16 березня прем’єр-міністр Борис Джонсон презентував у Парламенті стратегічний огляд зовнішньої політики та безпеки Великої Британії “Глобальна Британія в добу суперництва: загальний огляд питань безпеки, оборони, розвитку та зовнішньої політики” https://assets.publishing.service.gov.uk/government/uploads/system/uploads/attachment_data/file/969402/The_Integrated_Review_of_Security__Defence__Development_and_Foreign_Policy.pdf/. Це цілісний проєкт роботи інтелектуальних центрів та силових структур, що безумовно буде цікавим для українців. Тому представляємо аналіз документу, підготовлений керівником дослідницьких програм НАЦ “Українські студії стратегічних досліджень” Юрієм Олійником.
Загальне позиціонування
Безумовно, Лондон бачить себе як глобального гравця, що здатен вільно просувати національні інтереси навіть на фоні наддержав (тут не лише історичні амбіції, а й реальність статусу постійного члена Ради безпеки ООН, та члена ядерного клубу). Перед країною поставлене завдання відновлення технічного лідерства. Доповідь починається з фіксації важливої передумови відновлення впливу країни – розвиток науки та технологічної сили. Підкреслюється важливість збалансованого розвитку системи кібербезпеки, що залишатиметься під демократичним напрямом (тут непряма полеміка з китайським шляхом розвитку). Особливо згадується потреба переозброєння Військово-морського флоту.
Планується написання Інтегрованої операційної концепції до 2025 року, яка поглибить інтеграцію оборонної справи Великої Британії у п’яти оперативних областях та з іншими інструментами державної влади, а також покращить взаємодію з союзниками.
Один із чотирьох рамкових напрямків – посилення розвідувальної співпраці у форматі “5 Очей” англосаксонського світу – зі США, Новою Зеландією, Австралією та Канадою. Багато уваги присвячено зростанню ядерної загрози. А от кліматичні зміни – на одному з останніх місць. Вочевидь, сприймаються як менш актуальні.
Стримування Росії та Китаю
14 разів у тексті згадується Росія та її небезпека. Згадуються отруєння в Солсбері, деструктивна діяльність РФ у Сирії. Росія ставиться в ряд з Іраном та Північною Кореєю.
Висловлюються побоювання кооперації Москви з Пекіном у реалізації інформаційного та культурного впливу. Тому потребують реформування старі методи м’якої сили (тут згадується напрацювання лідерів ЄС – Франції та Німеччини). Британці пишуть: Ландшафт м’якої сили змінюється. Ті, хто кидає виклик цінностям відкритих і демократичних суспільств, все частіше роблять це завдяки культурі: системні конкуренти, такі як Росія та Китай, вкладають значні кошти у глобальне проєктування культурної влади та інформаційні операції. Наші союзники також застосовують більш стратегічний підхід: культурні відносини є однією з трьох опор німецької зовнішньої політики та важливою частиною зовнішньої політики Франції. Наше сприйняття інших країн – і, отже, їхня м’яка сила – також все більше формується у цифровому просторі, керуючись окремими особами та недержавними суб’єктами, в тому числі шляхом дезінформації.
Важливість НАТО
Як переконані автори, НАТО залишатиметься основою колективної безпеки в регіоні Євро-Атлантики, де Російська Федерація залишається найгострішою загрозою для безпеки Великої Британії. Також планується більший акцент на розбудові військово-політичного потенціалу Лондона та його союзників у всьому світі у відповіді на зростаючий спектр транснаціональних загроз.
Україна
Останніми місяцями бачимо посилення співпраці України та Великої Британії, насамперед у сфері військово-морського потенціалу. Згідно з останньою версією Стратегії національної безпеки від вересня 2020 року, Велика Британія входить до списку десятка країн, з якими Київ розвиває “всебічне співробітництво” і “стратегічне партнерство” (поряд зі США, Литвою, Польщею, Туреччиною, Азербайджаном).
