Продовжуємо огляд напрацювань Центру військово-морського аналізу США (CNA), що серед іншого проводить регулярний моніторинг можливостей Російської Федерації. Вважаємо, що ознайомлення з поглядом аналітиків держав НАТО (в центрі працюють експерти з США і Польщі) буде корисним для українського читача. Зараз звернемось до аналітичної записки від 12 березня 2021 року щодо використання Росією розробок у сфері штучного інтелекту для посилення мілітарної спроможності, та розробки дотичних технологій високого рівня (в тому числі безпілотників та реактивних бомбардувальників). Ця тема безпосередньо пов’язана з моделями майбутніх воєн принаймні локального рівня, про що свідчать кампанії останніх років на Близькому Сході та Південному Кавказі.
Першоджерело дивіться на https://www.cna.org/CNA_files/PDF/DOP-2021-U-029392-Final.pdf
Дослідження складається з наступних розділів:
- Урядування та законодавче забезпечення
- Розвиток воєнного та безпекового секторів
- Розвиток корпоративного та ринкового секторів
- Посилення освіти та тренування
- Міжнародна співпраця
Безпілотники
Одним із важливих уроків Росії з нещодавно завершеної війни 2020 року в Нагірному Карабасі було успішне використання Збройними силами Азербайджану безпілотних літальних апаратів проти вірменських військ та очевидна відсутність такої технології не лише у Вірменії, а й у російських силах в належній кількості. Використання турецьких розробок “Байрактар” стало однією з ключових технологічних переваг Баку під час війни осені 2020 року.
Цього року “Калашніков” оголосив, що завершить державні випробування безпілотника KUB, одночасно розробляючи його експортну версію. KUB може перебувати в повітрі до 30 хвилин, летячи зі швидкістю від 80 до 130 кілометрів на годину, одночасно транспортуючи до трьох кілограмів вибухівки.
Російська група ZALA Aero (частина холдингу “Калашніков”, що входить до складу “Ростеха”) нещодавно представила новий гібридний безпілотник ZALA VTOL на Міжнародній виставковій конференції IDEX 2021 в Абу-Дабі. ZALA виробляє лінійку безпілотників ISR для військових, охоронців та приватного сектору країни. ZALA рекламує цей безпілотник VTOL як ефективне рішення для моніторингу енергетичної інфраструктури, проведення пошуково-рятувальних робіт та забезпечення безпечного зльоту / посадки з непідготовлених місць у міському середовищі.
Цей безпілотник має змінні крила, включаючи звичайне крило, що використовується для запуску катапульти. Його крила також можуть бути оснащені додатковими стержнями, які мають чотири горизонтально розташовані гвинти, які дозволяють цьому БПЛА виконувати вертикальний зліт і посадку. Корисне навантаження безпілотника може включати фото- та відеокамери, тепловізори, комбіновані теле- та тепловізійні системи, лазерний індикатор та інші системи. ZALA зазначає, що у традиційній версії літака безпілотник може літати чотири години, тоді як версія VTOL може літати до двох годин.
Центром виготовлення дронів стало Кронштадське конструкторське бюро (в Санкт-Петербурзі)
Інша найбільш перспективна технологія – безпілотники Molniya, що за своєю формою нагадують крилаті ракети, мають подовжений фюзеляж, реактивний двигун і відкидне крило.
Цей реактивний рій може нести Су-57, найновіший російський літак п’ятого покоління, а також бойовий безпілотник “Охотнік”, що вказує на те, що російські конструктори думають про бойову комбінацію Су-57 – “Охотнік”.
Винищувачі
Нещодавно російське Бюро сучасних авіаційних технологій представило винищувач AR-10 “Argument”, який розробляли з 2017 року на базі російського реактивного навчального літака SR-10. Згідно з відкритими даними, крейсерська швидкість Argument становить до 800 км / год, а дальність польоту – до 1300 кілометрів. Його конструкція включає високоточні ракети повітря-земля Х-38.
