2 грудня Верховна Рада України ухвалила в 2 читанні проєкт Державного бюджету на 2022 рік. Згідно з документом, доходи державного бюджету на 2022 рік визначені в сумі 1 трлн 323,9 млрд грн (що на 9,7%, або 117,2 млрд грн більше від запланованих на 2021 рік), видатки – на рівні 1 трлн 499,4 млрд грн (що на 4,2%, або на 61,1 млрд грн більше, ніж на поточний рік). Фактично йдеться про компенсацію інфляції, і то не повну у розділі видатків (нагадаємо – за 11 місяців цього року інфляція в Україні становила 9,4%, загалом до кінця року Національний банк прогнозує до 10 %).
Загалом без суттєвих змін, але важливо зрозуміти, як змінюються пріоритети щодо окремих напрямів. Зокрема найнеобхіднішої в умовах російської війни – військової складової бюджету на 2022 рік.
У промові Президента Володимира Зеленського до Верховної Ради згадується, що вперше за 30 років у 2022 році фінансування сектору оборони і безпеки перевищить 320 мільярдів гривень. При тому, що у 2018 році ця сума складала лише 191,7 мільярдів гривень. Стверджується, що збільшилися видатки на безпеку та оборону до 6% від державного бюджету, а саме – до близько 322,7 млрд грн.
Однак ця інформація викривлена. Якщо проаналізувати конкретну систему витрат, то вагома частка цієї суми йде на інші потреби, слабко пов’язані з безпосереднім захистом суверенітету. Зокрема 98 млрд спрямовується на МВС (вже досягнення, що цю суму вагомо не збільшено, як це послідовно чинилось у минулі роки – очевидно після відходу Авакова це складніше робити). Це включно правда з фінансуванням Національної гвардії України (на яку припадає 14 млрд грн).
ЗАГАЛОМ НА СЕКТОР БЕЗПЕКИ (якщо виключати фінансування Міністерства внутрішніх справ з усіма підзвітними структурами та Національної гвардії України) виділено 158,46 млрд. Це близько 3 % витрат з бюджету, що неприпустимо мало в умовах війни і загрози переростання в гарячу фазу.
Однак не можна огульно критикувати всі показники бюджету. Є й позитивні зрушення, хоча їх небагато.
Позитивні корекції
- Збільшення фінансування потреб Міністерства оборони та Збройних сил України з 117 минулого року до 133.5 млрд (що складає зростання на 11 %).
- Закладено фінансування 100% черги для ветеранів АТО на придбання житла у розмірі 5,5 млрд грн. Однак питання, наскільки ефективно ця програма буде втілюватись.
- Міністерство ветеранів – збільшено обсяг фінансування до 5,5 млрд (в минулому році 987 млн. грн.), що складає зростання більше ніж у 5 разів. Що свідчить як про бажання продемонструвати турботу про ветеранів, так і очевидне зростання впливу цієї соціальної групи, на що реагують представники влади.
Майже без змін
Трохи більше фінансування одержить Служба безпеки України (було 15, стане 16 млрд грн).
На потреби Головного управління розвідки виділено 4,5 млрд грн (було минулого року 4 млрд).
Служба зовнішньої розвідки отримає 4,46 млрд грн (минулого року було 4,10 млрд).
Звісно, фінансування недостатнє. Однак навіть незначне збільшення витрат на критично важливі розвідувальні структури – потрібний захід.
Сумнівні рішення
Необгрунтоване збільшення фінансування Генеральної прокуратури з 11,5 до 13,5 млрд грн (що складає ріст більше ніж на 17,5%).
На 20 % збільшене фінансування Ради національної безпеки та оборони (з 251 до 388 млн грн). Називаємо це рішення сумнівним, бо воно неоднозначне. З одного боку, РНБО відіграє важливу роль для моніторингу та аналізу загроз, з іншого – чи не пов’язане таке збільшення виключно з політичною роллю органу, що виступає як інструмент не завжди обгрунтованого розширення президентського впливу.
Натомість у Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій зменшено фінансування до 829 млн грн (минулого року було виділено 1 млрд 175 млн). З одного боку це свідчить про другорядність напрямку роботи з населенням окупованих територій, а з іншого може бути наслідком зміни векторів впливу через посадові перестановки в уряді.
Окрім безпосередніх витрат на воєнну структуру держави, не менш важлива підтримка інформаційної боротьби за панування в гуманітарному просторі. Тут бачимо і позитивні зміни, і стагнацію.
З позитиву – у системі витрат на потреби Міністерства культури та інформаційної політики на позицію “Забезпечення інформаційного суверенітету України, розвиток мов корінних народів, що проживають на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополь, збирання, обробка та розповсюдження офіційної інформаційної продукції, фінансова підтримка системи державного іномовлення України” виділено 631 млн грн. У минулому році на цю потребу виділено 348, 76 млн грн.
Та не менш важливий пункт Здійснення заходів у сфері захисту національного інформаційного простору перебуває у стагнації. Минулоріч було виділено 50 млн грн, цього річ сума залишилась незмінною (а то й зменшилась з огляду на 10 % інфляції).
Висновки
Попри точкові позитивні зміни – зокрема за деякими напрямами інформаційної політики, Міністерства ветеранів – загалом система витрат на потреби безпеки та дотичні до неї залишається відповідною минулим рокам. Щонайгірше – продовжується деструктивна практика виділення лише 3% бюджету безпосередньо на сектор оборони, що фальсифікується додаванням надміру роздутого поліцейського апарату МВС, що дозволяє демонструвати досягнення. Однак на практиці суттєве укріплення оборони неможливе без принаймні вдвічі збільшеного фінансування. Ресурси використання суто людського ресурсу майже вичерпані, слід розвивати повітряно-ракетну компоненту, по якій Україна суттєво відстає від держави-агресора. Без цього про розвиток обороноздатності говорити вкрай складно. Навіть з урахуванням допомоги західних партнерів. Зокрема голосно розрекламований виділений у грудні на 2022 рік Конгресом США обсяг допомоги у $ 300 млн складатиме більше 8 млрд грн, що менше 1/15 поточних наших витрат на сектор оборони.
Юрій Олійник, керівник дослідницьких програм НАЦ “Українські студії стратегічних досліджень”, кандидат політичних наук
Leave a Reply