26 травня 2019 року завершились вибори до Європарламенту – представницького органу Європейського Союзу. Характерною рисою цієї кампанії стало посилення євроскептичних сил, які прагнуть реформувати структури ЄС, відновити вагу національного суверенітету. Більшість цих партій додержуються правих, націоналістичних засад в ідеології. Це чітка ознака повернення націоналізму на Захід, що буде визначати політичні тенденції у світовому масштабі. Також у низці країн відбулися вибори до парламенту та органів місцевого самоврядування, що теж демонструють посилення національних політичних рухів, що виступають проти безупинного наступу космополітичних проектів.
Зміни в Європейському Парламенті.
Домінантні в минулому скликанні сили послабили позиції. Зокрема правоцентристська «Європейська народна партія» втратила 39 мандатів у Європарламенті, в неї залишиться 178 депутатів, а “Прогресивний Альянс соціалістів і демократів” – 25 (впало представництво з 187 до 152 депутатів).
На ліберальному фланзі набрали ваги нові рухи. Зокрема “Альянс лібералів і демократів для Європи”, створений Емануелем Макроном, отримав 108 місць у Європарламенті. “Група Зелених” збільшила свою присутність у парламенті – зелені отримали 67 мандатів (плюс 16 місць).
Натомість понад 170 мандатів отримали євроскептики, передусім праві та націоналісти (всього у Європарламенті 751 місця).
Зокрема група “Європа свободи та прямої демократії“, до якої входять італійський “Рух 5 зірок” і британська партія Brexit, отримає 53 місця (було 41).
Група “Європа націй та свободи” отримала 55 місць, збільшивши представництво (в минулому скликанні мали лише 37 місць). До цієї групи входять італійська Ліга Півночі (лідер – міністр внутрішніх справ Маттео Сальвіні), “Австрійська партія свободи” (взяли по Австрії 4 місця з 18, що відповідає 19.72% голосів австрійців), Консервативна народна партія Естонії, групи з Бельгії та Фінляндії. На жаль, вона найбільш озвучує ідеї перезапуску відносин із Росією.
Також євроскептичний “Європейський альянс консерваторів та реформістів”, до яких входить польська правляча партія “Право і справедливість”, британські Консерватори та Справжні фіни, набрав 59 місць.
Важливий фактор цих виборів полягає у неймовірному зростанні явки за останні 20 років, що досягла 50,5 %. Голосувало більше 400 млн європейців.
Загалом спостерігаємо поступове посилення право-націоналістичних сил у більшості держав ЄС, і все більше зацікавлення населення у виборах, яке відчуває, що старі політичні еліти не дослухаються до їхніх інтересів (характерний приклад – рух жовтих жилетів у Франції).
Фактор регіональних сепаратистів
Партії що виступають за автономію чи від’єднання перемогли в Шотландії, Каталонії, Бельгії (фламандські націоналісти), а також і в центральній Європі – зокрема у румунській Трансильванії (Секейський край) та півдні Словаччини (районах компактного поселення угорців). Націоналізм посилюється в Європі, варто чекати зростання напруги.
Brexit і відставка Терези Мей
Тривалі суперечки і тиск у парламенті змусили Терезу Мей нарешті подати у відставку. Однак це зовсім не значить зупинки проекту Brexit. Вибори до Європарламенту продемонстрували ріст прихильності євроскептиків – що доводить перемога партії Brexit на чолі з Найджелом Фараджем, що розкрутив її по суті за останні два місяці. Натомість домінантні Лейбористська та Консервативна партії набрали менше чверті голосів. Загалом Великобританія вступає у період політичної кризи, і замість Мей може прийти більш радикальний політик.
Франція
Блок, створений партією президента Франції Емануеля Макрона “Вперед, республіко!” за даними екзит-полів, обіймає друге місце на виборах у Європейський парламент, поступившись “Національному об’єднанню” на чолі з Марін Ле Пен.
Макрон набирає попередньо 22 %, а Ле Пен – 24 %. Після цього Ле Пен закликала Макрона розпустити французький парламент і піти на перевибори. Суттєве укріплення правих – результат падіння довіри до влади після тривалих акцій “жовтих жилетів.”
До речі, перед виборами Марін Ле Пен відвідувала Естонію, зустрічаючись із делегаціями правих партій Фінляндії, Данії та Естонії (Консервативна народна партія, що увійшла до естонської коаліції у квітні).
