Як коронавірус похитнув світову економіку

Як коронавірус похитнув світову економіку

Олександр Чупак, випускник Селкірк коледжу (Канада), аудитор Grant

 

Протягом 2019 року економісти всього світу прогнозували, що у 2020 може розпочатися світова криза. Її передумовами називали торговельну війну між США і Китаєм, падіння темпів зростання в Єврозоні, Brexit, бульбашки на ринках активів тощо. Криза справді почалася у 2020-му, але через іншу, непередбачувану причину.

Фондові ринки почали нервово реагувати ще в січні, коли випадки зараження коронавірусом за межами Китаю були рідкісними. Поштовхом до грандіозного обвалу стала ситуація в Італії, коли стало зрозуміло, що вірус є справжньою загрозою для Західного світу. Починаючи з кінця лютого, найбільші фондові індекси втратили більше чверті своєї вартості: індекс Доу Джонс обвалився на 26%, Лондонська біржа – на 28%, Японська – на 25%. За другий тиждень березня падіння Доу Джонса досягло рекордних значень із 1987 року. Центральні банки країн світу, в тому числі й Національний банк України, відреагували зниженням базових відсоткових ставок, щоб пригальмувати обвал фінансового сектору.

У стані хаосу перебуває світовий ринок нафти. Ціна суміші Brent за два тижні впала з 53 до 32 доларів за барель, а Росія не змогла домовитися з країнами ОПЕК про скорочення обсягів виробництва. Москва не захотіла значного зниження ціни, а Саудівська Аравія у відповідь погрожує поставити на ринок рекордні обсяги нафти за ціною близько 25 доларів. Підіграючи арабам, Дональд Трамп заявив про намір закупити багато тисяч барелів для наповнення резервів.

Згідно з прогнозом Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), цьогоріч світовий ВВП може показати найнижчі темпи зростання з 2009. Якщо в 2019 воно становило 2,9%, то в 2020 може сповільнитися до 2,4%. Якщо ж поширення вірусу не припинятиметься впродовж тривалого часу, зростання може впасти до 1,5%, передусім через зупинку роботи заводів і фабрик.

Чи не найбільшого удару зазнав туристичний сектор: авіаперевізники скасовують багато рейсів, а подорожувальники відмовляються від бізнес і туристичних мандрівок. Наприклад, порівняно з початком січня, продаж авіаквитків із країн Азії до США впав на 98%, з Європи – на 32%, Африки – 22,6%. Падіння поглибиться з початком дії місячної заборони на перельоти з Європи до США, що починається 13-го березня. Подібних заходів вжили Україна, Польща та інші європейські країни, тимчасово закривши свої кордони для іноземців. Великого удару туристичній галузі завдають скасування спортивних змагань, зокрема, футбольної Ліги чемпіонів, НБА, етапів Формули-1. Нині невідомо, що чекає на заплановану на літо Олімпіаду в Японії.

Китай, де ситуація з вірусом найважча, переживає жорстке економічне потрясіння. Зокрема, страждає основа економіки країни – промислове виробництво. Через загрозу поширення вірусу багато фабрик припинили діяльність і розпустили працівників. Супутники НАСА зафіксували значне зниження концентрації оксиду азоту в повітрі над Китаєм, що свідчить про тривалу зупинку виробничого процесу. Наразі багато великих корпорацій страждають через перебої з поставками китайських запчастин і обладнання.

Інформація про поширення вірусу спонукає уникати людних місць. Торговельні центри, ресторани, продавці автомобілів повідомляють про зниження споживчого попиту. Наприклад, протягом лютого продажі автомобілів у Китаї впали на 92%. Про зниження попиту на свою продукцію повідомили компанії Tesla, Geely, Apple та інші.

Очевидно, світова криза завдасть важкого удару по українській економіці. На жаль, негаразди почалися в надзвичайно скрутний час, коли кілька місяців поспіль відбувалося падіння промислового виробництва, державний бюджет недоотримував кошти, а в уряді щойно сталася зміна міністрів і реорганізація економічного блоку. Якщо додати падіння світових цін на продовольство й обмеження на подорожі, маємо зробити невтішний прогноз на 2019 рік: зростання ВВП не лише не досягне запланованих колишнім Прем’єр-міністром Гончаруком 4-5%, а навпаки скоротиться.

Кілька днів тому НБУ знизив облікову ставку з 11% до 10%, але навряд чи це значно позначиться на діловій активності в економіці, де панують готівкові розрахунки. Уряд мав би збільшити підтримку національних виробників і стимулювати економіку через державне замовлення, але це майже неможливо зробити за умов наявної нестачі коштів; очевидно, якщо ситуація стане зовсім критичною, ми знову будемо багато позичати. 

Українська економіка структурно непристосована до того, щоб стійко витримувати зовнішні потрясіння. Плюс “нові обличчя” в Кабінеті міністрів налаштовують на вкрай песимістичні очікування щодо її найближчого майбутнього.

Leave a Reply

Your email address will not be published.