Провідні економісти, політики та очільники міст зібралися 1 лютого в Києві на Бандерівські читання. Захід, який цьогоріч проводять вже вшосте, було присвячено темі «Економічний націоналізм та соціальна справедливість». Учасники ділилися досвідом успішного управління та обговорювали теорії розбудови економічно сильної національної держави.
Під час заходу науковці обговорили питання теорії і практики українського економічного націоналізму. Він має спонукати українців формувати таку економічну політику, яка сприятиме не лише розвиткові національної культури, зростанню могутності й багатства України, але і становлення самих українців власниками найбільшої частки фінансового капіталу та матеріальних і нематеріальних активів на своїй землі. І не лише окремої їх горстки, а у переважної більшості громадян.
Якщо націоналізм гуртує різних індивідів навколо певної ідеї, то економічний націоналізм може об’єднати в собі різні моделі, методи, інструменти та суб’єктів. Це необхідно для подолання катастрофічних наслідків комуністичних і ліберальних експериментів в економіці України з подальшим її переходом на траєкторію сталого розвитку.
«27 років в Україні тривають так звані «реформи». Всі вони відбувалися під гаслами лібералізму та соціалізму. За цей час українську економіку знищено, відбувається депопуляція, зменшення кількості та фаховості населення, зате – збільшення заборгованості і держави і громадянина. Ці всі реформи привели лише до краху», – говорить ініціатор читань, директор Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень» Юрій Сиротюк.
«Ми вважаємо, що крім соціалізму, страхи якого Україна пережила, і лібералізму, який сьогодні зазнає краху по цілому світі, Україна має запроваджувати найновіші економічні теорії, однією з яких є економічний націоналізм. Ним користуються США, Японія, Південна Корея, Індія – всі провідні країни світу тільки так виходили з кризи і повертали свою суб’єктність, економічну міць. Тому на VI Бандерівських читаннях ми говорили не про ті теорії, що продають ліберали і які показали свою неспроможність навіть в Європі, а про прогресивне поєднання ідеології націоналізму й економіки, що, зрештою, призведе до створення справедливого суспільства.
Сьогодні Бандерівські читання показали, що якісний склад науковців, міських голів обласних центрів, де ця практика запроваджується в дію, що насправді це є виходом для країни, а не постійне обрання між минулим і давноминулим», – наголошує очільник НАЦ «УССД».
З вітальними словами до учасників виступили очільники низки націоналістичних організацій: Стефан Романів, голова ОУН(б), Богдан Червак, голова ОУН, Степан Брацюнь, голова Конгресу українських націоналістів, Андрій Тарасенко, лідер Правого сектору.
Вони переконанні: українець бути не лише патріотичним, але й успішним і заможним. На цьому, зокрема, наголосив лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок.
«Для нас, націоналістів, влада потрібна виключно як інструмент. Бо ми хочемо жити в державі, де будуть зреалізовані принципи економічного націоналізму. У державі, де українець повинен бути не тільки патріотом, але й успішним і заможним. Ми знаємо, як це реалізувати. Це написано в Плані докорінних перетворень Руслана Кошулинського, який є кандидатом у президенти від об’єднаних сил націоналістів. Ми маємо чіткі економічні аргументи, аби опонувати нашим опонентам. Ми знаємо, як будувати державу не просто на папері, а на практиці. У підтвердження маємо успішний досвід і напрацювання наших міських голів», – зазначає очільник «Свободи».
Олег Тягнибок також наголошує, що завдання націоналістів як сили, яка представляє інтереси середнього класу, – захистити українців.
Говорячи про перспективи розвитку української економіки, Руслан Кошулинський наголосив, що одним із основних інвесторів є українські заробітчани. Саме тому, на його переконання, держава має докладати максимальних зусиль для повернення їх додому та залучення коштів для розбудови економіки.
«Найбільшим інвестором України і досі є наші заробітчани. Українські заробітчани за 2018 рік переказали додому понад 11 мільярдів доларів. Додам, що наш бюджет — це приблизно 30 мільярдів доларів. І сьогодні українська влада зобов’язана мотивувати наших заробітчан повертатися додому й інвестувати в українську економіку, створюючи тут свій бізнес», — зазначив Рулслан Кошулинський.
Він також наголосив, що вихід України з економічної кризм полягає у прояві сили й волі до змін та у комплексному перетворенні за такими напрямами: ліквідація кланово-олігархічної моделі економіки, взяття під державний контроль природних монополій і надр, стимулювання конкуренції; деокупація та відновлення територіальної цілісності та Соборності України; макроекономічне регулювання, бюджетна, податкова та фінансово-банківська система спрямовані на розвиток реального сектору української економіки, малого й середнього бізнесу та становлення українців-власників; інтелектуалізація економіки, науково-технічний поступ, залучення інвестицій — шлях до динамічного і довготривалого зростання національної економіки; інноваційно-технологічна та структурна модернізація національної промисловості; розвиток внутрішнього ринку, сприяння створенню нових підприємств і приросту робочих місць; соціальна справедливість, приватна економічна свобода, власність та добробут українців».
Доповіді з проблематики економічного націоналізму виголосили : Йосиф Ситник, д.е.н., доцент, завідувач кафедри менеджменту персоналу та адміністрування Національного університету «Львівська політехніка» Реінкарнація національної економіки України: візія, місія, цінності та стратегічні цілі;
Михайло Головко, к.е.н., народний депутат України Економічни й націоналізм: світовий досвід успіху та інструментарій побудови сильної економіки;
Володимир Панченко, к.і.н., докторант Маріупольського державного університету, директор Агентства розвитку Дніпра Від економічного націоналізму і протекціонізму до економічного патріотизму і неопротекціонізму – соціальний аспект»;
В’ячеслав Попов, к.е.н., доцент кафедри «Менеджменту зовнішньоекономічної діяльності» Національної академії статистики, обліку та аудиту Безперспективність олігархічного спротиву економічному націоналізму в Україні;
Костянтин Денисов, к.е.н., Запорізький національний університет, економічний факультет, викладач кафедри міжнародної економіки, природних ресурсів і економічної теорії Націоналізм – безальтернативний шлях подолання наслідків комуністичних і ліберальних експериментів в економіці України.
Успішним досвідом управління з громадою поділилися міські голови Тернополя, Хмельницького та Івано-Франківська – Сергій Надал, Олександр Симчишин та Руслан Марцінків. За час своєї каденції вони, маючи націоналістичний світогляд, зуміли показати ефективність в управлінні бюджетом та розвитку міста.
Окрім того, на Бандерівських читаннях нагородили переможців Всеукраїнського конкурсу есе для молодих науковців, який вже втретє організовує в рамках заходу НАЦ “УССД” спільно з Науково-дослідним інститутом українознавства. Тема цьогорічного конкурсу співзвучна з темою самих читань – “Економічний націоналізм як формула українського прориву”. Призерам Леоніду Полякову (Запоріжжя), Олександру Чупаку (Канада) та Елізі Аслановій (Київ) вручили грамоти, подарунки, а також грошові премії, які би мали стимулювати розвиток правої наукової роботи.
Leave a Reply