Пропонуємо огляд актуальних подій у світі, що підготував експерт аналітичного центру Українські студії стратегічних досліджень Юрій Олійник. Загострення на Донбасі та вибори до Європарламенту, криза у Молдові та проблеми зі Східним партнерством – у місячному огляді.
Україна
20 травня в Києві відбувається інавгурація новообраного президента Володимира Зеленського. Її відвідали президенти Грузії, Угорщини, Латвії, Литви та Естонії, а також були присутні представники інших країн, голови парламентів Азербайджану і Чехії, віцепрезидент Туреччини та заступник прем’єр-міністра Білорусі. Від США Курт Волкер, від Канади – міністр оборони. Також були представники Вселенського патріархату, Європейського Союзу, держсекретар з європейських питань Франції, держміністр у справах країн співдружності та ООН Сполученого Королівства Великої Британії та Ірландії, держсекретар з європейських і закордонних справ Хорватії. Як бачимо, в основному представники більш-менш дружніх сусідніх держав, значно нижчий ранг посланців Західної Європи і США. Але загалом набагато нижчий рівень представництва ніж зазвичай – наприклад, у 2014 році були президенти Швейцарії, Німеччини, Румунії і інші. Таким чином, європейські держави з вичікуванням сприймають несподівано обраного політика, і певним чином вичікують. Певні зміни відбуваються у червні, коли готуються зустрічі Зеленського з Емануелем Макроном та Ангелою Меркель.
У червні посилюються російські атаки – десятки загиблих військовослужбовців. Водночас представники Києва у Мінську оприлюднюють сумнівні твердження про зупинку блокади, що очевидно стимулює російські сили до подальшої демонстрації сили. Кризовість моменту посилюється паузою у координації силових структур, відбувається формування нового керівництва Ради національної безпеки.
Водночас у Раді Європи посилюється проросійська позиція, активно дискутується питання повернення Росії повноцінного членства, що буде вагомим ударом по позиціях Києва.
Користаються несформованістю політики нової команди й інші сусіди. Зокрема Угорщина виділяє 7,5 млн євро на «широкомасштабну програму підтримки угорської культури», а на майбутнє ще й обіцяє «підтримати представників усіх національностей Закарпаття».
Є і позитивні моменти – Конгрес США надає Україні статус першорядного партнера поза межами НАТО, аналогічний до статусу Ізраїлю. Між тим після скандалів із Мілою Йовановіч Вашингтон замінює посла – тимчасово повіреним у справах США в Україна стає Вільям Тейлор, що був послом США в Україні з 2006 по 2009 рік (за часів президентської каденції Джорджа Буша). Сподіваємося, що незабаром Тейлор набуде статусу офіційного посла.
Ще один позитивний момент – Міжнародний трибунал з морського права ухвалив рішення зобов’язати Росію негайно відпустити українських моряків та захоплені кораблі. Також військовослужбовці ЗСУ провели бойові навчання у Азовському морі, демонструючи нашу присутність в акваторії.
Вибори до Європарламенту
“Альянс лібералів і демократів для Європи”, створений Емануелем Макроном, отримав 108 місць у Європарламенті.
“Група Зелених” збільшила свою присутність у парламенті – зелені отримали 67 мандатів (плюс 16 місць).
Натомість більше 100 мандатів отримали євроскептики, передусім праві та націоналісти (всього у Європарламенті 751 місця).
Зокрема група “Європа свободи та прямої демократії”, до якої входять італійський “Рух 5 зірок” і британська партія Brexit, отримає 53 місця (було 41).
Група “Європа націй та свободи” отримала 55 місць, збільшивши представництво (в минулому скликанні мали лише 37 місць). Минулі вибори забезпечили їм лише 37 місць. До цієї групи входять італійська Ліга Півночі (лідер – міністр внутрішніх справ Маттео Сальвіні), “Австрійська партія свободи”, Консервативна народна партія Естонії, групи з Бельгії та Фінляндії. Загалом вона найбільш озвучує ідеї перезапуску відносин із Росією.
Також євроскептичний “Європейський альянс консерваторів та реформістів”, до яких входить польська правляча партія “Право і справедливість”, британські Консерватори та Справжні фіни, набрав 59 місць.
