Місячний аналіз міжнародних тенденцій та безпекової ситуації (вересень 2019)

 

Пропонуємо огляд актуальних подій у світі, що його підготував експерт аналітичного центру Українські студії стратегічних досліджень Юрій Олійник.

Мінські угоди та формула Штайнмайєра

 

Після обміну полоненими активізувались переговори в Мінську, що мають на меті підготовку до жовтневого саміту учасників Нормандського формату (Росії, України, Франції та Німеччини). Кремль та європейські партнери тиснуть на Україну у справі схвалення так званої “формули Штайнмайєра”, підписання якої українським представником Леонідом Кучмою стало тригером незадоволення в українському суспільстві. Бачачи, що Київ готовий поступатися, відроджуються проросійські акценти в європейській політиці – від сприйняття делегації Кремля в ПАРЄ, і до артикуляції питання можливої ролі України в катастрофі Малайзійського “Боїнга”, що озвучуються в нідерландському політикумі.

 

Тоді як Мінські угоди – невідомо ким підписаний папірець (що, однак, на жаль, згадується у одній із резолюцій Ради безпеки ООН у Додатку 2 до Рішення (Резолюції) Ради Безпеки ООН 2202 (2015) від 17 лютого 2015 року «Декларація Президента Російської Федерації, Президента України, Президента Французької Республіки та Канцлера Федеративної Республіки Німеччина на підтримку Комплексу заходів щодо виконання Мінських угод, прийнятого 12 лютого 2015 року»), то формула Штайнмаєра – незрозуміле трактування порядку виконання цих угод. Зеленський повинен був чітко сформулювати власний політичний курс щодо війни з Росією і переговорів, відкинувши Мінсько-нормандський формат як неефективний.

Найгірше – що під гаслами мирного врегулювання та розведення військ, заради демонстрації для ЗМІ можуть здаватися завойовані у 2016-17 українські позиції, навіть цілі села потраплять знову у “сіру зону”. Приклад – вже зараз бойовики так званої «ЛНР» зривають домовленості з розведення сил і демонтажу мосту в Станиці Луганській.

Тим часом сторони демонструють потужність військ (власних та потенційних союзників) під час навчань. У вересні понад 3600 українських військовослужбовців з України, США та інших держав НАТО взяли участь у навчаннях «Rapid Trident-2019». Тим часом на порядок більше людей, близько 12 000, було залучено до російсько-білоруських навчань «Щит Союзу-2019». Через кілька днів Росія провела (тепер уже на східних територіях і в акваторії Каспійського моря) навчання «Центр-2019», в яких взяли участь 128000 російських військовослужбовців та представників держав ОДКБ, Індії, Пакистану та Китаю (фактично Шанхайської організації співробітництва). Загалом навчання. попри назву “антитерористичних”, переслідували більш масштабні завдання, в тому числі з десантуванням 1,5 тисяч солдатів. Можна говорити як про невербальні погрози, так і підготовку до масштабних конфліктів

Водночас зусилля Москви обмежуються складними відносинами між потенційними союзниками. І не лише Індією та Китаєм, а й сателітами в рамках ОДКБ. 16 вересня через перестрілку на спірній ділянці кордону між Киргизстаном і Таджикистаном у Ферганській долині щонайменше один киргизький прикордонник загинув, близько 19 людей можуть бути поранені з обох сторін. Долина Фергани – густонаселений міжкордонний регіон на стику трьох держав (Таджикистан, Киргизстан і Узбекистан) зі мішаним населенням. А відсутність належної демаркації кордонів може стати тригером до ескалації гарячого конфлікту, на який змушений буде відволікатись Кремль.

 

США і Україна – ймовірність імпічменту Трампа.

Зеленський у США провів неформальну зустріч із Трампом. Паралельно в кулуарах Генасамблеї ООН відбулись переговори з представником Кремля Лавровим, що підтвердив Офіс Президента. Обговорювали Нормандський формат, який нібито не можна змінювати, продовжуючи сумнівну лінію попереднього президента, з обмеженням війни темою окремо взятого Донбасу.

Тим часом Білий Дім таки опублікував стенограму телефонної розмови Зеленського та Трампа, що пройшла ще у липні. Що цікаво, окрім згадки про ганебність можливої корупційної діяльності сина Байдена, Трамп просить про підтримку розслідування діяльності IT-компанії Crowdstrike, що можливо фінансувалася одним з українських мільярдерів і проводила кампанію очорнення Трампа в 2016 році.

Україна не може втручатися у внутрішні справи США, підтримуючи ту чи іншу силу. Але завдяки тривалій незваженій політиці внутрішньоамериканські сили теж впливають на українську владу через своїх агентів впливу – в тому числі у силових органах. З іншого боку, можлива корупційна діяльність Хантера Байдена повинна розслідуватись, але не в контексті ставки на ту чи іншу силу. Тим більше, що вже й Рудольф Джуліані оголосив про викриття нових схем незаконного виводу капіталів з України через латвійські та кіпрські банки.

Як бачимо, українська “еліта” вже майже стала частиною Заходу, активно впливає на внутрішню політику США. Можливо, нашим лідерам вартувало би більше уваги приділяти розвитку української економіки та армії, а не виборчим ігрищам у країні-гегемоні, ризикуючи роздтратувати наймогутнішого союзника у боротьбі з Москвою? І тоді навіть перспектива позбутись Мінських угод виявиться утопією. Не згадуючи вже про сумнівні проєкти гарантій світових лідерів для України на сторіччя.

