Ексклюзивний огляд тенденцій світової економіки для НАЦ УССД підготував Олександр Чупак, студент бізнес-адміністрування Селкірк коледжу (Канада), аудитор Grant Thornton. Найголовніші події половини місяця – продовження проблем у європейській економіці, потепління американо-китайських відносин, боротьба за ринки країн, що розвиваються.
Нещодавно ми писали про невтішні підсумки 2018 року для Європейського союзу в розрізі показників економічного зростання. В кінці лютого представники Європейського центрального банку оприлюднили прогноз щодо характеру заходів монетарної політики на 2019 рік. Зокрема йшлося про те, що заплановане підняття базової відсоткової ставки буде відкладено.
Головною причиною цього є низький рівень інфляції. За січень, у річному вимірі, ціни в ЄС виросли на 1,4%. При цьому число вважають завищеним через зростання вартості нафти. Низька інфляція гальмує економічну активність і є небажаною у поєднанні з уповільненням зростання ВВП (сприятливим темпом зростання цін вважають 2-4% на рік). Якщо чинний стан законсервується, ЄС може спіткати доля Японії, що вже не одне десятиліття бореться з у середньому нульовим рівнем інфляції та тримає відсоткові ставки від’ємними.
Британський парламент проголосував проти можливого виходу з ЄС без підписання угоди про вихід. Прийнята постанова не може юридично заблокувати BREXIT без договору, але вона демонструє політичну волю парламентарів до врегулювання відносин з ЄС. Якщо Лондон надасть Єврокомісії вагомі аргументи, дату розриву стосунків відкладуть до кінця червня.
Уряд Польщі анонсував зниження податків та збільшення державних витрат. Зокрема заплановано витратити 40 мільярдів злотих (10,5 мільярдів доларів США) для підвищення пенсій та виплат сім’ям, знизити податки для працівників віком до 26 років та інвестувати в інфраструктуру. Вартість цих заходів становитиме до 2% ВВП і потягне збільшення бюджетного дефіциту.
Щедрість урядовців пов’язують з виборами, що відбудуться восени цього року. Існує значна ймовірність, що керівна партія “Право і справедливість” не зуміє знову здобути більшість у польському сеймі. Опозиційні сили звинувачують ПіС у керованому державою підкупі виборців, а чиновники ЄС можуть звернути увагу на послаблення бюджетної дисципліни Польщі. Проте, якими б не були мотиви уряду, очевидною є короткострокова спрямованість цих заходів.
Дональд Трамп скасував чергове підняття імпортних тарифів на китайську продукцію, що було заплановано на перше березня. Як висловився Президент, країни досягли значного прогресу в переговорах щодо торговельної угоди. Він очікує, що протягом кількох тижнів Сі Цзіньпінь дасть згоду на її підписання. Деталей наразі немає, але Китай нібито погодився не знецінювати юань (як відомо, девальвація національної валюти стимулює експорт). У відповідь фондова біржа Шанхаю за день продемонструвала зростання у 5,6% – найбільше за три роки.
Чудові новини для світової економіки на китайському напрямку. Тепер інвестори в Європі та США можуть не хвилюватися через можливу кризу, спричинену падінням далекосхідного ринку. Щонайменше вона не буде раптовою. Очевидно, умови торгівлі між Китаєм та США будуть жорсткішими, ніж до початку протистояння. У цій ситуації є можливість для України, адже Китай шукатиме нові зв’язки для заміщення втраченого товарообігу.
У США Агентство з охорони кордонів повідомило про стрімке зростання кількості спроб незаконного перетину південного кордону в лютому: зафіксовано більше 76 тисяч таких спроб. Більшість нелегалів є громадянами Гватемали, Гондурасу та Сальвадору. Як відомо, нині у США діє надзвичайний стан, оголошений Президентом Дональдом Трампом 15 лютого для того, щоб спрямувати державні кошти з інших програм на будівництво “стіни” на кордоні з Мексикою. Наразі Президент потребує близько 6 мільярдів доларів, у подальшому сума має зрости.
Питання імміграції посідає чільне місце в американському політичному дискурсі на початку другої половини терміну Трампа. Хоча негативні економічні ефекти від нелегальної імміграції є очевидними (падіння середньої зарплатні, погіршення умов праці, втрата робочих місць місцевими громадянами тощо), опоненти Президента переводять дискусію у площину “прав людини” з метою отримання політичних дивідендів. Варто вкотре наголосити, що Україна в довгостроковому періоді також не убезпечена від проблем з імміграцією. Для уникнення постання імміграційного питання як центрального в економіко-політичному дискурсі, нам необхідне жорстке законодавство і його неухильне дотримання.
Триває запекла боротьба за африканський ринок. За 2006-2018 роки ряд країн значно збільшили свої торговельні обороти з країнами континенту: Туреччина й Індонезія у три рази, Росія у чотири, ЄС – приріст 41%. Найбільшими інвесторами залишаються США, Велика Британія та Франція, однак їх стрімко наздоганяють Китай та Індія. За торговельним оборотом з Африкою нині передують Китай, Індія та США (у 2006 році чільні місця посідали США, Китай і Франція).
Фахівці зазначають, що цей процес становить значну загрозу для африканських країн, слабкі економіки яких поодинці можуть бути поглинуті іноземним капіталом. Для них доцільно створити наглядовий орган, що визначатиме умови та порядок погодження торговельних та інвестиційних угод. Однак наразі такий сценарій малоймовірний через наявні політичні конфлікти на континенті.
Україна, маючи значні можливості для економічної співпраці з країнами Африки, зобов’язана прискорювати процес масштабного виходу на континент. Якщо цього не робити зараз, доступні сфери впливу будуть швидко зайняті найвпливовішими геополітичними гравцями.
Leave a Reply