Аналіз міжнародних тенденцій та безпекової ситуації (серпень 2021)

Пропонуємо огляд актуальних подій у світі, що його підготував керівник дослідницьких програм аналітичного центру “Українські студії стратегічних досліджень”, кандидат політ. наук Юрій Олійник. Тенденції російсько-української війни та перемога “Талібану” в Афганістані, політична криза в Польщі та Канаді – в місячному огляді.

 

Російсько-українська війна

Вагомою подією напередоні Дня Незалежності стала Кримська платформа, яка 23 серпня зібрала представників 46 країн, зокрема президентів, лідерів урядів ключових друзів і сусідів України. Зокрема на рівні президентів були представлені Латвія, Литва, Естонія, Польща, Угорщина, Молдова, Фінляндія, Словенія. На рівні голів урядів – Румунія, Словаччина, Грузія, Хорватія, Швеція. Фактично бачимо найбільшу зацікавленість держав Балто-Чорноморського регіону, що зацікавлені у спільному стримуванні агресії Російської Федерації.

Також вагомим досягненням стало затвердження Стратегії зовнішньополітичної діяльності. Документ такого характеру став першим за 30 років незалежності країни.

Планована зустріч Зеленського з Байденом проходитиме у складних умовах зосередження Білого дому на афганській кризі. Однак ці репутаційні втрати дають можливість Києву скористатись, вимагаючи дієвої допомоги, в тому числі в рамках Будапештського формату – оскільки Вашингтону необхідні приклади успіху та вірності домовленостям із своїми союзниками.

На цьому фоні відбуваються безпрецедентні обстріли Авдіївки з боку окупантів – уперше за довгий час під ураження потрапляє не промислова зона, а житлові квартали.

У ході обстрілу противник застосовував міномети й артилерію калібром 120 і 122 міліметри відповідно, що заборонено Мінськими угодами. Можливо, це демонстрація Москви, що незадоволена як Кримською платформою (рівень представництва на якій замовчують як офіційні російські ЗМІ, так і політичні блогери – “лідери громадської думки”, навіть опозиційні), так і санкціями проти проросійських медіа та бізнесменів.

 

Афганістан

Хаотичний вихід військ США з країни та стрімкий колапс колаборантського уряду призвів до іміджевої катастрофи, що жорстко вдаряє по підтримці чинної адміністрації президента США Джозефа Байдена.

Спершу бойовики “Талібану” захоплювали столиці афганських провінцій – Герату, Лашкаргаху, Кандагару. Одним з останніх став Зарандж (столиця Німрозу). Попри інформацію про вбивство 254 бойовиків Талібану, останній продовжував наступ. В середині серпня відбувається швидке захоплення Кабула, зумовлене фактичним розпадом місцевої армії, що виявилась неготовою до самостійних бойових дій. Вже екс-президент Ашраф Гані фактично втік до Оману, а повнота влади перейшла до рук “Талібану”.

Операція евакуації лояльних США осіб була затьмарена серією масштабних терактів 26 серпня у Кабулі, що стали найбільшою військовою трагедією США за 15 років. Кількість загиблих у результаті вибухів більше 200 осіб, ще 150 отримали поранення. Серед них, загинуло 13 американських військовослужбовців. Відповідальність за чотири вибухи бере на себе Ісламська держава (так званий “вілаят Хорасан”).

Америка частково реалізувала свої реальні геостратегічні інтереси, залишивши проблемну зону як місце відволікання ресурсів для своїх конкурентів. Водночас вагомий медійно-репутаційний програш, зумовлений темпами виведення американських військ, що є наслідком спрощеного підходу нової адміністрації Білого дому.

Формується нове поле загроз і можливостей для держав російсько-китайської сфери впливу в Центральній Азії. Йдеться передусім не про агресію Талібану, який зараз незацікавлений у зовнішній активності, що може зупинити процес його легітимації на міжнародній арені. Натомість підпільні ісламістські сили отримують стимул до боротьби, що означатиме розхитування внутрішньополітичної ситуації. Передусім прогнозуємо загрозливу ситуацію в Таджикистані (де більше 30 років при владі проросійський режим Емомолі Рахмона) та долині Фергани (на стику Узбекистану та Киргизстану).

Для світу характерний приклад програшу спроби пришвидшеної модернізації за ліберальними зразками (хоча і відносними – навіть за присутності американців афганська влада наголошувала на ісламській природі, переслідувався християнський прозелітизм). І якщо фактор ІДІЛ у 2014-16 роках завершився реакцією міжнародної коаліції (через агресивно-глобальні претензії угруповання), то у випадку Талібану (що позиціонує себе як типовий націонал-визвольний рух без глобальних претензій) його легітимація може поставити на порядок денний питання рамок допустимої варіації ідеологій та державного устрою, що визнаються міжнародним товариством. Що дозволить поставити під сумнів однозначність ліберальної гегемонії, яка просувається протягом останніх десятиліть.

 

Політичні кризи

Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо оголосив, що позачергові вибори відбудуться 20 вересня. Такі дії зумовлені електоральним падінням на фоні проблем у боротьбі з пандемією та економічними проблемами, що зменшують підтримку Ліберальної партії Канади.

Також на межі розпаду балансує парламентська коаліція в Польщі, де наростає суперечність між урядовою партією “Право і Справедливість” та “Порозумінням” (лідер Ярослав Говін). Зокрема 5 депутатів останньої вийшли з коаліції, яка ще не розпалась, однак перебуває у кризі. Конфлікт викликаний неприйняттям міноритарними фракціями урядових поправок до закону про телерадіомовлення, які обмежують можливість впливу інших держав на інформаційний простір Польщі.

 

 

Юрій Олійник, кандидат політ. наук,керівник дослідницьких програм НАЦ УССД

 

 

 

Leave a Reply

Your email address will not be published.