 

Щодо імпічменту Трампу – це чергова спроба його дискредитувати, яка залишиться швидше за все піаром, бо в демократів немає достатньо голосів у сенаті. Тим більше в історії США лише три президенти підпадали під процедуру імпічменту (Ендрю Джонсон у 19 ст., Ніксон, Клінтон).

 

Буремні поді мали наслідком кілька вагомих кадрових ротацій. По-перше, з посади спецпредставника Білого дому в Україні пішов Курт Волкер, і не існує гарантій, що новопризначений представник буде на достатньому рівні лобіювати українські інтереси. Звільнена з посади посла в Україні Міла Йованович, що була креатурою попередньої демократичної адміністрації, що варто розцінювати як позитивний крок. З іншого боку, незрозумілі пертурбації навколо посади секретаря РНБО, які можливо пов’язані з позицією щодо США.

Близький Схід

Росія працює з ключовими державами в регіоні, аби диверсифікувати поставки власного газу в обхід України. Зокрема Саудівська Аравія погодилась частково фінансувати газопровід із Туреччини до Болгарії Turkstream, що може стати продовженням “Турецького потоку”.

Тим часом союзники Ірану та Росії – єменські хусити – підірвали нафтові вишки компанії Aramko у Саудівській Аравії, що спричинило як епізодичне зростання цін на нафту, так і чергову дипломатичну напругу у відносинах Вашингтона та Тегерана. Однак Трамп не може поки що перейти до силового втручання, оскільки США втрачає позиції з двох боків Ірану – як у Сирії (що контролюється російсько-іранським кондомініумом від імені Башара Асада), так і в Афганістані (де після чергових переговорів відновлюється наступ сил НАТО на Талібан, що потребує концентрації воєнних сил).

Внутрішню політичну кризу переживає Ізраїль, де Беньмямін Нетаньягу зміг ще раз сформувати коаліційний уряд, попри втрату електоральних позицій своєї партії “Лікуд”. Однак ліволіберальна опозиція посилюється, і позиції нового уряду не надто сильні. Тому найближчими місяцями не слід очікувати посиленого втручання у справи регіону, зокрема в Сирії.

Білорусь на перехресті

Після посиленого тиску РФ (що з грудня наполягає на поглибленні інтеграції, маючи на увазі повну анексію Білорусі), офіційний Мінськ намагається вийти на європейців і США. Попри спільні воєнні навчання з Росією, у вересні проходить низка зустрічей як з американськими дипломатами, так і європейцями (на тему зокрема спрощення візового режиму). Особливо увагу Лукашенко звертає на Україну як сусіда та посередника (незвичайне тригодинне інтерв’ю для українських ЗМІ 26 вересня). Мінськ знову говорить і про Східне партнерство, і збереження суверенітету – однак вагомість цих заяв залишається сумнівною на фоні впливу російських спецслужб у силових структурах країни.

Європейські вибори – правий поворот

1 вересня пройшли вибори до ландтагів (місцевих парламентів) у східнонімецьких землях Саксонії та Бранденбургу. “Альтернатива для Німеччини” продовжує нарощувати вплив. У Саксонії в порівнянні з голосуванням п’ять років тому вона потроїла свій результат, отримавши 27,5 відсотків, у Бранденбурзі – подвоїла, набравши 23,5 відсотки. І попри намагання ХДС і соціал-демократів (останні особливо різко втрачають свою електоральну базу), сформувати уряди земель без АдН буде проблематично, що позначає переворот політичного ландшафту.

Тим часом в Австрії на позачергових виборах 29 вересня перемогла правоконсерватинва Австрійська народна партія Себастьяна Курца – 38,4% виборців, що на 6,8% вище, ніж на минулих виборах у 2017 році. Права Австрійська партія Свободи зменшила підтримку з 27 до 17 %, тоді як Зелені збільшили – від 3 до 12 %. Однак загалом спектр підтримки більшості залишається правоорієнтованим, попри політичні скандали навколо бізнес-контактів із росіянами, що спричинили політичну кризу та дострокові вибори.

 

 

 

Наростання нестабільності в Росії

У Росії продовжуються масові мітинги, викликані економічним падінням та незадоволенням курсом влади, що зараз концентруються на несприйнятті нечесних виборів на місцевому рівні. Посилюється регіональний фактор – до прикладу небачені за останні десятиріччя заворушенні в Бурятії, з пасивною підтримкою частини місцевої еліти та медійною історією довкола шамана Габишева. Слід згадати самоспалення удмуртського науковця Альберта Разіна на захист власної мови, напругу в Якутії та Татарстані. Загалом в російські регіони починає повертатись активна політика. На жаль, українська влада не продемонструвала офіційної позиції, насамперед щодо засудження мовної політики Кремля, що дало б позитивний сигнал про підтримку іншим національним групам.

 

Напруга на Шпіцбергені

Загострюються відносини між Росією та Норвегією. В Осло оприлюднили інформацію про неодноразове порушення кордону російськими воєнізованими групами, що діяли в акваторії норвезького приполярного архіпелагу Шпіцберген та навіть здійснювали висадку на острови. Хоча Москва все заперечує, пряме порушення територіальних кордонів члена НАТО в перспективі може вилитись у швидку ескалацію, і не лише в арктичному басейні.

 

Юрій Олійник, експерт УССД

Leave a Reply

Your email address will not be published.