Ворог невпинно знищує український бізнес, який тільки в цьому році зазнав збитків на $10 млрд. Розбираємося, як підприємцям застрахувати своє майно, що їм можуть запропонувати приватні страховики і держава.
Коротка пам’ять чи свідома диверсія
Нещодавно деякі представники українського медійного середовища висловили думку, що владі варто було б порадитися з бізнесом, перш ніж знищувати склади Wildberries, Ozon та інші логістичні центри, які обслуговують в тому числі російську армію.
Ми ніколи не дізнаємося, що є причиною таких заяв: коротка пам’ять чи свідоме бажання підірвати довіру до військово-політичного керівництва України. Проте незайвим буде нагадати, що росіяни почали знищувати наші склади задовго до українських ударів. Наприклад, об’єкти «Нової пошти» були під атаками з перших днів великої війни, а перший великий термінал зазнав влучань 22 квітня 2022 року у Коротичі під Харковом. Перші удари по Wildberries були здійснені 18 липня 2026-го, хоча росіяни почали літню кампанію масованих ударів по українських складах ще 5 червня.
Втім, що б не казали різного роду капітулянти, ворожі атаки по нашому тилу постійно завдають значної шкоди українському бізнесу. Лише у 2026 році Мінекономіки оцінює суму збитків від руйнувань інфраструктури у $10 млрд. Йдеться про знищення складських та офісних приміщень, блокування портів та інших логістичних шляхів, знищення АЗС тощо. Систематична шкода завдається не тільки на прифронтових і прикордонних територіях, а й дедалі більше вглиб України.
Для забезпечення роботи в таких екстремальних умовах бізнесу потрібні механізми компенсації збитків: страхування, пільгове кредитування тощо. Нині ми розглянемо, яким чином українські підприємці можуть компенсувати втрати, яких їм завдає агресор.
Страхові компанії та Експортно-кредитне агентство
Певна річ, проблема страхування воєнних ризиків для більшості українського бізнесу набула гострої актуальності у 2022 році. На той час ні приватні страховики, ні держава не мали готового механізму покриття підприємницьких збитків, спричинених діями ворога.
Ситуація почала змінюватися у 2023 році. Тоді приватні страхові компанії почали продавати продукти з незначними сумами відшкодування, а на рівні держави почала з’являтися законодавча база. Наприклад, 22 листопада 2023-го було ухвалено Закон 3497-IX «Про внесення змін до Закону України “Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності” щодо страхування інвестицій в Україні від воєнних ризиків». Таким чином, уряд вирішив зробити базовим органом у воєнно-страховій галузі Експортно-кредитне агентство (ЕКА).
Нині провідні українські страховики продають поліси для захисту нерухомості, обладнання, товарних залишків тощо. Не дивно, що вартість таких страхових продуктів є доволі високою, особливо на територіях з високим рівнем ризику. У середньому, якщо базова страховка майна коштує 0,1-0,3 % від вартості об’єкта, то додатковий воєнний ризик піднімає страхову премію до 0,5-4 %. Тобто якщо об’єкт вартістю 10 млн грн страхують за високим тарифом 4 %, бізнес має сплатити 400 тис грн на рік.
Тут вступає в гру держава, а саме згадане вище ЕКА. Його перша функція – компенсація вартості страхування воєнних ризиків, що діє з 1 січня 2026-го. Агентство компенсує частину страхової премії понад 1 % страхового тарифу за воєнними ризиками. Максимальна компенсація для одного підприємства – 3 млн грн за рік.
Цей інструмент доступний для бізнесу на всій підконтрольній території України. Для участі у програмі потрібно сплатити внесок 5000 грн. За даними Європейської Бізнес Асоціації, станом на початок липня 2026 було подано 63 заяви на загальну вартість страхового покриття 7,9 млрд грн, потенційний обсяг компенсації – понад 94 млн грн.
