У виданні представлено успішний досвід різних урядів, що добилися значних успіхів на шляху реформ у XX–XXI століттях в царині економічного розвитку та суспільного процвітання. Не всі з них прямо асоціювали себе з націоналізмом як ідеологією, наголошуючи на ролі консервативних, антикомуністичних чи просто традиціоналістських ідей, однак їхні політичні рухи, по суті, йшли саме націоналістичним шляхом розвитку. У нашій десятці п’ять моделей економічного націоналізму, реалізованих у XX столітті у різних частинах світу, і п’ять чинних очільників держав, які використовують інструментарій економічного націоналізму:
Завантажити: 2019_02_Лідери_print
- Туреччина. Мустафа Кемаль Ататюрк
- Греція. Іоанніс Метаксас
- Франція. Шарль де Голль
- Португалія. Антоніу де Олівейра Салазар
- Південна Корея. Пак Чон Хі
- Індія. Нарендра Моді
- Японія. Сіндзо (Шіндзо) Абе
- Руанда. Поль Кагаме
- Бразилія. Жаїр Болсонару
- США. Дональд Трамп
Юрій Сиротюк, директор недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень», народний депутат України VII скликання
Leave a Reply