева: майже всі вони були спрямовані на обмеження свободи бізнесу, саме в руслі лівих ідеологій.
Leave a Reply