Огляд тенденцій економіки 26 липня – 9 серпня

Ексклюзивний огляд тенденцій світової економіки для НАЦ УССД підготував Олександр Чупак, випускник Селкірк коледжу (Канада), аудитор Grant Thornton. Розглядається хід і подальші перспективи торговельної війни США і Китаю, зниження базової відсоткової ставки центрального банку США і вплив цього рішення на світову економіку, а також динаміка економічного зростання у Єврозоні.

Exclusive review of the global economy tendencies for NGC USSD is prepared by Oleksandr Chupak, Selkirk College (Canada) graduate and Grant Thornton auditor. The review depicts the progress and further perspectives of the US-China trade war, decrease of the US Federal Reserve base interest rate, and its impact on the global economy and the pace of Eurozone economic growth.

Торговельна війна між США і Китаєм триває: минулого тижня Дональд Трамп оголосив, що на 1 вересня заплановане введення 10% імпортного тарифу на додаткові 300 мільярдів доларів китайських товарів. У відповідь Китай планує відмовитися від закупівлі низки товарів сільського господарства і запровадити нові тарифи на продукцію американських фермерів.

Економічна війна, що триває понад рік, вважалася близькою до завершення ще в травні. Тоді сторони вели інтенсивні переговори, але зрештою американцям не сподобалися вимоги Китаю, що за словами представників США не дозволяли суттєво змінити чинну несприятливу для них ситуацію. Переговорний процес значно ускладнився через підозри щодо Китаю у технологічному шпигунстві та скандал із Huawei. Останній також призвів до погіршення стосунків Китаю з Канадою в економічній та політичній сферах.

За словами президента Федерального резервного банку Сент-Луїса Джеймса Булларда, якщо згоди не буде досягнуто найближчим часом, це може спричинити нестабільність глобального торговельного середовища на роки наперед. Головною проблемою стане невизначеність щодо монетарної політики через неможливість точно спрогнозувати баланс операцій країн із закордоном. До всього, США звинуватили Китай у поверненні до маніпуляцій з обмінним курсом юаню. Минулого тижня курс юаню опустився нижче 7 юанів за долар, що спричинило незапокоєння світових фінансових ринків щодо перспектив досягнення угоди між Пекіном і Вашингтоном.

Досягнення угоди з Китаєм є необхідним для Трампа, щоб підвищити шанси на перемогу на президентських виборах 2020 року. Наразі він зазнає критики від опонентів через те, що торговельна війна шкодить певним секторам економіки (передусім сільському господарству) і змушує державу виділяти кошти на підтримку загрожених галузей. Імовірно, ближче до виборів Трамп відійде від гострої риторики щодо Китаю і докладатиме більше зусиль для досягнення згоди.

Тим часом Федеральна резервна система США вперше з 2008 року зменшила базову відсоткову ставку – на 0,25% до рівня 2-2,25%. Голова ФРС Джером Павелл назвав причинами цього рішення невизначеність щодо світової торгівлі та уповільнення економічного зростання США: у другому кварталі воно впало до 2,1% у річному вимірі, порівняно з 3,1% у першому.

Зниження базової ставки у США є гарним сигналом для ринків, що розвиваються. Раніше вони були змушені наслідувати монетарну політику ФРС, щоб не допустити відтоку інвестицій через нижчий рівень відсоткових ставок, ніж у США. Після виступу Павелла ставки вже були знижені центральними банками Бразилії, Південної Кореї та Індонезії.

Якщо у США зростання на рівні 2,1% вважають занадто низьким, то в Єврозоні все значно гірше. Зростання у другому кварталі склало 0,8%, а інфляція впала до 1,1%, тоді як Європейський центральний банк планував досягти зростання цін на рівні 2%. Інвестори очікують, що у вересні ЄЦБ знову знизить відсоткові ставки, щоб простимулювати економіку і не допустити рецесії вже цього року. Очевидно, що з такою динамікою економіка Єврозони незабаром може почати демонструвати негативні показники зростання.

Leave a Reply

Your email address will not be published.