Аналітична розвідка від Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень»
- Що буде у світі
У глобальному прогнозі на 2020 рік, який робив НАЦ УССД, ми вказували на тенденції наростання глобальної нестабільності у світі, ослаблення позицій США як світового арбітра, наростання кризи колективних міжнародних безпекових інститутів, поглиблення суперечностей усередині ЄС. «Чорний лебідь» (неочікуваний фактор що тотально змінює систему за термінологією Нассіма Талеба) — Covid-19 природно вплинув на наш прогноз. Очікуванні у 2020 році тенденції проявилися стрімкіше і більш гостро.
Виклик коронавірусу не просто поглибив суперечності в європейських структурах та засвідчив недієздатність брюссельської бюрократії, попри звинувачення національних урядів у порушенні принципів ЄС. Він намалював нові, а радше відновив старі кордони національних держав. Перекреслена свобода руху людей в рамках Шенгенської зони. Не спрацювали системи колективної взаємодопомоги у рамках ЄС. Кожна країна ЄС опинилася наодинці з пандемією і може розраховувати практично виключно на власні сили. Допомога з боку ЄС найбільш постраждалій Італії виявилася мінімальною. Сліпим і глухим виявився ЄС до міграційної кризи на греко-турецькому прикордонні, де продовжуються зіткнення з біженцями. Національний егоїзм та національні інтереси та потреби виявилися сильнішими громіздкої та неефективної брюсельської бюрократії.
Водночас Китай та Росія користуються можливостями посилення свого впливу. Попри катастрофічну ситуацію в самій РФ (яка штучно замовчується), Кремль посилає лікарів до Італії та закликає до зняття санкцій. Китай, звісно, діє набагато масштабніше – лікарі з Уханю, де вдалось подолати епідемію, консультують більшість урядів у світі, Пекін постачає гуманітарну допомогу до Африки та Європи. Відповідно затихли звинувачення у етноциді уйгурів та диктатурі. Досягнення м’якої сили Пекіну і посилення морального авторитету корелюють із реанімацією економіки.
Епідемія запустила світову економічну кризу і економічний спад рівня 1929 року. Відповідно найближчими роками не варто очікувати стабілізації. Натомість продовжиться розхитування глобалізму, наростання ізоляціоністських практик та автаркічних підходів до економіки, що неминуче корелюватиме з хвилею зникнення з порядку денного ліволіберальних ідеологій та посилення націоналістичних політичних рухів, що вже переживають ренесанс у багатьох країнах.
Локальні війни, які притихли під час епідемії, знову відновлюватимуться. Зокрема невирішені суперечності у Сирії та Іраку між Туреччиною, Росією та Іраном підвищують можливість чергового загострення ближче до осені (тим більше, що іранський режим, який особливо постраждав від епідемії, потребуватиме зовнішніх успіхів). Однак зростає ризик ще більшого розхитування країни і навіть колапсу режиму аятол, що призведе до загального послаблення позицій Росії та її союзників у Сирії.
Водночас продовжується нафтова війна між країнами ОПЕК та Росією, які намагаються втримати свій сегмент ринку (навіть Іран по суті скооперувався з Саудівською Аравією, рятуючи свою економіку). Ймовірно, це допоможе стримати Росію на деякий час, але Україна теж зазнає втрат – падіння цін на нафту на фоні світової кризи формуватиме низькі ціни на сировину, яка є головним сегментом українського експорту (тоді як продукція сільського господарства в умовах виходу з карантину і загального збідніння населення буде затребувана насамперед для внутрішніх резервів).
- Ризики і можливості
Попри реальний фактор загрози, пандемія продемонструвала ефект глобальної інформаційної війни, низький рівень резистентності масової свідомості до паніки, яка стимулюється швидким доступом до інформації. Готовність населення на суттєве збільшення обмежень посилює ризики впровадження диктатури, запозичення китайських практик тотального контролю (аж до системи соціального кредиту за поведінку, яка буде відстежувана засобами загального нагляду).
З іншого боку, економічна і політична криза це не лише проблема, а й шанс змінити уклад господарства. Україні зокрема необхідно зробити ставку на відновлення реального сектору виробництва з метою забезпечення відповідних матеріальних резервів на випадок криз різного типу (від воєнних до екологічних і епідемічних). Відновлення промисловості, підтримка високих технологій (як у цифровій галузі, так і науці загалом – від медицини до хімії) разом з обмеженням олігархічного впливу і офшорів мають сприяти збереженню економіки і (в оптимістичному сценарії) зростанню. Водночас продовольча і медична безпека стають найважливішими для виживання тилу.