Важливий фактор цих виборів – неймовірне зростання явки за останні 20 років, що досягла 50,5 %. Голосувало понад 400 млн європейців.
Загалом бачимо поступове посилення правонаціоналістичних сил у більшості держав ЄС, і дедалі більше зацікавлення населення у виборах, адже люди відчувають, що старі політичні еліти їх не чують (характерний приклад – рух жовтих жилетів).
Відставка Терези Мей
Тривалі суперечки і тиск у парламенті змусили Терезу Мей нарешті подати у відставку. Однак це зовсім не значить зупинки проекту Brexit. Вибори до Європарламенту продемонстрували ріст прихильності євроскептиків – перемога партії Brexit на чолі з Найджелом Фараджем, що розкрутив її по суті за останні два місця. Натомість домінантні Лейбористська та Консервативна партії набрали менше четверті голосів. Загалом Великобританія вступає у період політичної кризи, і замість Мей може прийти більш радикальний політик.
Литва
26 травня пройшов другий тур президентських виборів. До другого туру вийшли економіст Ґітанас Науседа з ліберальним порядком денним депутат, ексміністр фінансів Інгріда Шимоніте. Чинний прем’єр-міністр Саулюс Сквярняліс (Партія зелених та селян) взагалі не потрапив до другого туру.
Виграє Ґітанас Науседу. Опитування фіксують його триразовий відрив, за Науседу віддало голоси 73% виборців, а за Шимоніте – 25,7%
Постійний адвокат України Даля Грибаускайте йде з посади, а кандидат, якого вона підтримувала (Шимоніте), програла. Звісно, проукраїнська політика балтійської держави не змінюватиметься, хоча Науседу дозволяв собі вислови про потребу більш прагматичних відносин із РФ. Але інтенсивність співпраці залежить у тому числі від активності українського МЗС.
Франція
Блок, створений партією президента Франції Емануеля Макрона “Вперед, республіко!”, за даними екзит-полів обіймає друге місце на виборах у Європейський парламент, поступившись “Національному об’єднанню” на чолі з Марін Ле Пен.
Макрон набирає попередньо 22 %, а Ле Пен – 24 %. Після цього Ле Пен закликала Макрона розпустити французький парламент і піти на перевибори. Суттєве укріплення правих – результат падіння довіри до влади після тривалих акцій “жовтих жилетів”.
До речі, перед виборами Марін Ле Пен відвідувала Естонію, зустрічаючись із делегаціями правих партій Фінляндії, Данії та Естонії (Консервативна народна партія. що увійшла до естонської коаліції у квітні).
Німеччина
ХДС-ХСС перемагає, але з рекордно низьким результатом.
На виборах в Європарламент у землях Бранденбург і Саксонія суттєво посилилась “Альтернатива для Німеччини”, набравши 20 % голосів. Саме в цих регіонах у вересні відбудуться місцеві вибори до ландтагів.
Польща
Явка на виборах до Європарламенту в Польщі склала 43%, що стало рекордним показником для виборів до ЄП. Зокрема, на минулих виборах євродепутатів обирало лише 23,8% польських виборців.
Згідно з екзит-полами, на першому місці партія влади Право та справедливість – за них віддало голоси 42,4% виборців. Трохи менше – 39,1%,проголосували за Європейську коаліцію – блок опозиційних партій, в який входять Громадянська платформа, “Сучасна”, SLD, PSL і “Зелені”. Це чіткий сигнал, що правлячий ПіС зберігає електоральне лідерство. На карті голосування чітко видно посилення ПіСУ в південно-східних воєводствах, біля українського кордону.
Бельгія
У Бельгії також пройшли парламентські та регіональні вибори. На парламентських перемогли націоналісти – “Новий фламандський альянс” та “Фламандський інтерес”, що набрали 43 зі 150 місць. Так само фламандські націоналісти лідирують на фламандській півночі. Натомість у франкомовній Валлонії на півдні країни лідирують соціалісти та провладна коаліція християнських демократів та лібералів, так само і в столиці Брюсселі. Слід очікувати посилення міжрегіональної напруги – Бельгійське королівство може знову стати перед загрозою дезінтеграції.
