(Майже) провальний візит Зеленського у США – Олександр Чупак / УССД

Візит президента Зеленського до США у розпал президентських перегонів мав бути максимально нейтральним відносно їхніх учасників. Що ж пішло не так?

Два завдання президента

Напередодні чергового візиту Володимира Зеленського до США перед ним стояло два завдання:

  1. зустрітися з трьома ключовими особами американської політики (Байденом, Гарріс і Трампом) і презентувати їм анонсований план перемоги;
  2. уникнути втягування у передвиборчу боротьбу демократів і республіканців, щоб не зіпсувати стосунки з однією зі сторін.

За підсумками візиту команда Зеленського змогла реалізувати перше завдання, але успішно провалила друге. Від повного фіаско українську делегацію врятувала зустріч з Трампом, проте серйозної репутаційної шкоди було завдано.

Що ж пішло не так і чи можна було уникнути проблем?

Україна на боці Камали Гарріс?

Попри прискіпливу увагу українських ЗМІ до кожного слова Трампа і Гарріс тема України в їхній риториці відігравала другорядну роль. Вибір американців традиційно зумовлюється внутрішніми проблемами: станом економіки, зростанням цін, темпами імміграції тощо.

Оскільки до дня голосування (п’ятого листопада) залишилося трохи більше ніж місяць, напруження атмосфери виборчих перегонів досягло свого максимуму. Зважаючи на це, команда Зеленського мала усвідомлювати: так, візит до США завжди є можливістю нагадати про себе і домовитися про збільшення підтримки; проте з іншого боку потрібно проявити максимальну обережність, щоб не стати заручником ситуації, за якої та чи інша сторона спробує скористатися українцями для зміцнення своїх електоральних позицій.

На жаль, ще на початку візиту Зеленський потрапив у скандал, який навіть почали порівнювати з історією, за яку Дональд Трамп отримав свій перший імпічмент на початку 2020 року (мовиться про нібито тиск на президента України щодо розслідування корупційних дій Джо Байдена).

22 вересня Зеленський побував на заводі з виробництва боєприпасів у місті Скрентон, штат Пенсільванія. Ця подія неабияк розлютила Трампа і республіканців через низку причин:

  1. Пенсільванія є одним із кількох штатів, де буде вирішуватися підсумок виборів. Згідно з опитуваннями, Камала Гарріс наразі виграє там менше одного відсотка голосів;
  2. Зеленський приїхав у компанії виключно демократів, серед яких були губернатор Джош Шапіро, сенатор Боб Кейсі та конгресмен Метт Картрайт. Двоє останніх беруть участь у складних перегонах проти республіканців з метою переобрання на новий термін;
  3. Скрентон є містом, в якому народився Джо Байден;
  4. у коментарі для видання New Yorker Зеленський відверто засудив республіканського кандидата у віцепрезиденти Джей Ді Венса за його бачення сценарію завершення російсько-української війни.

Українська делегація їхала до США, щоб привернути увагу до пріоритетних для нас питань: приєднання до НАТО за прискореною процедурою, надання військової допомоги на більш гнучких умовах, дозвіл на використання ракет великої дальності по цілях усередині росії, закриття неба над Україною, посилення санкцій тощо. Але натомість ми отримали шквал критики у консервативній пресі за по суті участь у передвиборчій кампанії на боці Камали Гарріс.

Зміна пріоритетів

Дії команди Зеленського неприємно нагадують безвідповідальну політику адміністрації Порошенка у 2016 році, коли Київ перед виборами відверто став на бік Гілларі Клінтон. Після того Трамп чути не хотів про будь-які контакти з Україною. Однак тоді ми хоча б не мали повномасштабної війни, в якій майже повністю залежимо від допомоги партнерів, найбільший серед яких – це США. А зважаючи на соцопитування, ймовірність перемоги Трампа можна оцінити приблизно в 50%.

У такій ситуації вимога спікера Палати представників Конгресу Майка Джонсона звільнити посла Маркарову звучить як намагання допомогти та хоч якось зберегти хороші стосунки з республіканцями. Якщо вона і справді відповідальна за поїздку в Пенсильванію, її мають звільнити негайно.

Попри всі зусилля щодо збільшення допомоги нині ми маємо тільки заяву Джона Кірбі про те, що Україні можливо доведеться піти на територіальні поступки під час майбутніх переговорів. Про дозвіл бити по цілях углиб росії поки не йдеться і навряд чи щось зміниться до виборів.

Необережні дії української делегації призвели до того, що пріоритетом візиту стали не переговори про озброєння, а спроби помиритися з республіканцями. На щастя, Зеленський таки побачився з Трампом, який заплющив очі на вимоги радикальних ізоляціоністів ігнорувати українців. Втім, неприємні наслідки цієї поїздки переслідуватимуть Україну ще тривалий час.

Згода Трампа на зустріч із Зеленським, а також пом’якшення його риторики щодо України протягом попередніх місяців вказують на те, що колишній президент не є нашим ворогом у протистоянні з москвою. Неприємні для нас висловлювання є логічним інструментом передвиборчої боротьби, адже Трамп не може дозволити собі схвалювати дії адміністрації Байдена-Гарріс (наприклад, для Трампа електорально небезпечно казати, що Байден робить усе правильно щодо України або в будь-якій іншій сфері).

Як це завжди буває, реальні дії обраного президента можуть суттєво відрізнятися від його передвиборчих заяв. Усе залежатиме від характеру особистих стосунків і кулуарних домовленостей лідерів держав. Тож побажаймо команді Зеленського в майбутньому уникати подібних помилок.

Олександр Чупак, керівник економічних програм Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень»

Leave a Reply

Your email address will not be published.