Матеріал експерта НАЦ УССД Олександра Чупака, випускника Селкірк коледжу (Канада), аудитора Grant Thornton
Сьогодні словосполучення «зміна клімату» надзвичайно часто вживається політиками західного світу. Багато з них називають цей процес загрозою номер один для існування людства, на боротьбу з якою потрібно якнайшвидше кинути максимум сил, і що уряди держав і міжнародні організації мають об’єднатися для безкомпромісної боротьби. Подібні заклики ми чуємо із промов Джо Байдена, Джастіна Трюдо, Емманюеля Макрона, голови ООН Антоніу Гутерреша та інших глобальних лідерів.
Скептики, яких багато серед консервативних політиків, переважно не відкидають об’єктивної змінності кліматичних умов протягом усього часу існування Землі. Розбіжності стосуються не наявності процесу як такого, а впливу людської діяльності на його інтенсивність. Це зауваження є важливим для розуміння того, якими способами політики хочуть вести боротьбу проти зміни клімату. Оголошуючи, що провина лежить на економічній активності людства, вони відкривають для себе можливість необмеженого втручання в економічні процеси під гаслом порятунку планети.
У цій статті ми не будемо ставати на бік тієї чи іншої сторони. Натомість, розглянемо прогнозний ефект зміни клімату на світову економіку і зробимо висновок щодо рівня його небезпеки.
У 2018 році уряд США видав дослідження під назвою «Четверта національна оцінка клімату» (Fourth National Climate Assessment): великий документ на 1500 сторінок, що описує прогнозний вплив людської діяльності на клімат. Одразу після його виходу в авторитетних медіа з’явилося безліч тривожних статей:
- Зміна клімату зруйнує економіку США (NBC News).
- Зміна клімату може принести мільярдні збитки (Financial Times).
- Дослідження попереджає про погіршення екологічної ситуації і скорочення економіки (New York Times).
І справді, в документі наведені такі слова: «Якщо не вжити належних заходів, зміна клімату імовірно завдасть значної шкоди економіці, навколишньому середовищу і здоров’ю людини. За умови високого рівня викидів в атмосферу та відсутності протидії, певні галузі зазнають збитків на сотні мільярдів до кінця століття».
Першою проблемою цієї заяви є надзвичайно високий рівень невизначеності в оцінці впливу зміни клімату на економіку. Більше того, навіть модель самої зміни клімату є невизначеною через складність прогнозування майбутнього рівня викидів в атмосферу та низки факторів, що залежать від регіональних тенденцій. Прогнозування впливу кліматичного фактора на світову економіку детально висвітлено в роботі Міжурядової групи ООН з питань зміни клімату «П’ятий звіт про оцінку» (IPCC Fifth Assessment Report).
Якщо говорити про економіку в широкому розумінні, то клімат – це лише один із чинників впливу, поряд із державною політикою, торгівлею, технологіями, продуктивністю праці тощо. Вага економічних факторів різна для різних країн, але спільним для них є високий рівень невизначеності. Враховуючи низку змінних чинників, надзвичайно складно спрогнозувати, як зростання температури повпливає на добробут того чи іншого суспільства в довгостроковому періоді.
Незважаючи на цю багатофакторність, автори «Звіту про оцінку» зробили прогноз впливу глобального потепління на світову економіку. За результатами дослідження розрахували, що до 2100 р. середня температура на планеті зросте на 3°C. Унаслідок цього світове господарство втратить приблизно 3% економічного зростання.
Багато це чи мало? Проведімо аналіз.
Від 2100 р. нас відділяє 80 років. 3% зростання за 80 років дорівнює приблизно 0,04% щорічно. В іншому розділі документа дослідники припускають, що до 2100 р. світова економіка зростатиме в середньому на 2% щороку. Враховуючи втрату зростання через кліматичний фактор, щорічний приріст знизиться від 2% до 1,96%. Таким чином, ООН сама вказує на те, що кліматичний фактор має надзвичайно низьку вагу, фактично перебуваючи в межах статистичної похибки. На підтвердження нашої тези, 10 розділ роботи говорить таке: «Вплив зміни клімату на більшість галузей економіки буде незначним відносно інших чинників: змін кількості населення, віку, доходів, технологій, відносних цін, способу життя, державного регулювання і багатьох інших соціально-економічних аспектів, що впливають на рівновагу попиту і пропозиції».
У 2018 р. один з авторів звіту ООН у своїй статті написав: «Вплив зміни клімату на економіку є однозначно негативним, але доволі скромним. Його не можна порівнювати з таким серйозним чинником, як поширення бідності…».
Повертаючись до «Оцінки клімату» уряду США, наведемо їхній прогноз: за найгіршого сценарію, до 2100 р. середня температура в країні зросте на 5°C, що призведе до втрати 4% економічного зростання. Навіть якщо припустити, що США матимуть ті самі 2% приросту щорічно, дією кліматичного ефекту можна знехтувати.
Наведені цифри є доволі промовистими, але вони жодним чином не стають на заваді пропаганді «кліматичної катастрофи». Її розмах сягає найвищого рівня, а саме підписання міжнародних угод, від Кіотського протоколу (1997) до Паризької угоди (2015; Україна є підписантом обох договорів). На рівні окремих країн створено безліч ініціатив, що отримують державне фінансування і просувають свій дискурс у медіа. Ось кілька цікавих історій:
- BBC і The Guardian написали, що народження дітей руйнує планету.
- Протягом 2006-2009 рр. колишній віцепрезидент США Альберт Ґор кілька разів «прогнозував», що до 2014 р. арктичний лід повністю розтане (лід не розтав, але пан Ґор отримав Нобелівську премію миру).
- The Washington Post бачить прямий зв’язок між зміною клімату і расизмом.
- Канадський державний медіахолдинг CBC стверджує, що для зниження викидів вуглекислого газу людство повинно відмовитися від споживання м’яса.
- Високі представники демократичної партії США підтримують ініціативу «Зелений новий курс» (Green New Deal), де поміж іншого йдеться про потребу зменшення величини вікон у житлових приміщеннях для протидії глобальному потеплінню.
Очевидно, що подібні ідеї активно просуваються і в Україні. За таких умов найрозумнішим рішенням є перенесення уваги від глобального до місцевого, а саме до стану навколишнього середовища по країні загалом і в межах окремих адміністративних одиниць зокрема. Для нас набагато важливішими мають бути чистота своїх річки і лісу, ніж середня температура Землі. Турбота про природу на місцях принесе нам значно більше користі, ніж введення екологічних податків чи встановлення обмежень на викиди парникових газів. Особливо враховуючи визначений ООН мінімальний вплив глобального потепління на світову економіку.
Leave a Reply