Іспанія
У країні пройшли регіональні та муніципальні вибори в 12 автономіях та великих містах. В автономіях перемагають соціалісти (в Наваррі та Канарських островах разом із регіональними націоналістами). Праві партії посилились у столиці Мадриді та центральних регіонах – Кастилії та Леоні, Мурсії.
Румунія
Пройшов референдум із двома питаннями – заборонити амністію за корупційні злочини та заборонити уряду використовувати укази (ордонанси) для реформи судової системи. Обидва питання підтримало 80 % виборців. Нагадаємо – кілька років у Румунії періодично проходять масові маніфестації під гаслами боротьби з корупцією.
Греція
На місцевих виборах програла правляча соціалістична партія “Сіріза”, у зв’язку з чим прем’єр-міністр Алексій Ципрас планує оголосити дострокові парламенстькі вибори. Натомість на місцевих та європейських вииборах перемогла правоцентрична “Нова демократія”, що входить до Європейської народної партії.
Молдова
8 червня з’явилося рішення Конституційного суду, що визнав парламент нелегітимним через нездатність сформувати коаліцію, хоча цей термін мав спливти 9 червня. У суботу вранці, щойно Соцпартія та ACUM домовилися про коаліцію, суд заявив, що досі всі рахували неправильно. На думку КС, слово “три місяці” у Конституції вжито фігурально, а насправді треба рахувати 90 днів – і це означає, що в п’ятницю термін сплив. У відповідь депутати з опозиції сформувати свою коаліцію та уряд, проголосувавши за визнання Молдови “захопленою державою”. Також Конституційний суд визнав недійсними всі майбутні рішення парламенту.
Встановлюється двовладдя: старий уряд із в.о. прем’єра Павлом Філiпом, який вважає себе легітимним, і є новий, який очолює представниця ACUM, реформаторка Майя Санду. До кінця тижня старий уряд іде у відставку, а Плахотнюк намагається виїхати з Молдови
У країні відбувається боротьба опозиції та народних мас проти олігархічного правління Демпартії та Плахотнюка. Водночас нову коаліцію сформували як проєвропейські сили, що підтримують інтеграцію з Румунією (ACUM), так і проросійські соціалісти (партія Додона). Суто ситуативний союз, що швидко розпадеться після перемоги. З іншого боку, зростає ймовірність російського втручання унаслідок нестабільності у країні.
Саме зараз готуються до початку навчання НАТО на території Болгарії, Румунії, Угорщини, Хорватії, Словенії та Північної Македонії, в яких бере участь Україна (навчання “Рішучий удар”). Росія збирається реагувати посиленням контролю повітряної ситуації над нейтральними водами Чорного моря
Водночас сусідня Румунія зосереджена на внутрішніх проблемах. Під час виборів до Європарламенту правлячі соціал-демократи програли. Водночас проводився референдум про заборону амністію за корупційні злочини, ініційований опозицією.
Білорусь
Тривають спроби Мінська маневрувати між російським впливом та збереженням суверенітету. Зокрема це проявилось на економічному фланзі – у травні Білорусь призупинила транзит російської нафти в сторону України та Польщі через знайдені сліди забруднення.
Казахстан
- Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв 19 березня заявив про складання повноважень глави держави 19 березня у спеціальному зверненні до нації, після майже 30 років очільництва країни. Можливою причиною трансферу влади може бути як погане здоров’я, так і бажання зіграти на випередження. У 2020 заплановані були вибори в Білорусі та Казахстані, під час яких Кремль міг би спробувати дестабілізувати ці країни з метою повного контролю.
- Повноваження виконувача обов’язків президента перейшли до голови верхньої палати парламенту – Сенату – Касима-Жомарта Токаєва, якого розглядають як Наступника, що чекав свого часу 6 років на посаді голови Сенату.
- 9 червня Касим-Жомарт Токаєв переміг на позачергових президентських виборах, набравши 70,76% голосів. Допущені кандидати забрали решту голосів. Аміржан Косанов посів друге місце, він набрав 16,2%. На третьому місці Данія Еспаєва від партії “Ак жол” з 5,2% голосів
- Паралельно в Алмати, Нур-Султані і Шимкенті відбувалися протести, учасники яких, зокрема, закликали бойкотувати вибори, було затримано 500 осіб.
