Тринадцяті Бандерівські читання на тему «Мапа національних інтересів України» сталися!
7 та 8 лютого дипломати, експерти з міжнародних відносин, політологи та воїни шукали відповіді на питання про визначення глобальних інтересів України у кожній країні світу.
Як бути представленими, куди докласти зусилля насамперед, як напрацювати тривалу систему логічних дій у вибудовуванні міжнародних відносин – починаючи від фахової освіти й закінчуючи довготривалою державною політикою. Аби ці напрямні стали дороговказом на десятиліття.
Попри воєнно-організаційні складнощі, нам вдалося провести подію не лише онлайн, але й фізично.
Ми організували шість фахових обговорень, залучивши декілька десятків експертів.
Розлогий же підсумок наших інтелектуальних напрацювань згодом можна буде прочитати у книзі «Мапа національних інтересів України», що вийде друком трохи згодом.
Стисло розповімо, як усе відбувалось.
Захід привітали: ініціатор Бандерівських читань Юрій Сиротюк, Голова Антиімперського блоку народів Олег Медуниця та Президент Національного університету «Києво-Могилянська академія» Сергій Квіт.
Експертну дискусію «Як визначити національні інтереси Києва» за участі Олександра Сича, Йосипа Ситника, Максима Розумного, Романа Безсмертного модерував Юрій Олійник.
Учасники критично підійшли до визначення українських інтересів, із яких слід починати креслення мапи.
Олександр Сич запропонував теорію наступального українського націоналізму, розкрив двовимірний підхід до національних інтересів – за вертикальним виміром (внутрішньоукраїнський, регіональний, глобальний рівні) та горизонтальним (засоби впливу – військові, політичні, економічні).
Роман Безсмертний критично оцінив реалізацію стратегій Балто-Чорноморського простору через дефіцит політичної волі, кадрів та запиту серед населення протягом десятиліть. Однак війна змінює ситуацію, і, на думку Максима Розумного, відкривається вікно можливостей, коли рівень зацікавленості до України у світі суттєво зріс, а обставини змушують державу нарощувати інтерес до багатьох точок світу. Ідея Великої України виходить з інтелектуального гетто, однак рівень національного мислення у владі та суспільстві ще недостатній.
Натомість Йосиф Ситник критично оцінив результат стратегічних інтересів та співпраці з іншими державам, які не враховують головної мети – посилення економічного та політичного суверенітету, а врешті добробуту нації та демографічної ситуації.
Експертна дискусія «Україна і глобальні гравці: як збалансувати інтереси» була присвячена обговорення позиції України щодо ключових центрів впливу – США, Європи, Китаю та Індії – у контексті глобальних змін.
У ній взяли участь: Володимир Огризко, Григорій Перепелиця, Ольга Рибак, Наталя Бутирська, Єгор Брайлян, Юрій Кимйотек, Гюнтер Фелінгер-Ян за модераторства Олександра Чупака.
Учасники обговорили позицію України за шкалою “об’єкт – суб’єкт” світової політики, кроки для досягнення статусу регіонального лідера, значення НАТО та інших організацій.
Зокрема, йшлося про роль України у протистоянні між Китаєм та США, правильність підходу до переговорів із росією, важелі тиску на рф, що могли б послабити її позицію.
Експертна дискусія «Як побудувати антиімперський оборонний вал» була присвячена пошуку шляхів формування спільної архітектури безпеки від Балтійського до Чорного й Каспійського морів, а також ролі сусідів Києва у цій системі.
В обговоренні взяли участь: Катерина Шимкевич,Ігор Тодоров, Олег Купчик, Станіслав Желіховський, Ярослав Чорногор, Владислава Ковбасюк, Євген Магда. Модерував розмову Микола Волгов.
На тлі розуміння неспроможності НАТО протистояти московській агресії та гарантувати безпеку й стабільність у Європі, дедалі перспективнішими стають проєкти регіональних альянсів. Україна не немає іншого вибору, ніж зайняти проактивну позицію та взяти на себе лідерство у формуванні коаліції. Йшлося про концепцію Триморʼя, що має розширитись до Пʼятиморʼя. Така геополітична дуга дозволить утворити «зашморг» на європейській частині росії, позбавити «рускій мір» переважної кількості його соціальної бази та вичавити його на азійську периферію.