Німеччина
ХДС-ХСС перемагає, але з рекордно низьким результатом. На виборах у Європарламент у землях Бранденбург і Саксонія суттєво посилилась “Альтернатива для Німеччини”, набравши 20 % голосів. Саме в цих регіонах у вересні відбудуться місцеві вибори до ландтагів.
На цьому фоні розгортається криза в правлячій ХДС. Анґела Меркель по суті підтримує відхід своєї перспективної наступниці – генерального секретаря партії Аннегрет Крамп-Карренбауер. З іншого боку, лідер союзника ХДС (Соціал-демократичної партії) Андреа Налес також збирається у відставку, що може потягти за собою розпад коаліції. Такі пертурбації лише підсилюватимуть позиції правих і лівих партій у країні.
Польща
Явка на виборах до Європарламенту в Польщі склала 43%, що стало рекордним показником для виборів до ЄП. Зокрема, на минулих виборах євродепутатів обирало лише 23,8% польських виборців.
Згідно з екзит-полами, на першому місці партія влади Право та справедливість – за них віддало голоси 42,4% виборців. Трохи менше – 39,1%,проголосували за Європейську коаліцію – блок опозиційних партій, в який входять Громадянська платформа, “Сучасна”, SLD, PSL і “Зелені”. Це чіткий сигнал, що правлячий ПіС зберігає електоральне лідерство. На карті голосування чітко видно посилення ПіСУ в південно-східних воєводствах, біля українського кордону.
Бельгія
У Бельгії також пройшли парламентські та регіональні вибори. На парламентських перемогли націоналісти – “Новий фламандський альянс” та “Фламандський інтерес”, що набрали 43 із 150 місць. Так само фламандські націоналісти лідирують на фламандській півночі. Натомість у франкомовній Валлонії на півдні країни лідирують соціалісти та провладна коаліція християнських демократів та лібералів, так само і в столиці – Брюсселі. Слід очікувати посилення міжрегіональної напруги – Бельгійське королівство може знову стати перед загрозою дезінтеграції.
Іспанія
У країні відбулися регіональні та муніципальні вибори в 12 автономіях та великих містах. В автономіях перемагають соціалісти (в Наваррі та Канарських островах разом із регіональними націоналістами). Праві партії посилились у столиці Мадриді та центральних регіонах – Кастилії та Леоні, Мурсії.
Румунія
Відбувся референдум із двома питаннями – заборонити амністію за корупційні злочини та заборонити уряду використовувати укази (ордонанси) для реформи судової системи. Обидва питання підтримало 80 % виборців. Нагадаємо – кілька років у Румунії періодично проходять масові маніфестації під гаслами боротьби з корупцією.
Згаданий референдум ініціював президент Клаус Йоганніс, аби обмежити спроби соціал-демократичного уряду впливати на судову систему, та звинувачуючи уряд останніх у корупції.
Як наслідок, на виборах до Європарламенту з 27 % перемогла пропрезидентська Націонал-Ліберальна партія, що конфліктує з урядом соціал-демократів. Однак відрив невеликий – у соціал-демократів близько 24 %. Решту взяли інші опозиціонери, зокрема Блок порятунку Румунії.
Греція
На місцевих виборах програла правляча соціалістична партія “Сіріза”, у зв’язку з чим прем’єр-міністр Алексій Ципрас планує оголосити дострокові парламентські вибори. Натомість на місцевих та європейських вииборах перемогла правоцентрична “Нова демократія”, що входить до Європейської народної партії.
Литва
26 травня пройшов другий тур президентських виборів. До другого туру вийшли економіст Ґітанас Науседа з ліберальним порядком денним депутат, екс-міністр фінансів Інгріда Шимоніте. Чинний прем’єр-міністр Саулюс Сквярняліс (Партія зелених та селян) взагалі не потрапив до другого туру.
Виграє Ґітанас Науседу. Опитування фіксують його триразовий відрив – за Науседу віддало голоси 73% виборців, а за Шимоніте – 25,7%
Постійний адвокат України Даля Грибаускайте і йде з посади, а кандидат якого вона підтримувала (Шимоніте) програла. Звісно, проукраїнська політика балтійської держави не змінюватиметься, хоча Науседу дозволяв собі вислови про потребу більш прагматичних відносин з РФ. Але інтенсивність співпраці залежить у тому числі від активності українського МЗС.
ЮРІЙ СИРОТЮК, директор недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень»
ЮРІЙ ОЛІЙНИК, експерт недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень»
Leave a Reply