Ексклюзивний огляд тенденцій світової економіки для НАЦ УССД підготував Олександр Чупак, студент бізнес-адміністрування Селкірк коледжу (Канада), аудитор Grant Thornton.
На Всесвітньому економічному в Давосі прослідковується занепокоєння керівників центральних банків розвинутих країн через погіршення прогнозу зростання світової економіки на 2019 рік. З їхніх висловлювань можна зробити висновок, що очікується відмова від тактики поступового підвищення базових відсоткових ставок. Це означає, що вектор їхніх монетарних політик зміниться від стримування економічної активності до стабілізації або навіть стимулювання, якщо падіння зростання буде гіршим від прогнозованого.
Ставки Європейського центрального банку, Федеральної резервної системи США та Банку Канади наразі перебувають в діапазоні до 3%. Існує ймовірність, що країнам доведеться вдатися навіть до введення негативних ставок (як в Японії), щоб достатньо стимулювати зростання. Нагадаємо, НБУ тримає облікову ставку на рівні 18%, що вкрай негативно впливає на рівень ділової активності в Україні.
Бразилія веде підготовку до початку процедури приватизації державних активів. Так, кілька днів тому було оголошено про те, що з державної власності буде виведене Трансамазонське шосе – траса довжиною близько 3000 кілометрів, що пролягає через ліси Амазонії. Окрім цього, уряд планує приватизувати ряд важливих об’єктів, від аеропортів до енергетичних монополій. Таким чином планується зменшити рівень корупції та підвищити рівень управління цими активами.
Буде надзвичайно цікаво спостерігати за наслідками цих дій. Особливістю Бразильської схеми приватизації є те, що її втілюватиме право-орієнтований уряд президента Жаїра Болсонару. Досвід Бразилії варто прискіпливо вивчати українським чиновникам, які просувають ідею приватизації під схожими гаслами боротьби з корупцією, однак у контексті України потрібно зважати на можливі негативні наслідки приватизації: наприклад, розпродування активів олігархам та великим міжнародним корпораціям сприятиме консервуванню чинного стану економіки, а не його довгостроковому поліпшенню.
Невтішні дані грудня 2018 року для Китаю: експорт впав на 4,4%, імпорт на 7,6%, а імпорт товарів зі США – на 36% (порівняно з груднем 2017). Падіння експорту спричиняє зменшення надходжень іноземної валюти, що веде до падіння курсу національної валюти. Нині уряд Китаю збільшує грошову масу для підтримки рівня ліквідності, а також проводить валютні інтервенції для регуляції валютного курсу.
Очевидно, США досягають своєї мети і матимуть виграшну позицію під час переговорів з Китаєм. Можна говорити як про факт, що Дональд Трамп знову зуміє підписати вигідну для своєї країни торговельну угоду, хоч і зробить це за допомогою тиску і залякування.
Leave a Reply