Ці заходи варто розцінювати як безпосередню загрозу для Польщі, України, та й держав Скандинавії.
Рік науки і техніки
25 грудня 2020 року президент Владімір Путін оголосив, що 2021 рік стане Роком науки і техніки в Росії. Згідно зі статтею ТАСС від 22 лютого, кожен місяць буде присвячений певній темі, а також будуть проведені події та дискусії, присвячені цій темі.
Квітень – традиційно закріплений за космічними розробками. Червень – присвячений промисловій продукції. Листопад – штучному інтелекту
А от липень – присвячений проблемам територіальної поєднаності. Попри рівень розвитку технологій комунікації, російські території залишаються слабко зав’язані в єдину структуру, що збільшує можливості для відцентрових рухів у випадку послаблення центральної влади.
Також РФ не лишається осторонь так званої “діджиталізації”, про яку активно говорять чиновники вищого рівня.
За словами голови Фундації Сколково Аркадія Дворковіча, все більше вчених повертається до Росії. “40 відсотків професорів є іноземцями, інші 60 відсотків повернулися до Росії з-за кордону, а 20 відсотків студентів також є іноземцями». Звісно, темпи перебільшені пропагандою. Але щодо технічних галузей – увага держави помітно збільшується.
Нейронні мережі
На початку року в Московському фізико-технічному інституті відкрилася Лабораторія фізики програмованих функціональних матеріалів, де повинні розробляти складні нейронні мережі.
1 березня 2021 року правління концерну Sber – групи інноваційних російських компаній – оголосило про розробку етичних принципів для розвитку та впровадження ШІ у своїй системі. Говорять про прозорість, гуманність і безпеку. Але з огляду на російську політику використання цих напрацювань може бути зовсім протилежне.
Міжнародна співпраця
В останньому розділі особливу увагу приділено співпраці Росії та Франції у сфері штучного інтелекту. Наприклад, участь у франко-російському форумі 25 лютого взяли, працюючи у робочих групах, такі вагомі особи як представники Міністерства економічного розвитку Росії, Національної асамблеї Франції, Сбєрбанку, Газпромнєфті, французьких корпорацій Dassault Systems, Sanofi, Московського державного університету, Російської академії наук, МГІМо, Сорбонни, Московського інституту фізики та технології, та дрібних приватних та публічних інституцій з обох держав.
Таким чином, Франція не лише не зупиняє співпрацю в сфері високих технологій, а й підтримує розробку Москвою потенційно небезпечних і задіяних у мілітарній сфері розробок. Схожу поведінку можна екстраполювати і на Італію та Німеччину.
Зберігається переважний вплив на частині пострадянського простору, насамперед у Центральній Азії. Зокрема президент Узбекистану оголосив про намір впроваджувати у державному управлінні та контролі безпеки систему штучного інтелекту, що розробляється російським концерном Sber.
Залишається високий рівень взаємопроникнення і з американським простором. Російський ІТ-дистриб’ютор Treolan, який входить до групи Lanit, та Inmagine Group, міжнародна компанія (заснована в США), яка є розробником онлайн-платформи designs.ai, підписали угоду про співпрацю. Починаючи з січня 2021 року, Treolan розпочав постачання дизайн-файлів щорічних електронних ліцензій через свій партнерський канал як офіційний дистриб’ютер торгової марки в Росії.
До речі, Treolan досі легально діє в Україні, попри санкційну політику
Цікава позиція міністра економічного розвитку РФ Оксани Тарасенко, яка у лютому 2021 заявила про неможливість штучних бар’єрів на шляху наукової роботи у сфері штучного інтелекту, та потребу не допустити відставання російської науки від лідерів – якими є США та Китай. А в другому ешелоні – Франція, Німеччина, Велика Британія та Канада. Зокрема у 2021 можна підбивати перші підсумки федеральної стратегії 2019 року щодо розвитку штучного інтелекту.
кандидат політичних наук, керівник дослідницьких програм НАЦ «Українські студії стратегічних досліджень» Юрій Олійник
Leave a Reply