Як же в Лондоні бачать Україну? Насамперед крізь призму протистояння з Москвою. Цитуючи документ, Велика Британія поважає людей, культуру та історію Росії. Однак, поки відносини з її урядом не покращаться, ми будемо активно протистояти та захищатись від усього спектру загроз, що виходять від Росії. За допомогою НАТО ми забезпечимо єдину реакцію Заходу, поєднуючи наші військові, дипломатичні та розвідувальні засоби для підтримки колективної безпеки. Ми будемо дотримуватися міжнародних норм, притягати Росію до відповідальності за їхні порушення, працюючи з нашими міжнародними партнерами, як це було зроблено після нападу в Солсбері. Ми також будемо підтримувати країни Східноєвропейського партнерства та за його межами, щоб зміцнити їхню стійкість до державних загроз. Сюди входить Україна, де ми будемо продовжувати нарощувати потенціал її Збройних сил. Вочевидь, також передбачається вплив на Білорусь (країни поки що за межами партнерства).
Ірландія
З огляду на Brexit актуалізується проблема Північної Ірландії – бо ж Белфастські угоди були прив’язані до прозорості кордону на острові в межах Європейського Союзу. Автори наголошують: Ми несемо спільну відповідальність та важливий спільний інтерес у підтримці Белфастської угоди 1998 року у всіх її елементах. Ми намагатимемось конструктивно співпрацювати з Ірландією, щоб забезпечити виконання Угоди про вихід з ЄС у 2019 році таким чином, щоб захистити цю угоду та важко здобуті мирні процеси, включаючи процвітання та стабільність у Північній Ірландії. Крім того, ми будемо далі розвивати наші відносини за рахунок збільшення взаємозв’язку, економічного зростання та міжнародної співпраці.
Британська співдружність та глобальне лідерство
Згадуються важливість безпеки вдома і “за морем”, що позначає небажання Лондона здавати залишки своїх територій у ключових точках земної кулі (наприклад, спірні з Аргентиною Фолклендські острови).
Підкреслено важливість подальшого розвитку Співдружності націй – союзу 53 держав, здебільшого колишніх британських колоній, головою якого виступає монарх – королева Єлизавета II. Тут проживає більше 2.5 млрд. людей. Поставлене конкретне завдання для інтенсифікації: створення Міністерства закордонних справ, Співдружності та розвитку (FCDO),
Окремий наголос поставлений на присутності європейських держав в Індокитайському регіоні. Тут проглядаються давні інтереси довкола Індії – колись головної колонії, а досі стабільного союзника Лондона. Особлива увага приділена кооперації з азійськими державами – Індією, Малайзією, В’єтнамом та Сингапуром. Ворожий Індії Пакистан, але також член Співдружності, теж важливий як союзник. Але Індія пріоритетніша. 1,5 млн. вихідців з Республіки Індія стали громадянами Британії, торгівля подвоїлася з 2007 по 2019 роки. Відкрито по 0,5 млн. робочих місць у кожній країні завдяки взаємним інвестиціям.
Наведемо ще деякі важливі пріоритети, важливі в тому числі для України
– Поставити дипломатію в центр міжнародних зусиль з протидії загрозам держави, розбудови міжнародних коаліцій та відповіді на загрози для держави, в тому числі за допомогою санкцій. Ми також надамо дипломатичну та експертну підтримку багатостороннім організаціям, які дотримуються міжнародних норм безпеки, таким як НАТО, Організація з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) та Рада Європи. Це включатиме потужну підтримку Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні та визнанню Радою Європи ворожої та дестабілізуючої діяльності Росії
– Великобританія буде розгортати більшу частину збройних сил за кордоном частіше і на триваліші періоди часу, щоб навчати та діяти разом із союзниками та партнерами у всіх наших пріоритетних регіонах. Працюючи на двосторонньому рівні, з партнерами та на підтримку місій НАТО, ми: будуватимемо спроможність інших людей стримувати та захищатись від державних загроз; допомагатимемо, у протидії недержавним викликам; зміцнюватимемо нашу мережу відносин.
– Наша мета в рамках програми “Захист демократії” – забезпечити цілісність демократичних процесів у Великобританії та підтримати довіру до них громадськості… Наша робоча програма включатиме: введення посвідчення особи виборця на виборчих дільницях; підвищення прозорості політичної агітації в Інтернеті з використанням режиму цифрових відбитків; та запровадження нової виборчої санкції для боротьби зі зловживаннями.
– У законодавстві також будуть запроваджені схеми реєстрації іноземних агентів у Великій Британії.
– Слід посилити зусилля з протидії дезінформації вдома та за кордоном. Ми підвищимо стійкість суспільства до будь-яких форм дезінформації завдяки Закону про безпеку в Інтернеті та стратегії медіаграмотності…
Leave a Reply