Ексклюзивний огляд тенденцій світової економіки для НАЦ УССД підготував Олександр Чупак, випускник Селкірк коледжу (Канада), аудитор Grant Thornton. В огляді представлений прогноз зростання світової економіки, вплив можливої глобальної кризи на українську економіку, повернення кількісного пом’якшення до порядку денного ЄЦБ і плани Росії щодо транзиту газу через Україну.
Exclusive review of the global economy tendencies for NGC USSD is prepared by Oleksandr Chupak, Selkirk College (Canada) graduate and Grant Thornton auditor. The review depicts world economy growth forecast, the impact of the possible global crisis on the economy of Ukraine, return of quantitative easing to ECB agenda, and Russia’s plans regarding gas transit through Ukraine.
Щомісяця світова економіка дедалі більше сигналізує про погіршення свого глобального стану. Станом на зараз, економічні оглядачі прогнозують, що глобальна криза розпочнеться у 2020 році (говорять переважно про осінь). Уже сьогодні на межі рецесії перебувають кілька країн Європи. Зокрема, за підсумками попереднього кварталу лише кілька десятих відсотка відмежували Німеччину від офіційного початку економічної кризи.
Так, рейтингове агентство Fitch опублікувало прогноз на 2020 рік, згідно з яким передбачене падіння темпів зростання світової економіки до рівня 2012 року – 2,5% ВВП. Китай має зрости на 5,7%, єврозона – 1,1%, США – 1,7%. Разом із тим, ці показники були знижені порівняно з попередніми прогнозами.
Україна, що класифікується як мала відкрита економіка, зазнає відчутної шкоди від глобальної кризи, передусім через падіння світових цін на продукцію сільського господарства і металургії. Відповідно, вже зараз уряд повинен вживати заходів щодо підготовки нашої економіки до майбутніх негараздів. Першочергово потрібно створити умови для національних виробників, за яких вони зможуть пережити кризу з мінімальною шкодою для себе. У цьому контексті експерти негативно оцінили дії НБУ, спрямовані на ревальвацію гривні: це завдало шкоди експортерам і дестабілізувало валютний курс, який тепер повертатиметься до закладених у бюджеті на наступний рік 28-29 гривень за долар США.
Зважаючи на ймовірність світової кризи, цікаво буде спостерігати за тим, як прем’єр-міністр Олексій Гончарук і уряд забезпечуватимуть 40% зростання ВВП України за наступні 5 років. Саме таку цифру Гончарук назвав під час виступу у Верховній Раді 4 жовтня, представляючи програму діяльності Кабінету Міністрів.
У відповідь на тривожну динаміку зростання ВВП єврозони, Європейський центральний банк (ЄЦБ) оголосив про повернення до політики кількісного пом’якшення (quantitative easing). Її метою є стимулювання ділової активності через так званий підхід «дешевих грошей» для збільшення грошової маси і зниження вартості кредитів. Інструментами політики є зниження відсоткових ставок і купівля облігацій ЄЦБ. Ця політика застосовувалася як засіб боротьби з наслідками Світової фінансової кризи (2008-2010) у різних країнах і формах у 2009-2016 роках. Хоча заява про повернення до політики була зроблена ще попереднім головою ЄЦБ Маріо Драґі, реалізовуватиме її нова голова, Крістін Лаґард – колишня очільниця МВФ.
Проблеми з «Північним потоком – 2» змушують Росію звертати увагу на транзит газу через Україну. Так, Владімір Путін заявив, що готовий на рік продовжити транзитну угоду між Газпромом і Нафтогазом (чинний договір закінчується на початку 2020). Також він хоче, щоб Україна імплементувала європейське транзитне законодавство, після чого можна буде говорити про нову довгострокову угоду. Проте очевидно, що Росія хоче якнайшвидше позбутися України як транзитного партнера, прокладаючи обхідні шляхи. Україні варто бути готовою до того, що через кілька років державний бюджет втратить надходження від транзиту, і вже зараз потрібно шукати способи компенсації цих втрат.
Leave a Reply