Не менш важливим є інструмент перестрахування, за якого ЕКА гарантує частину страхових виплат перед страховиками. Наприклад, у разі настання страхового випадку через агресію РФ бізнес отримує виплату від страхової компанії, після чого ЕКА компенсує страховій компанії частину цієї виплати.
Кредити й гранти
Інший механізм, який ЕКА пропонує окремо від приватних страховиків – програма компенсації за пошкоджене майно. Вона так само діє з 1 січня 2026-го, її розмір – до 30 млн грн на рік. Станом на початок липня 2026 року було погоджено 139 заяв на 2,67 млрд грн компенсації.
Однак ця програма, порівняно з першою, має обмеження. Майно повинне бути розташоване на територіях підвищеного ризику, до яких відносять Дніпропетровську, Донецьку, Запорізьку, Миколаївську, Одеську, Полтавську, Сумську, Харківську, Херсонську та Чернігівську області (крім ТОТ). Київської у переліку немає, але її можуть туди невдовзі додати.
Внесок за участь у програмі – 0,5 % від загальної суми ймовірного збитку. Це означає, що бізнес, який хоче мати максимальне покриття у розмірі 30 млн грн, має сплатити внесок на суму 150 тис грн. Внески не повертаються, якщо пошкодження майна на відбулося.
Далі ми переходимо до допомоги, що надається урядом без участі ЕКА. Основний інструмент тут – програма «5-7-9», через яку можна отримати кредит для відновлення майна, пошкодженого або знищеного внаслідок збройної агресії, на суму до 150 млн грн. У перші два роки ставка становить 0,1 % річних, після чого – 5 %, 7 % або 9 % залежно від виду бізнесу та динаміки кількості робочих місць.
Для бізнесу, що втратив виробничі потужності й хоче їх відбудувати або модернізувати, уряд пропонує гранти на суму до 16 млн грн. Грант надається на основі бізнес-плану зі співфінансуванням, де частка держави залежить від типу бізнесу й території. Тобто грант не є прямою компенсацією збитку, а радше інструментом фінансування проєкту відновлення, який компанія має частково профінансувати самостійно.
Останньою державною програмою, яку ми розглянемо, є програма «Точка опори». Вона дає змогу отримати компенсацію частини зарплатні та ЄСВ працівників у період вимушеного простою або зупинки трудових договорів через пошкодження майна. Сума допомоги разом з нарахованою зарплатнею та ЄСВ за період простою розраховується у межах двох мінімальних заробітних плат на одного працівника на місяць, що у 2026 році становить 17 294 грн.
Останнє, про що варто згадати у контексті відшкодувань за пошкоджене майно підприємств – це юридична фіксація збитків для отримання статусу потерпілого. Підприємство має зібрати доказову базу, на підставі якої воно може надалі подавати позов до Росії, звертатися до ЕКА, страховика або Реєстру збитків. Позов подається у господарському суді. Цим відбувається фіксація суми збитків, що потенційно може бути використане для подальшого стягнення, зокрема, за рахунок заморожених російських активів або інших міжнародних механізмів.
Жодна допомога не буде достатньою
Яким би довгим не був перелік програм допомоги, втрати бізнесу від ворожих ударів завжди будуть більшими, ніж будь-які суми компенсації. Адже йдеться не тільки про втрату майна певної вартості, але й про збитки від неможливості продовжувати діяльність бізнесу до моменту відновлення.
Втім, нині ми не маємо альтернативи високому рівню залученості держави, тому що збитки бізнесу постійно зростають, додаючи дедалі більше навантаження на страховий ринок.
Пріоритетом для уряду має бути розвиток співпраці з приватними страховими компаніями: механізми перестрахування та компенсації премій. З ринкового погляду перший є більш виправданим, позаяк він не створює прямого стимулу до підвищення страхових премій. Зрештою, страховий ринок має стати самодостатнім, а участь держави – зменшитися.
Олесандр Чупак, керівник економічних програм аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень»
Leave a Reply