Пропонуємо огляд актуальних подій у світі, що його підготував керівник дослідницьких програм аналітичного центру “Українські студії стратегічних досліджень”, кандидат політ. наук Юрій Олійник.Загострення на Донбасі та нова стратегія Великої Британії,напруга на Далекому Сході та криза у М’янмі. російський вплив та реакція європейських держав – у місячному огляді.
Російсько-українська війна
Відбувається загострення ситуації на фронті. Водночас почастішали випадки проникнення російських літаків та безпілотників в український повітряний простір. У зв’язку зі зростанням напруги на Донбасі та стягненням військ РФ у Криму та біля кордонів України, після завершення військових навчань європейське командування США підняло рівень боєготовності до максимальної. Водночас РФ посилює опозиції у все більш підконтрольній Білорусі – для Лукашенка надійшла перша партія російських керованих ракет 9М120 “Атака”, з РФ.
Дії РФ викликані реакцією як на обмеження інформаційних потужностей кремлівської агентури, так і відновлення теми Криму (ідея Кримської платформи з залученням представників інших держав). Москва чинить моральний тиск на Київ. Аби добитись поступок у мінському процесі та поставок води до Криму.
На цьому фоні неефективність продемонструвала чергова зустріч в Нормандському форматі 30 березня, що пройшла в телефонному режимі без участі України, що дискредитує позицію Берліна та Парижа.
Дії РФ змушують більш жорстко реагувати Вашингтон (висловлення Байдена проти Путіна). Але РФ поєднує воєнний інструментарій із застосуванням м’якої сили. Зокрема поширення списку країн, що використовують російську вакцину проти COVID-19 – у тому числі Італія. Хоча навіть сусіди РФ Азербайджан і Вірменія надали перевагу китайському виробнику.
Повернення Великобританії
16 березня прем’єр-міністр Борис Джонсон презентував у Парламенті стратегічний огляд зовнішньої політики та безпеки Великої Британії “Глобальна Британія в добу суперництва: загальний огляд питань безпеки, оборони, розвитку та зовнішньої політики”. Згадується в ньому і про Україну. Лондон буде продовжувати нарощувати потенціал Збройних сил України. І відзначає російську політику як головну загрозу для безпеки Британії та Європи.
Останніми місяцями бачимо посилення співпраці України та Великої Британії, насамперед у сфері військово-морського потенціалу. Згідно з останньою версією Стратегії національної безпеки від вересня 2020 року, Велика Британія входить до списку десятка країн, з якими Київ розвиває “всебічне співробітництво” і “стратегічне партнерство” (поряд зі США, Литвою, Польщею, Туреччиною, Азербайджаном).
Зростання напруги на Далекому Сході
У М’янмі після військового перевороту посилюється вплив китайських та російських інтересів. Масові вбивства протестуючих (сотні людей) призводять до дестабілізаціїї. Актуалізуються етнічні суперечності, зокрема в регіонах народів шанів та каренів. Регіональні етнічні армії погрожують вийти з угоди про припинення вогню (зокрема Армія Аракана та Національно-визвольна армія Та-анг), що свідчить про сповзання до громадянської війни.
Водночас актуалізується проблема Тайваню. Міжнародні експерти висловлюють сумнів у готовності США серйозно захищати острів, що може стати аналогом Суецької кризи 1950-х у контексті дискредитації американського впливу у світі (на думку, зокрема, консервативного Інституту Гувера).
Посилюється співпраця у трикутнику Іран-Китай-Росія, зокрема ухвалена нова угода Китаю з Іраном на фоні нових санкцій з боку ЄС. Також проявляє присутність Кім Чен Ин – КНДР провела нові ракетні навчання.
У відповідь Вашингтон проводить конференцію представників Індії, Японії, США та Австралії, окреслюючи готовність посилювати антикитайську вісь. Але США все більше змушені займатись внутрішніми проблемами після виборів – від питання вільного поширення зброї (кілька розстрілів у різних штатах) до міграційного колапсу після фактичного відкриття мексиканського кордону.
Реанімуються переговори між Пакистаном та Індією за посередництвом ОАЕ. Однак вони під загрозою через нове повстання ісламістів у Кашмірі, на територію штату Джаму-і-Кашмір введені війська.
Україна та сусіди
Непроста ситуація розвивається у Словаччині. Попри невдалі жарти словацьких чиновників щодо майбутнього Закарпаття, спроби ввезти у країну російські вакцини переросли у політичну кризу – 30 березня у відставку пішов уряд Ігоря Матовича. Паралельно активізується напруга довкола масової роздачі угорських паспортів вже у Словаччині.
У Молдові продовжується конфронтація між обраним прозахідним президентом Майєю Санду та парламентом.
Триває політична криза з регулярними маніфестаціями і у Грузії, що почалась після виборів жовтня 2020 року і судової реформи, яку звинувачують в посиленні авторитаризму в інтересах влади. В результаті несприйняття політики Іванішвілі у відставку пішов навіть прем’єр-міністр Гіоргі Гахарія, критикуючи поляризацію суспільства. Однак внутрішні суперечності не заважають злагодженій роботі назовні. Зокрема здобута важлива перемога в Європейському суді з прав людини, де визнана відповідальність РФ за окупацію і порушення прав на грузинських територіях.
Наростають шпигунські скандали на Балканах Зокрема новий директор головної спецслужби Чорногорії – Агентства національної безпеки Деян Вукшіч – розкрив у парламенті деталі операції проти розвідки Росії, за що його було піддано критиці. Схожі скандали про збір і передачу Кремлю інформації про діяльність НАТО в акваторії Чорного моря вирують у Болгарії. Там вони накладаються на антикорупційні протести перед парламентськими виборами. Опозицію очолює Болгарська соціалістична партія, що виступає у союзі з Рухом за права та свободи турецької меншини.
Слід зауважити, що Болгарія залишається під достатньо пильною увагою Росії, зокрема в газотранспортній сфері (до країни йде відгалуження Турецького газопроводу).
Натомість досить оптимістично виглядають переговори в рамках Ініціативи Трьох морів – чергове засідання у червні 2021 має пройти саме у Болгарії, охопивши теми енергетики та безпеки за підтримки США.
Близькосхідний вузол
Аварія на Суецькому каналі, який перекрив величезний контейнеровоз Ever Given, актуалізувала проблему залежності світової торгівлі від каналу та Єгипту, і потреби інвестицій у його модернізації.
Знову загострюється турецько-російське протистояння у сирійській області Ідліб – дійшло до обміну занепокоєннями через послів. Ердоган незадоволений діями Асада, що проводить бомбові та артилерійські удари по інфраструктурі Ідлібу (зокрема енергетичній).
В Ізраїлі пройшли позачергові вибори, на яких перемагає партія Лікуд Біньяміна Нетаньяху. Але вона набирає лише четвертину місць, і майбутнє коаліційного уряду під питанням, що може продовжити політичну кризу, що триває вже кілька років. А отже, менше уваги буде приділено подіям в регіоні, зокрема стримуванню Ірану.
Тим часом Ірану загрожує дестабілізація на периферії – в провінції Сістан та Белуджистан починаються збройні виступ місцевого населення, незадоволеного політикою Тегерану.
Юрій Олійник, кандидат політ. наук,керівник дослідницьких програм НАЦ УССД
Leave a Reply