ІНДЕКС ВІЙНИ. Моніторинг воєнних конфліктів у світі 2025 року

НАЦ «УССД» продовжує щорічний проєкт із моніторингу воєнної активності у світі.

До вашої уваги «Індекс війни-2025».

Індекс війни – проєкт річного моніторингу воєнних конфліктів за 2025 рік, за принципом ранжування воєнно-політичних конфліктів та дипломатичних зіткнень від найбільш гарячих і масштабних до найменш помітних, але потенційно небезпечних. Методика визначення індексу війни – розгляд наявних у світі конфліктів, що активно проявляються за період дослідження через низку індикаторів, що окреслюють сутність, протікання конфлікту, його значення для регіональної та глобальної безпеки, класифікація їх за рівнем напруги: від найбільш гарячих до протистоянь мінімального рівня.

• У 2025 році головною подією у глобальному масштабі продовжила бути російсько-українська війна, що за інтенсивністю технічних засобів стала однією з наймасштабніших після Корейcької війни, а також наймасштабнішим конфліктом Європи з 1945 року. Серйозні наслідки для світу та близькосхідного регіону має палестино-ізраїльська війна, яка розпочалася в 2023 терористичною атакою ХАМАС на Ізраїль, а потім переросла в воєнну операцію Ізраїлю в Секторі Гази та Лівані,  призвела до ряду взаємних повітряних ударів між Іраном та Ізраїлем, з кульмінацією в червні 2025 за участі США. На території Сирії новий суннітський уряд укріплює контроль, витискаючи залишки як проіранських, так і проамериканських сил.

• Росте напруга в Тихоокеанському регіоні. Традиційно складною є ситуація навколо Тайваню в контексті регулярних військово-морських навчань Китаю. Особливе занепокоєння викликає демонстрація військової загрози КНДР, що водночас виступає дієвим союзником рф у війні з Україною. Іншим епіцентром нестабільності стає південна Азія, де перманентний конфлікт між Індією та Пакистаном несе загрозу  використання ядерної зброї.

• На території менш розвинутих держав і далі тривають багаторічні конфлікти, хоча значна їх частина зменшує інтенсивність у рамках переговорного процесу (наприклад, в Ефіопії та ДР Конго). Наростає рівень напруги на заході Африки, де проросійські уряди нездатні контролювати територію. Також суттєвим фактором стає дипломатична напруга всередині НАТО, викликана провокаціями рф і дипломатичним конфліктом довкола Гренландії.

• Сила і далі залишається основним аргументом вирішення міжнародних суперечок Характерною рисою стало відновлення конвенційних засобів ведення війни, з фронтовим зіткненням численних армій. З іншого боку, очевидним стало значення технічного рівня, передусім у сфері точності та швидкості передачі даних. російсько-українська війна — це частина глобального зіткнення, «тихої третьої світової війни», що розгортається з 2011 року на багатьох театрах воєнних дій. Це війна без оголошення, із залученням усіх компонентів «війни четвертого покоління», що раз по-раз проривається назовні через відкриті воєнні конфлікти. Поряд із проксі-протистоянням США і КНР активно в силову конкуренцію втручаються регіональні лідери — Іран, Туреччина, Саудівська Аравія. Посилюється вплив мережевих воєнізованих формувань та виникнення інструменту квазідержав. Ці квазідержави заповнюють лакуни «мертвих зон», які утворюються поза межами впливу національних держав, регіональних лідерів та внаслідок стратегічного протистояння наддержав. На повну потужність залучені приватні армії.

• Прямі військові втручання, паралельно з широким використанням невійськових інструментів тиску та примусу, посилюють тренд на використання сили як способу досягнення політичних цілей.

Зміст:

Війна

Світові війни (здебільшого між кількома коаліціями), регіональні війни, локальні війни, міждержавні війни (у тому числі у фазі низької інтенсивності), війни між державою та коаліцією, іноземна інтервенція, громадянська війна (різного рівня інтенсивності, включно із зовнішнім втручанням).

Прикордонне зіткнення

• ПАКИСТАН – АФГАНІСТАН
• ІНДІЯ – ПАКИСТАН

Локальні конфлікти

Військовий переворот

Внутрішньополітична криза 

Дипломатичне протистояння

Загалом рівень напруги у світі продовжує збільшуватись. Цьогоріч нами індексовано 47 конфліктів (як гарячі, так і викликаних дипломатичним протистоянням і внутрішньополітичною напругою. З них 8 воєн, 2 прикордонні зіткнення, 16 локальних конфліктів, 3 військових перевороти чи спроби таких, 11 проявів внутрішньополітичної кризи, 7 точок дипломатичного протистояння. Для порівняння, минулого року індексовано 36 епізодів.

Партнери проєкту:

Видання підготували:

Юрій Сиротюк, почесний президент Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень», народний депутат України VII скликання, головний сержант роти вогневої підтримки 5-ої окремої штурмової Київської бригади Збройних Сил України
Юрій Олійник, кандидат політичних наук, директор Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень», військовослужбовець Збройних сил України

Участь у зборі інформації брали:
Андрій Рудик, доктор філософії у галузі соціальних та поведінкових наук, офіцер Збройних сил України
Марта Олійник-Дьомочко, кандидат політичних наук, дослідниця-африканістка, Фундація Global Ukraine
Богдан Черкас, кандидат політичних наук, асистент кафедри регіонознавства Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка
Катерина Шимкевич, кандидат історичних наук, експерт Аналітичного центру балканських досліджень
Олександр Чупак, керівник економічних програм Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень»
Олексій Ткаченко, експерт Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень» , офіцер Збройних сил України
Анатолій Демещук, кандидат історичних наук, експерт Аналітичного центру балканських досліджень
Олександр Коптєв, експерт Аналітичного центру балканських досліджень
Ярослав Куртов, експерт Аналітичного центру балканських досліджень
Гліб Михайлик, експерт Аналітичного центру балканських досліджень

Верстка: Михайло Кублій
Вичитка: Ольга Петренко-Цеунова

Контакти:
Тел.: +38(067) 605-35-05, E-mail: nac.ussd@gmail.com, ussd.org.ua