- Фактор Росії
Через карантин страждає обороноздатність (зокрема президент Зеленський на місяць відклав воєнний призов через епідемію). Однак Росія (попри перекриття кордонів та лінії розмежування з Кримом та ОРДІЛО, і наростання внутрішньої кризи режиму на фоні епідемії) потребує вирішення воєнного конфлікту в своїх інтересах. Цьому сприяє і зайнятість Європи своїми справами (навіть навчання НАТО у Польщі та країнах Балтії фактично були перенесені через коронавірус, і під питанням, чи буде швидка реакція у випадку ескалації дій Росії).
З іншого боку, Росія може сприяти ескалації напруженості на різних флангах Європи. Зокрема в Північній Македонії (що завершує вступ до НАТО) та Чорногорії, де РФ підтримує церковно-політичну кризу для розхитування суспільної ситуації. З іншого боку, амбівалентна ситуація складається в Білорусі. Остання не перекриває кордони та демонстративно ігнорує карантин (попри високу ймовірність зараження через присутність багатьох китайських громадян). Водночас мляво продовжується нафтова війна з Росією, Лукашенко передислоковує війська до російського кордону – але чи реально це прояв опору Путіну, чи останній суверенний жест перед початком координації спільних зусиль для протидії третім сторонам?
У цих умовах непродумані рішення в Мінському процесі (якими зараз займається голова Офісу Президента Єрмак) не призведуть до виграшу України. З іншого боку, складаються позитивні умови для перегляду формату і навіть виходу з нього (Макрон і Меркель, зосереджені на проблемах власних країн, просуватимуть Нормандський формат в останню чергу).
Поряд з тим, Україна ще більш ослаблюється. Можливе наростання конфлікту і несприйняття, делегітимація влади всередині суспільства (яке бачить непродуманість дій влади, сумнівається в ефективності карантинних заходів). Ще зручна можливість для зовнішніх інформаційних спецоперацій (які, ймовірно, викликали події у Нових Санжарах). Можливими больовими точками може, зокрема, стати обмеження релігійних прав, свободи пересування. Небезпека актуальна для багатьох держав, але для України зокрема.
Не можна забувати про позитивні наслідки, зокрема можливість використання карантину для тестування можливостей контролю руху людських мас у великих містах, перевірки бомбосховищ, підготовки до можливої блокади в умовах повномасштабної війни.
- Прогноз
Пандемія пришвидшить і загострить означені раніше тренди.
- Зменшення впливу наднаціональних структур і повернення національної держави та національного суверенітету. Наднаціональні струкутури або виявились неспроможними адекватно реагувати на виклик пандемії (ЕЄ) або зіграли неприглядну роль (ВООЗ).
- Національні уряди розвинутих країн вдаються до директивних втручань в економіку і виробництво (президент Трамп, посилаючись на «акт про військове виробництво» зобов’язав автомобільні гіганти США почати випуск пристроїв для штучної вентиляції легенів).
- Слід очікувати глобального перерозподілу ринку праці. Зростання безробіття у розвинутих країнах США і Західної Європи вірогідно приведе до вимушеного повернення додому мільйонів заробітчан з країн Центральної і Східної Європи. Це у свою чергу матиме серйорзний вплив на суспільно-політичну і економічну стабільність.
Загалом світова криза пришвидшить перерозподіл сил у світі. Виснажені і знекровлені хижаки ймовірно вийдуть на полювання, щоб зняти внутрішнє невдоволення зовнішніми перемогами. Роль сили, що формуватиме право остаточно зруйнує ілюзію світового порядку.
Світоглядова криза, яку переживе людство на перший план виведе віру, а не сліпе знання, що з одного боку стимулюватиме ренесанс релігій, а з іншого сплеск лжепророків, сект і релігійного фанатизму.
Відбудеться трансформація політичних ідеологій, на зміну ліволібералізму, що виявився безсилим долати реальні виклики прийде неоконсерватизм і ренесанс націоналізму.
Прогноз НАЦ УССД на 2020 рік дивіться за посиланням https://ussd.org.ua/2020/01/14/globalni-bezpekovi-politychni-ekonomichni-tendentsiyi-u-sviti-ta-yih-vplyv-na-ukrayinu-v-2020-rotsi/
Юрій Сиротюк, директор недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень», народний депутат України VII скликання
Юрій Олійник, експерт недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень»
Андрій Холявка, історик, політичний аналітик
Leave a Reply