Попри життєву важливість для нас цієї концепції, наразі варто відзначити критично малу активність офіційного Києва. І спектр ігнорованих проблем надзвичайно широкий: від захисту прав автохтонних та корінних українців на території рф до програвання битви з російською пропагандою в Європі.
Експертна дискусія «Як працювати з глобальним Півднем?» була зосереджена на виробленні бачення можливостей українського впливу в регіонах Африки, Латинської Америки та Близького Сходу.
У ній взяли участь: Максим Яковлєв, Тетяна Шарма, Марта Олійник-Дьомочко, Сергій Борщевський, Ярослав Божко. Розмову модерував Юрій Олійник.
Учасники обговорили ймовірний вплив України на держави Глобального Півдня. Експерти концентрувалися на прикладах Індонезії, Індії, Африки, Близького Сходу. В процесі обговорення домінувала твереза оцінка – на фоні російських ресурсів українська держава приділяє критично мало зусиль віддаленим регіонам, крім того очевидний дефіцит м’якої сили. Але разом з тим є люди та організації, що готові вкладатись в донесення нашої позиції, вивчати різні регіони та доносити позицію Києва у війні з росією. Найбільш продуктивним і багатовимірним вийшло обговорення Латинської Америки, проваджене дипломатом і знавцем регіону Сергієм Борщевським – розглянули фактор українських громад, культурного діалогу, колумбійських добровольців.
Найбільше слухачів зібрала експертна дискусія «Куди спрямувати українську силу».
Розмова відбулась за участі практичних дипломатів – військовослужбовців Сил оборони України: Олега Тягнибока, Євгена Карася, Марʼяна Берездецького, Івана Киричевського, Андрія Іллєнка, Віктора Ягуна, Ігоря Чепкасова, Олексія Ткаченка. Розмову модерував Юрій Сиротюк.
Учасники акцентували на необхідності працювати з ідеологічним вмотивуванням вояків, адже людей не замінять технології. Також йшлося про необхідність працювати на мобілізацію тилу, адже для українців притаманно програвати мир і вигравати війну.
А в час, коли світовий порядок хитається, українська зброя, українська експертиза у військовій царині та в царині стійкості будуть затребувані у країнах, що готуються до війни або перебувають у ній.
Також відбулось нагородження учасників конкурсу есе «Мапа національних інтересів України».
Лауреатів привітали члени журі: Михайло Галущак та Володимир Тиліщак.
Переможцями стали:
Віктор Петрович, вчитель історії;
Арсен Стрелецький, аспірант ОНП-1 за спеціальністю “Філософія” Національного університету «Києво-Могилянська академія»;
Олег Бойко, військовослужбовець СОУ з 2022 року, випускник спеціальності Міжнародні економічні відносини в ЛТЕУ (2022 рік).
Після оголошення переможців відбулась дискусія за участі Феріде Ібрагімової, Кирила Гулякова, Арсена Стерлецького, Олексія Величка, Дмитра Коберника. Модератором виступив Ярослав Ніцой.
Учасників привітали запрошені партнери: Юлія Наліжита (Міжнародної асоціація студентів-політичних наук), Остап Шевченко (Громадська організація «Український студент»).
Глибина роздумів молоді вразила присутніх та стала практичним мотивуючим акордом Бандерівських читань.
На завершення перед учасниками виступив геній сучасності Тарас Компаніченко, який вміє провести місток від давньоруської доби до епохи сучасних лицарів.
Цьогоріч Бандерівські читання відбулися в історичному просторі – Музеї НАУКМа на території Києво-Могилянської Академії.
Подія відбувалась онлайн і офлайн. Запис можна переглянути на ресурсах Українських студій стратегічних досліджень:
We use cookies to ensure that we give you the best experience on our website. If you continue to use this site we will assume that you are happy with it.Ok
Ми організували шість фахових обговорень, залучивши декілька десятків експертів.
Запис події можна переглянути на ютуб-каналі Українських студій стратегічних досліджень: https://www.youtube.com/@NAC_UkrainianSSD
Після оголошення переможців відбулась дискусія за участі Феріде Ібрагімової, Кирила Гулякова, Арсена Стерлецького, Олексія Величка, Дмитра Коберника. Модератором виступив Ярослав Ніцой.
ОУН (б)
Leave a Reply