Особливості Курського наступу
Інтерв’ю Тижневику ВО “Свобода” -– керівника економічних програм аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень» Олександра Чупака.
– Затамувавши подих, спостерігаємо за наступом у Курській області. Підсвідомо порівнюємо, як це було на українській землі. Наші люди голими руками зупиняли танки. Як Ви0 можете оцінити реакцію росіян на появу українських військ? На що варто звернути увагу? Їм все одно? А як же гасло “Вставай страна огромная”? Це вже не працює? Вони вже не ті, котрі були у час Другої світової?
– У часи Другої світової реакція була аналогічною, та й під час наступу Наполеона було приблизно так само. Московити століттями живуть під гнітом власного диктатора: путіна, Сталіна, Івана Грозного тощо. Завдяки розмірам територій росіянам значно простіше втекти подалі від війни замість того, щоб боронити домівку зі зброєю в руках, як це роблять українці.Російська держава за будь-яких режимів «славилася» вмінням майстерно вибудовувати карально-репресивні апарати, спрямовані передусім проти власного населення. Тож як би далеко в глибину території не втік московит, система обов’язково його знайде і відправить на фронт. Саме так було під час Другої світової і зараз відбувається на полях боїв російсько-української війни. Гасло «Вставай страна огромная» завжди працювало тільки під дулами автоматів, наставлених на своїх співгромадян.Українське військо має значну перевагу в тому, що може поводитися з місцевим населенням звільненої Курщини набагато цивілізованіше, ніж це робила нібито їхня власна армія. Так само і тисячі полонених строковиків зрозуміють, що український полон є набагато приємніший, ніж служба в рідному війську.
– Багато хто під час цього нашого наступу вірить, що це поліпшить переговорні позиції України. Водночас чи потрібні переговори путіну, з огляду на те, що він заповзявся знищити нас як націю? Чи потрібні якісь мирні переговори нам?
– Без сумніву, заморожування війни і новий “мінський процес” підуть на користь путіну. Якщо активні бойові дії припиняться, Україна може одразу почати отримувати менше збройної та фінансової допомоги. Відновлення політичного життя і виборчого процесу може обернутися для нас небаченим раніше хаосом. За таких умов москва швидко оговтається і поведе війну значно успішніше для себе.З іншого боку, ми розуміємо обмеженість свого людського ресурсу, тож затягування війни на десятиліття нам не потрібне. Тому ми воюємо асиметричними методами, що дозволяють перехопити ініціативу. Наприклад, знищення російської нафтопереробки або удари по Чорноморському флоту. Визволення території Курщини є, можливо, найефективнішим асиметричним заходом України від самого 2014 року.Будь-яка війна рано чи пізно закінчується переговорами, тож нам потрібно підійти до них у найкращій можливій позиції.
– Яку реакцію світу спостерігаєте у зв’язку з Курською офензивою? Це додає нам поваги в очах світу? Ми не втратимо західну зброю?
– Реакція світу виявилася несподівано позитивною для нас. Пригадуємо, що минулого року під час рейдів на Білгородщину наші союзники впадали в істерику від кадрів бельгійських автоматів на території агресора. А тепер ми спокійно завдаємо ударів по російських колонах на Курщині з РСЗВ HIMARS. Імовірно, невдовзі отримаємо дозвіл на застосування далекобійних ракет.Дії на кшталт Курської офензиви виводять нас у ранг провідної воєнно-політичної сили світу. Ми стали першими в історії, хто зайняв територію великої ядерної держави. До того ж та у відповідь вже кілька тижнів не може спромогтися на рівноцінну відповідь. Усе це до небес підносить авторитет України в очах світу.
– Цей наступу може якось сприяти тому, про що повсякчас говорять аналітики «Свободи» – розпаду російської імперії? Маєте таку надію?
– Розпад російської імперії є неминучим, хоч цей процес може затягнутися на багато десятиліть. Завданням української держави є його максимальне пришвидшення, адже ми ніколи не зможемо існувати з імперією в мирі. Одним із способів “допомогти” росії впасти є демонстрація неспроможності кремлівської влади, в тому числі щодо захисту власних кордонів.Нині є безліч чинників, що штовхають імперію до розпаду: економічні (пограбунок ресурсів на землях поневолених народів на користь москви), соціальні (нехтування добробутом провінції на користь елітних регіонів), етнічні (культурне гноблення національних меншостей) тощо. Цілісність московії гарантується силою державного апарату, але наш наступ показує, наскільки слабким може бути цей апарат.
Інтерв’ю Г. Ч. Тижневик ВО “Свобода”
Leave a Reply