Вільний доступ до водойм: механізм забезпечення права

 

 

29 жовтня Верховна Рада України прийняла в цілому проєкт Закону №0869 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення безперешкодного доступу громадян до узбережжя водних об’єктів для загального водокористування, ініціатором якого виступив народний депутат України VII скликання від фракції ВО «Свобода» Руслан Марцінків ще у серпні 2013 року.

Право безперешкодного доступу «декларувалось» і раніше, для прикладу у Водному кодексі передбачено, що користувачі пляжної зони зобов’язані забезпечити безперешкодний та безоплатний прохід вздовж берега моря, морської затоки чи лиману. При цьому згадана норма про загальне водокористування в частині безперешкодного доступу до водойм може бути дієвою лише при умові існування високого рівня правової культури в суспільстві, інакше вона просто «мертва».

Шляхом забезпечення дотримання норми є створення механізму її реалізації та передбачення відповідальності за порушення останньої.

Зокрема, поряд з правом безперешкодного доступу до водойм існує право користування територією прибережних захисних смуг і далеко не всі користувачі воліють дотримуватись норми про безперешкодний доступ. Таким чином, передбачення юридичної відповідальності за недотримання норми – перший крок до її виконання. Ряд осіб почнуть дотримуватись вимоги через острах відповідальності, так звана маргінальна поведінка буде мінімізована.

При цьому це можливо лише за умови, що відповідальність буде реальною, для цього повинен існувати певний механізм забезпечення.

Що ж було запропоновано проєктом №0869? По-перше, за порушення безперешкодного доступу громадян до узбережжя передбачаються штрафи, розміри штрафів зростають при повторному вчиненні правопорушення протягом 1 року. Норма про порушення правил водокористування у Кодексі України про адміністративні правопорушення не передбачала відповідальності за обмеження безперешкодного доступу громадян до узбережжя, проєктом запропоновано це змінити. По-друге, обмеження доступу громадян до узбережжя водних об’єктів на земельних ділянках прибережних захисних смуг, що перебувають у користуванні, а також справляння за нього плати є підставою для припинення права користування земельними ділянками прибережних захисних смуг за рішенням суду.

Звісно, все залежить від добросовісного виконання покладених на екологічні інспекції повноважень, при цьому свою роль відіграватиме активність кожного при захисті свого права на безперешкодний доступ до узбережжя.

Інший цікавий момент: право «пройти берегом» в більшості випадків не можливо реалізувати через встановлені огорожі. Так-от: уже встановлені огорожі підлягають демонтажу протягом трьох місяців з дня набрання чинності Законом, в подальшому – такі огорожі або інші конструкції демонтуються їхніми власниками протягом десяти днів після одержання письмової вимоги місцевої державної адміністрації чи виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради; якщо власники не виконають вимоги, огорожі демонтуватимуться за рішеннями місцевої державної адміністрації чи виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради, а видатки відповідного місцевого бюджету, пов’язані з демонтажем, відшкодовуватимуться їхніми власниками чи користувачами земельної ділянки, коли власника огорож встановити не вдасться. Для цього вносяться відповідні зміни до Земельного та Водного кодексів, законів України «Про місцеві державні адміністрації» та «Про місцеве самоврядування в Україні».

Закон також передбачив і часткове обмеження права на вільний доступ до водойм, при цьому таке обмеження видається домірним та в ряді випадків суспільно необхідним, зокрема вільний доступ не забезпечується на землях охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон та зон особливого режиму використання земель, а також на земельних ділянках, на яких розташовані гідротехнічні, гідрометричні та лінійні споруди, об’єкти підвищеної небезпеки, пансіонати, об’єкти реабілітації, спорту, санаторії та інші лікувально-оздоровчі заклади, дитячі оздоровчі табори, об’єкти природно-заповідного фонду, об’єкти культурної спадщини.

Ефективність закладених у Законі механізмів покаже практика, та беззаперечним є факт того, що законодавець надавав вагомий важіль у руки громади для захисту свого гарантованого права.

експерт з питань місцевого самоврядування Українські студії стратегічних досліджень» Соломія Скробач 

Leave a Reply

Your email address will not be published.