Сирія
На початку червня в провінції Північна Хама активізувались бойові дії між Національною Армією Сирії, що діє за підтримкою Туреччини, та силами Асада. 10 червня військово-повітряні сили Асада та Росії завдали удару в зоні деескалації на півночі країни, провівши бомбардування району Хан-Шейхун у провінції Ідліб, та районів Латаміне і Кефер Зіта в провінції Північна Хама.
Асад намагається відновити контроль над стратегічними дорогами від Алеппо до Хами і Латакії.
Водночас ЦАХАЛ завдає авіаударів по базах Асада у відповідь на ракетні обстріли Голанських висот.
Судан
На початку червня наростає боротьба всередині перехідного військового уряду, який водночас застосовує силу проти вуличних протестувлаьників – загинуло понад 100 цивільних. Більше 40 тіл знайшли жителі столиці – Хартуму в річці Ніл. ООН висловило занепокоєння і засудження через застосування сили до протестувальників.
Сербія
У травні поліція Косово затримала 23 людей на заселеній сербами півночі краю, за обвинуваченнями в корупції. Сербія у відповідь привела війська до боєготовності, звинувативши Пріштіну в політиці залякування та вигнання сербського населення з краю.
ООН і ЄС намагаються не втручатися у конфлікт і заспокоїти інцидент
На Балканах наростає напруга, можливий перехід у гарячу фазу неврегульованих до кінця конфліктів. Особливо тривожний факт – послідовне переозброєння армії Сербії упродовж останніх кількох років.
Іран
У травні зростає напруга в ірано-американських відносинах. Вашингтон посилює військово-морську присутність у Перській затоці, відправивши сюди авіаносець «Авраам Лінкольн», а у червні посилив санкції проти компанії «Нафтохімічна промисловість Перської затоки» (PGPIC), що експортує близько половини іранських нафтопродуктів. Міноборони США розглядає прохання направити додатково близько 5 тисяч військових на Близький Схід на тлі зростання напруженості з Іраном.
У травні-червні невідомі кілька разів підривали танкери в Оманській протоці, провокуючи конфлікт у регіоні.
Адміністрація президента США Дональда Трампа закликала і Європу ввести нові жорсткі санкції проти Ірану у зв’язку з його програмою балістичних ракет. Водночас Білий дім посилено веде переговори з арабськими монархіями, насамперед Саудівською Аравією. Складна ситуація довколо Катара, що намагається зберігати нейтралітет
Міністр нафтової галузі Ірану Бижан Зангане заявив, що санкції США, які діють щодо країни, «абсолютно незаконні» і Тегеран не має наміру їх дотримуватися.
Для Вашингтона вирішення проблеми Ірану зараз – ключове завдання 2019 року, що було засвідчене виступом віцепрезидента Майка Пенса на Мюнхенській конференції. Однак європейці не готові йти на ескалацію з Тегераном задля реалізації геополітичних інтересів США.
Австрія
У результаті скандалу після оприлюднення інформації про зустріч найвищих урядовців країни, зокрема членів Австрійської партії свободи, з російськими емісарами в 2017 році на о. Ібіца, канцлер Себастьян Курц (Австрійська народна партія) йде у відставку, оголошують перевибори. Інтереси росіян передусім економічні – одержання великих будівельних контрактів в обмін на фінансову підтримку. Однак на виборах до Європарламенту “Австрійська партія свободи” набирає до 20 % виборців.
Криза Східного партнерства
13 травня Рада ЄС у закордонних справах організувала зустріч, присвячену 10-річчю Східного партнерства, яка, однак, провалилася. Навіть підсумковий документ заблокував Азербайджан. До того ж у європейських політиків, здається, немає чого запропонувати східним сусідам (насамперед Україні та Білорусі). Натомість європейські чиновники широко обговорювали проблеми співпраці з державами Африки, зокрема подолання нестабільності в Лівії та регіоні Сахелю.
Китайсько-американське торговельне протистояння
США запроваджують додаткові імпортні тарифи на 20 на 200 мільярдів китайської продукції у розмірі 25%. Китай готується до відповіді – прагне запровадити аналогічні тарифи. Однак США теж можуть постраждати, оскільки багато підприємств винесені до Китаю, від Apple до General Motors.
Юрій Олійник, експерт УССД
Leave a Reply