Четвертого червня Європейський центральний банк (ЄЦБ) оголосив про збільшення обсягу викупу облігацій на 600 мільярдів євро в рамках надзвичайних заходів щодо протидії наслідкам пандемії. Таким чином, банк збільшить загальну суму монетарної допомоги економіці Єврозони до 1,35 трильйона, майже подвоївши її порівняно з попереднім плановим значенням у 750 мільярдів.
Викуп облігацій є одним із основних інструментів монетарної політики, спрямованих на стимулювання економіки: за рахунок цього банк збільшує пропозицію грошей, не вдаючись до друку банкнот (ці заходи називають «кількісним пом’якшенням», quantitative easing, або політикою «дешевих грошей»). Метою цих заходів є зниження відсоткових ставок, підвищення доступності кредитних коштів і стимулювання загальної ділової активності.
Чиновники ЄЦБ вирішили продовжити використання монетарних стимулів до червня 2021, або до того часу, коли економіка Єврозони почне стабільно відновлюватися. Рішення було непростим, оскільки станом на травень банк використав близько третини коштів, зарезервованих для подібних випадків. Однак представники ради ЄЦБ вирішили, що краще вже зараз продемонструвати бізнесу свою готовність вкладати якнайбільше в боротьбу з кризою. Головними завданнями ЄЦБ наразі є недопущення боргової кризи в країнах Єврозони і пришвидшення темпу інфляції щонайменше до 2%; нині ж ціни зростають на близько 0,3%. За словами президента банку Крістін Лаґард, чиновники ЄЦБ і центральних банків Єврозони погодилися, що додаткові 600 мільярдів євро «значно пришвидшать» повернення економіки до тих показників, які вона демонструвала перед пандемією.
Наразі найбільше вигоди від програми допомоги ЄЦБ отримує Італія. Згідно з даними на початок червня, банк викупив 37,4 мільярдів євро італійського державного боргу. Це на 8 мільярдів перевищує максимальну суму, яку ЄЦБ може викупити за звичайних умов, відповідно до пропорції населення країни і розміру її ВВП.
Непропорційність розподілу допомоги стала підґрунтям для рішення Конституційного суду Німеччини; згідно з цим рішенням, ЄЦБ був звинувачений у «перевищенні повноважень» та «ігноруванні негативних економічних наслідків». Суд поставив під сумнів не тільки незалежність інституції, а й відповідність її дій законодавству ЄС. Центральний банк Німеччини (Бундесбанк) отримав вказівку призупинити впровадження програми, а ЄЦБ тепер має час до серпня, щоб надати докази її легальності.
Більше того, заходи протидії наслідкам пандемії наклалися на іншу програму викупу боргових зобов’язань вартістю 120 мільярдів євро. Згідно з її умовами, ЄЦБ зобов’язаний до кінця року щомісяця викуповувати 20 мільярдів державних боргів. На додачу до описаних монетарних заходів, Європейська комісія виділила 750 мільярдів євро у вигляді фіскальних заходів (наприклад, пряма грошова допомога, кредити підприємствам, державне замовлення тощо) на подолання рецесії, викликаної пандемією. Таким чином, станом на середину червня ЄС спрямовує на економічний фронт війни з коронавірусом більше 2 трильйонів євро (майже стільки ж, скільки початково виділили США).
Відповідно до прогнозу ЄЦБ, економіка Єврозони втратить 8,7% ВВП у 2020 (у 2021 очікується відновлення на рівні 5,2%, у 2022 – 3,3%). Імовірно, реальне падіння буде ще більшим, оскільки відновлення повноцінного функціонування національних економік ЄС постійно відкладається. Також серйозною перешкодою на шляху до відбудови може стати друга хвиля загострення пандемії, яку прогнозують на осінь цього року. Варто зауважити, що трильйони допомоги в кінцевому результаті витрачаються передусім на підтримку поточної діяльності (споживання) домогосподарств і підприємств і не є інвестиціями, тому вони не дають поштовху до зростання.
Схоже, завдяки вірусному хаосу, перерваним ланцюгам постачання і негараздам у традиційних геополітичних центрах, відбудеться перерозподіл світових політико-економічних сфер впливу. Перевагу здобуде той, хто оговтається раніше і зможе налагодити зв’язки з дрібнішими гравцями. На жаль, нині ситуація розвивається не на користь ЄС, і це варто взяти до уваги українським урядовцям, які відповідають за геополітичну стратегію.
Олександр Чупак, випускник Селкірк коледжу (Канада), аудитор Grant Thornton
Leave a Reply