Томос ПЦУ і націоналісти. Майбутнє церковних реформ в Україні

Андрій КОВАЛЬОВ, кандидат політичних наук, історик

У червні 2016 року було подано звернення до Вселенського Патріарха Варфоломія щодо надання Томосу про Автокефалію Правосланої Церкви України. Верховна Рада ухвалила його у переддень Всеправославного собору на Криті. Тоді звернення критикували не тільки політичні та релігійні опоненти, а й однодумці. Мовляв, сценарій об’єднання не реальний і Вселенська Патріархія на таке не погодиться.

Це звернення сприяло тому, що Вселенська Патріархія знову розпочала розгляд українського питання. Зокрема, це звернення стало причиною  зустрічі української делегації на чолі з Головою Верховної Ради України Андрієм Парубієм та Вселенським Патріархом Варфоломієм у листопаді 2016 року. Відбулася зустріч уСтамбулі, в офіційній резиденції Вселенського Патріарха на Фанарі, яка тривала близько чотирьох годин.

Боротьба за Томос про Автокефалію Православної Церкви України була багаторівневим геополітичним процесом. І досі цей процес триває. Томос став наслідком «холодної війни» грецького світу і «руского міра». Листопад 2016 – грудень 2018 року тривали дуже складні переговори. Адже це процес не тільки між Україною і Вселенською Патріархією — до нього були залучені Російська Федерація, яка намагалася перешкодити наданню Томоса, а також Туреччина, Сполучені Штати Америки, Греція і ряд світових діаспор, серед яких не лише українська, а й, скажімо, вірменська.

Приблизно у 2018 році у боротьбу за Томос активно включився Президент України Петро Порошенко, який також зробив звернення до Вселенського Патріарха. У 2018 році було схвалено друге звернення Верховної Ради України на підтримку звернення Президента України.

Пізніше Президент України Петро Порошенко та Вселенський Патріарх Варфоломій підписали Угоду між Україною і Вселенською Патріархією. Цією Угодою, зокрема, передбачалося відновлення Ставропігії — тобто представництва Вселенського Патріархату в Україні.

Томос для України — це кейс успішного досвіду, найімовірніше, для Чорногорії та Північної Макаденої. А також в умовах зміни політичної системи — і для Білорусі.

Так само як Росія — тюрма для поневолених народів, так і Російська Православна Церква — це тимчасове утворення для поновлення майбутніх Православних Церков тимчасово поневолених народів. Тому ми будемо свідками розпаду Росії і разом з тим розпаду РПЦ на нові автокефальні церкви.

Церква — це, насамперед, громада, люди, які і творять цю Церкву. Не можна бути націоналістом і не бути християнином. Українські націоналісти — це авангард Православної Церкви України.

Свого часу я почув від єпископа на спокої Полікарпа (Пахалюка) дуже важливі слова: «Томос одномоментно не зробить Православну Церкву України насправді українською».

Фактично, ми живемо впарадигмі постсовєтської Церкви. Церкви, яка діяла в тоталітарній окупованій Україні. І по сьогодні наша Церква не позбавилася старого окупаційного багажу.

 

В історії України вручення Томосу 2019 року — –  віхова подія, співмірна із проголошенням Незалежності України 1991 року. Наша Церква у світоглядному плані перебуває зараз на тому рівні, на якому була Україна у 1991 році.

Ми живемо в умовах, коли екзистенційний ворог України — Росія — постійно створює клони. У ПЦУ теж є ворожий клон — Московський Патріархат. Перше і важливе — це навчити українців розрізняти Православну Церкву України і Московський Патріархат в Україні. Для цього необхідні термінові реформи у ПЦУ.

  1. Збільшення ролі вірян і громад у Церкві і в управлінні парафіями.
  2. Ми й далі живемо по-церковному у парадигмі московського світогляду, з яким потрібно боротися.
  3. Більшість єпископів ПЦУ — москвофіли, що є шкідливим для майбутнього Церкви. Латентне москвофільство потрібно викорінювати і не допускати до влади у Церкві.
  4. Для нового імпульсу розвитку ПЦУ необхідно впроваджувати конкуренцію єпископату, а це можливо зробити через запровадження статусу екстериторіальності єпархій. Це, зокрема, пожвавить рух возз’єднання парафій колишнього неканонічного Московського Патріархату в Україні ПЦУ.
  5. Відродження церковних братств як осередків організації активних парафіян для впровадження реформ у Церкві.
  6. Реформа календаря у широкому сенсі. Повернення українських та грецьких святих до календаря, зменшення кількості московских святих, московських свят та традицій у календарі, неминучий перехід до Новоюліанського стилю. Реформа державних свят. Просвітницька робота у Церкві стосовно новоюліанського календаря.
  7. Реформа освіти. Освіта для майбутніх священників та монахів за кордоном, насамперед у Греції.
  8. Подолання кадрової кризи у Церкві шляхом зобов’язання парафій працювати з молоддю, активними парафіянами для подальшого їх залучення до навчання у богословських навчальних закладах.
  9. Запровадження руху– «Твори українську православну громаду біля свого дому».
  10. Широка мережа українських недільних шкіл.
  11. Духовні паломництва, насамперед кількамісячні для українських монахів за кордон.
  12. Подолання комунікаційної кризи. Це добре, що ПЦУ навчилася комунікувати у соціальних мережах, але Церква й досі про себе нічого не говорить зовні, насамперед у країнах грецького світу.
  13. Повернення української богослужбової традиції, одягу, архітектури.
  14. Реабілітація української церковної історії.

Останній Президент УНР в екзилі Микола Плав’юк сказав: «Найдієвішою націоналістичною організацією в Україні є Київський Патріархат (читай: нині ПЦУ). Вони мають найрозгалуженішу мережу в Україні, постійно щотижня збираються і, головне, найактивніше поширюють український дух і українську ідею по всіх теренах, де живуть українці». Тому для українців дуже важливо розвивати свою Церкву не тільки як інструмент для Спасіння душі, а й інструмент єднання і самосвідомості нації.

В умовах управлінської і кадрової кризи в ПЦУ, роль провідників цих реформ мають брати на себе активні українські члени Церкви — українські націоналісти. Це не панацея. Жодна тектонічна зміна у Церкві не станеться без інтелектуальної провокації і дискусії.

Відеозапис виступу можна переглянути за посиланням: https://youtu.be/zZzLs4Rmj8M

 

Leave a Reply

Your email address will not be published.