Відомо, що Пенсійний фонд України (ПФУ) неспроможний покривати власні видатки за рахунок своїх доходів. Наприклад, на 2020 рік дефіцит ПФУ був закладений на рівні 34,45 млрд. грн. (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/22-2020-%D0%BF#Text), і ця цифра не враховує руйнівного впливу пандемії. Загальні видатки ПФУ в 2019 році склали близько 12% номінального ВВП. Для порівняння, середнім показником для країн Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) є 8,2% ВВП.
Ще в 2004 році Верховна рада проголосувала нормативні акти, реалізація яких мала створити в Україні трирівневу пенсійну систему:
- Перший рівень – солідарна система (де пенсіонери отримують виплати за рахунок внесків чинних працівників і підприємців)
- Другий – обов’язкова накопичувальна (кожен працівник заощаджує собі на пенсію)
- Третій – недержавне пенсійне забезпечення (добровільні пенсійні заощадження)
Введення трирівневої системи планувалося здійснити після того, як ПФУ стане бездефіцитним. Однак цього досі не сталося, тому в нас реально працює лише солідарна система.
Проте багатьом західним країнам вдалося втілити концепцію трирівневої пенсійної системи. Серед них і Канада, яка витрачає на пенсійне забезпечення близько 4,6% ВВП, що майже вдвічі менше за середній показник для ОЕСР. Розберімо ж окремо кожен рівень канадської пенсійної системи.
Перший рівень – пенсія за віком (Old Age Security, OAS)
Канадська пенсія за віком є класичною гарантованою державою пенсією. Вона переважно виплачується громадянам і деяким резидентам після досягнення ними 65-річного віку. Базова місячна виплата становить CAD$613,53 (UAH 12775 за курсом НБУ на 25 липня 2020). Пенсіонери, що мають низькі доходи з інших джерел, можуть отримувати вищі виплати. Якщо загальний річний дохід пенсіонера перевищує CAD$75000, він мусить повертати державі пенсію в розмірі перевищення.
Для порівняння, мінімальна зарплатня в Канаді дорівнює приблизно CAD$2200 (змінюється залежно від провінції). Відповідно, базова пенсія становить менше 30% мінімальної зарплатні. Якщо ж індивід відповідає низці критеріїв і отримує максимально можливу пенсію за віком (CAD$1389), її сума все одно значно поступається мінімальній зарплатні (63% від мін з/п).
Другий рівень – пенсійний план (Canada Pension Plan, CPP)
CPP в сутності є поєднанням солідарної і накопичувальної систем. Працівники і підприємці здійснюють обов’язкові пенсійні внески протягом терміну зайнятості в розмірі 5,25% від доходу (станом на 2020) і з досягненням 65-річного віку отримують місячні пенсійні виплати. Середня виплата дорівнює CAD$696,53, максимальна – CAD$1175,83. Розмір залежить від суми здійснених внесків та середнього доходу за період зайнятості. Зазвичай, розмір суми виплат CPP на одного індивіда є меншим від суми сплачених ним внесків, тому за рахунок надходжень CPP держава фінансує також пенсію за віком.
Як бачимо, пересічний канадець, що все життя працював і здійснював пенсійні внески, може розраховувати на CAD$1310 державної пенсії щомісяця. За даними Tradingeconomics (https://tradingeconomics.com/canada/living-wage-individual), прожитковий мінімум у Канаді нині дорівнює CAD$1930. Відповідно, для забезпеченої старості канадці мусять сподіватися не тільки на державну допомогу, а й на власні заощадження.
Третій рівень – приватні пенсійні заощадження (RRSP та інші)
На щастя, більшість канадців розуміють, що гарантована державою пенсія не є достатньою, тому протягом періоду зайнятості інвестують у різні активи. Найпопулярнішим є зареєстрований план пенсійних заощаджень (Registered Retirement Savings Plan, RRSP) – програма, що підтримується державою і реалізується приватними банками і страховими компаніями. В сутності, RRSP є інвестицією в низькоризикові активи, дохід від яких не оподатковується. Його привабливість полягає також у тому, що сума доходу до оподаткування індивіда зменшується на суму інвестиції в RRSP; потім податок сплачується з суми, що знімається з RRSP рахунку. Простими словами, платник податків отримує можливість платити податки не зараз, а за нижчою ставкою в майбутньому.
Крім RRSP існує безліч інших способів заощадити, від державного неоподатковуваного рахунку (Tax-Free Savings Account, TFSA) до інвестицій у високоризикові активи. Широкий вибір інвестиційних продуктів зумовлений тим, що канадці переважно заробляють достатньо для того, щоб відкладати (середня зарплатня по країні дорівнює близько CAD$4700 на місяць). Якщо пересічний канадець розумно розподіляє власні фінанси, то може розраховувати на значну суму заощаджень при досягненні пенсійного віку.
Висновок
Як бачимо, характер пенсійного забезпечення Канади відрізняється від українського тим, що громадян стимулюють заощаджувати індивідуально і не покладатися на державу. Це дозволяє мінімізувати навантаження на державний бюджет і частково делегувати громадянам функцію соціального захисту. Високий рівень заощаджень також сприяє збільшенню внутрішніх інвестицій.
Концепція пенсійної системи за канадським зразком передбачає високий рівень індивідуальних доходів працівників. Відповідно, це є головним обмеженням для реалізації чогось подібного в Україні, де значна частка населення не може заощаджувати багато. Ще однією великою проблемою є вкорінена ще з часів СССР думка про те, що пенсійне забезпечення – це виключно державна функція. Нині український уряд повинен вживати заходів щодо підвищення фінансової культури населення і ознайомлення громадян з видами заощаджень (окрім популярного в наш час готівкового долара США). Позаяк українці мало довіряють фінансовим інституціям, державі варто було б подумати над розробкою низькоризикового заощаджувального плану, подібного до канадського RRSP.
Як не дивно, в Канаді пенсійне забезпечення не є темою політичних баталій, хоч його гарантований розмір і не сягає навіть прожиткового мінімуму. В Україні ж його суспільна значущість тільки зростатиме, зважаючи на негаразди зі зростанням доходів, старіння і зменшення кількості населення, виїзд молоді за кордон. Наша пенсійна система потребує змін, адже проблема, що фактично відкладається з 2004 року, лише поглиблюється.
Олександр Чупак, випускник Селкірк коледжу (Канада), аудитор Grant Thornton
Leave a Reply