Проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про національну безпеку України” щодо заборони участі України у розподілі мігрантів, який відбувається в країнах-членах Європейського Союзу (Рабінович) 2397
Проєкт передбачає встановлення заборони будь-якої участі України у розподілі мігрантів, який відбувається в країнах-членах Європейського Союзу і спричинений масовим напливом мігрантів у Європу з охоплених війнами країн Африки і Близького Сходу, до прийняття окремого рішення Верховною Радою України.
Проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про Службу зовнішньої розвідки” щодо діяльності Служби зовнішньої розвідки України (Президент України) 2414
Пропонується викласти у новій редакції Закон України “Про Службу зовнішньої розвідки України”, яким, зокрема, визначаються питання правового статусу Служби зовнішньої розвідки України, керівництва її діяльністю та загальної структури. Закон має вступити в дію одночасно з новим Законом про розвідку, з нормами якого і корелюватиме.
Автори посилаються на вимоги Національної розвідувальної програми на 2016 – 2020 роки в частині реформування розвідувальних органів України з метою розвитку розвідувальних спроможностей держави. Загалом погоджуючись, слід наголосити на непроробленості проєкту, зокрема спрощенні Закону, з якого викидаються як посилання на правові основи діяльності розвідувального органу, так і його головні функції. Натомість посилено прописується контроль із боку Президента, включно з призначенням заступників голови, що є перевищенням компетенції президентської влади (такі функції не передбачені в Основному Законі). До того ж порушуються конституційні принципи, де не вказано окремого існування розвідувальних органів (є лише військові та правоохоронні). Тому краще доопрацювати цей проєкт Закону.
Проєкт Закону про визнання таким, що втратив чинність, Закону України “Про Стройовий статут Збройних Сил України” (Забродський, Завітневич, Безугла) 2466
Пропонується визнати з 1 березня 2020 року таким, що втратив чинність, Закон України “Про Стройовий статут Збройних Сил України”, для спрощення впровадження стандартів НАТО та можливості регулювання відповідних питань підзаконними актами Міністерства оборони.
Загалом конструктивний законопроєкт, однак потребує доопрацювання. Насамперед відповідні статути поширюються не лише на Збройні сили України, а й інші військові формування (Національна гвардія, Державна прикордонна служба), тому їх затвердження може робити найвищий орган виконавчої влади – Кабінет міністрів України.
Проєкт Закону про оборонні закупівлі (Копитін, Завітневич, Арахамія, Безугла, Здебський, Касай, Дирдін, Мезенцева, Підпаса, Красов) 2398
Проєкт Закону про оборонні закупівлі (Безугла, Завітневич, Арахамія) 2398-1
Проєкт Закону про оборонні закупівлі (Завітневич, Копитін, Безугла, Здебський, Верещук, Веніславський, Арахамія, Мисягін, Забродський) 2398-д
Законопроєкт, що прагне змінити алгоритми оборонних закупівель за прикладом апробованих у цивільній сфері конкурсних методів відбору замовника (Закон “Про публічні закупівлі”). Двічі повертався на доопрацювання у зв’язку з зауваженнями ГНЕУ, насамперед через слабко виражену підтримку місцевого виробника, що є пріоритетом національної безпеки. Врешті 5 грудня прийнятий у першому читанні.
Вважаємо, потребує широкого експертного обговорення, аналізу на можливі схеми зловживань, оскільки державні закупівлі для потреб оборони страждають як від закритості, так і великих корупційних скандалів.
Проєкт Закону про розвідку (Президент України) 2412
Комплексний законопроєкт, що прагне замінити чинний наразі Закон України «Про розвідувальні органи України». Загалом основа проєкту розроблялась більше року, на основі порад наших союзників із держав НАТО та в рамках реформи СБУ і системи розвідувальних органів.
Загалом законопроєкт конструктивнй, хоча і потребує юридичного доопрацювання. Але кілька моментів викликають сумнів у доцільності та ангажованості. Зокрема пропонується ввести практику, коли судові органи зможуть взагалі не оприлюднювати деякі рішення (зміни до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» положенням про те, що у визначених законом випадках судове рішення, винесене у закритому судовому засіданні, не оприлюднюється і не публікується). Це може стати приводом до зловживань, насамперед в аспекті порушення приватності особистого життя громадян.
Окрім того, слід чіткіше окреслити роль Служби безпеки України (яка виконує контррозвідувальну, а не розвідувальну функцію ще з 2005 року), і розмежування повноважень органів.
Юрій Олійник, експерт Українських студій стратегічних досліджень
Leave a Reply